Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Під час участі у процедурах закупівель учасники зазвичай повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником. Зокрема тендерна пропозиція учасника в більшості випадків повинна включати розрахунок ціни тендерної пропозиції, виконаний відповідно до Державного стандарту України ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013р. № 293, а також Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень. В свою чергу, відповідно до пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що загальновиробничі витрати (далі – ЗВВ) та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів) Відповідно до ДСТУ Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих витрат та прибутку у вартості будівництва», а саме п 4.3, визначено, що у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об'єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об'єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт. Оскільки замовниками публічних закупівель є здебільшого бюджетні організації, з метою економії бюджетних коштів та уникнення можливих звинувачень в завищенні вартості тендерних пропозицій, учасники публічних закупівель зазвичай розраховують ЗВВ за усередненими показниками згідно Додатку Б ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013, а не на підставі визначених розрахунково – аналітичним методом показників ЗВВ, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника. При цьому часто учасники застосовують понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат І та ІІІ блоків. Слід зауважити, що і ряд замовників і працівників контролюючих фіскальних органів вимагає застосування цих коефіцієнтів. Такі понижувальні коефіцієнти були регламентовані ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», який втратив свою чинність. Застосування вищезазначених коефіцієнтів прямо впливає на розмір договірної ціни, а відтак договірна ціна учасника штучно занижена. Підрядний спосіб виконання робіт не передбачає використання будь-яких понижуючих коефіцієнтів до усереднених показників, оскільки це не регламентовано діючими стандартами України. Таким чином, з одного боку застосування понижувальних коефіцієнтів при формуванні ціни тендерної пропозиції учасників не регламентовані нормативними документами ДБН, суперечать вимогам ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, вимогам ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013, а також вимогам Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень; з іншого боку – вимога щодо застосування таких понижувальних коефіцієнтів є часто імперативом зі сторони замовників та загальновживаною практикою учасників в спробі максимально понизити ціну пропозиції в конкурентному середовищі. Просимо роз’яснити, чи можуть учасники публічних закупівель при розрахунку ЗВВ та адмінвитрат в договірній ціні під час підготовки тендерної пропозиції використовувати понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.

Поряд з цим відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

При цьому у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Отже, з питання використання понижувальних коефіцієнтів в договірній ціні при розрахунку загальновиробничих та адміністративних витрат пропонуємо звернутись безпосередньо до замовника, який здійснює закупівлю.

29.04.2021

Запитання Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою

Розширений перегляд

6446 / 7024

Чи правомірно учаснику процедури закупівлі залучати субпідрядника, який вже виконує будівельні роботи з експлуатації та поточного ремонту доріг на інших об'єктах тими потужностями (обладнання, матеріально-технічної база та технології) та працівниками відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, що учасник закупівлі надає для підтвердження своєї відповідності цим критеріям?

Відповідь

22.04.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

7561 / 8056

Головне управління зверталось до Мінекономіки із запитом щодо закупівлі електричного котла (зокрема, проєктних робіт, робіт по монтажу котла тощо) у приміщення, яке має двох власників (Пенсійний фонд 75% та Банк 25%). Надано посилання на відповіді на запити, що стосуються відносин оренди та відшкодування. Водночас, такі відносини "не є схожими за змістом", оскільки при оренді є один власник приміщення, який і проводить закупівлю із врахуванням забезпечення потреб у певних, зокрема, комунальних послугах і орендарів. У порушеному Головним управлінням запитанні, є два власники приміщення. Повторно просимо надати змістовне роз'яснення на запитання: "Наявна єдина система теплопостачання у приміщенні на двох власників із розміщенням котла на частині приміщення, власником якого є Головне управління. Планується закупівля робіт по встановленню котла. Проєктні роботи, підрядні роботи, авторський нагляд, технічний нагляд, послуги на збільшення потужності має робити кожен власник щодо свого приміщення? Чи можливо закупівлі таких робіт/послуг провести одним замовником але при цьому яким чином оформити отримання коштів від іншого власника приміщення?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.

При цьому, відповідь щодо застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”

Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:

https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.

16.04.2021

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

7690 / 8082

Договір, укладений за процедурою «відкриті торги» містить положення щодо наявності певних дозвільних документів, внаслідок отримання яких (дозвіл на будівельні роботи), сторони виконують свої зобов’язання за договором (замовник перераховує аванс, підрядник приступає до виконання робіт). Підчас дії договору відбуваються зміни у законодавстві, а саме: отримання дозвільних документів є необов’язковим (відсутність обов’язку в отриманні дозвільних документів). Питання: яким чином у визначений Законом «Про публічні закупівлі» внести відповідні зміни до договору (видалити положення договору щодо наявності/отримання дозвільних документів).

Відповідь

12.04.2021

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

8376 / 8727

За результатами проведення тендеру у 2019 році між Департаментом будівництва, містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації, правонаступником котрого, в теперішній час, є Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації (далі – Замовник) та міським комунальним підприємством «Аварійно-диспетчерська служба» укладено Підрядний договір на виконання робіт по об’єкту: «Реконструкція нежитлових приміщень універсальної концертної зали існуючої будівлі по вул. Театральна, 15 в м. Вінниці» від 06.11.2019 року № 19 (UA-2019-10-04-001184-c) (далі – Підрядний договір). Відповідно до розпорядження Голови Вінницької обласної державної адміністрації від 22 грудня 2020 року № 800 «Про передачу функцій замовника» державному підприємству «Архітектурно-будівельний інжиніринг» від Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації передано функції замовника з виконання робіт, у тому числі, за об'єктом: «Реконструкція нежитлових приміщень універсальної концертної зали існуючої будівлі по вул. Театральна, 15 в м. Вінниці». Враховуючи зазначене, виникла потреба в заміні замовника у Підрядному договорі з Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації на державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг». Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до частини 3 статті 510 Цивільного кодексу України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. Відповідно до частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, як слідує зі змісту вказаних норм, зміна замовника передбачена законодавством. Проте, як вищевказувалось, Підрядний договір укладений за результатами тендеру. Відповідно до пункту 12 та 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» основними функціями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства є, у тому числі: надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Враховуючи зазначені норми права та обставини що склались, просимо надати відповідь: чи є правові підстави здійснення заміни замовника в Підрядному договорі, укладеному за результатами тендеру, з Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації на державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг» та чи не суперечить чинному законодавству здійснення відповідної заміни. Одночасно просимо вказати правові підстави можливості чи заборони такої заміни.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2