|
|
24.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
КНП «Павлоградська ЦРЛ» ВСР зверталось до МЕРТУ з запитом № 1541/2020, але у зв’язку з тим, що надана відповідь не надала можливості розтлумачити статтю 26 та 29 ЗУ «Про публічні закупівлі», повторно до Вас звертаємось з наступним.
Зі вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» серед Замовників та Учасників викликала багато питань Стаття 26п.9 та ст. 29 п. 16 ЗУ "Про публічні закупівлі" які регламентують "Механізм 24 годин". Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Стаття 29. Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій. 16. Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією…
В даному випадку пункт 9 статті 26 Закону суперечить п. 16 статті 29 Закону, оскільки в статті 29 міститься формулювання: та/або подання яких вимагалось тендерною документацією.
Відповідно до інформації, що міститься на веб-порталі Уповноваженого органу ДП ПРОЗОРРО за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yaki-dokumenti-vimagati-po-stattyah-16-ta-17-novoji-redakciji-zakonu зазначено наступне:
«Насправді в частині 16 статті 29 сказано, якщо Замовник під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявив невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Тож якщо Постачальник помилився, то можна виправити цю помилку шляхом завантаження уточненого документа.
Тобто можливість виправити помилки це не можливість для Постачальника не завантажити на періоді подання пропозицій жодного документа по статті 16, а потім все завантажити протягом 24 годин. Ця можливість зроблена саме для того, щоб Постачальник зміг виправити щось в документах, які завантажив. Або, наприклад, якщо вимагалась копія договору за 2020 рік, а Постачальник надав копію договору за 2019 рік, то він може виправити цю свою помилку та завантажити інший договір».
Всупереч зазначеному, відповідно до практики Рішень АМКУ вбачається, що Рішення Замовників якими відхиляють Учасників через відсутність документів по ст. 16 визнають протиправними. (UA-2020-04-24-000812-a, UA-2020-04-30-000829-c). Також на розгляді АМКУ наразі перебуває скарга за Оголошенням UA-2020-05-28-005958-b з аналогічною ситуацією по відхиленню тендерної пропозиції через відсутність документів по кваліфікації (ст. 16). Згідно позиції Замовника відсутні документи не підпадають під дію Закону, оскільки відсутність документів не є невідповідність у наданих документів.
Повторно наголошуємо, що серед Замовників дана норма викликає багато питань. Оскільки позиція ДП ПРОЗОРРО суперечить АМКУ. Звертаємось до Вас з проханням надати роз’яснення (за можливістю узагальнені) стосовно вірного застосування «механізму 24 години». Чи треба відхиляти тендерну пропозицію Учасника через відсутність документів по ст.16 чи необхідно скористатись обов’язком Замовника надати 24 години на дозавантаження відсутніх документів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1562/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком
|
|
|
23.07.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Згідно чинної редакції Закону України "Про публічні закупівлі" у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.
Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі (абз.абз. 1-3 ч. 7 ст. 14 Закону). При цьому абз. 4 ч. 7 ст. 14 Закону замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів. Отже після завершення періоду уточнень у спрощеній закупівлі неможливо надати відповідь на питання учасника, або відредагувати розміщену інформацію про закупівлю. Але якщо питання від учасника надійде наприклад за 10 хвилин до завершення періоду уточнень, то цілком можливою є ситуація, коли немає можливості надати на неї відповідь до завершення періоду уточнень. Але якщо відповідь не надано, то формально присутнє порушення абз. 3 ч. 7 ст. 14 Закону, згідно якої замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі. При цьому на мою думку цілком можливе зловживання деякими учасниками такою можливістю для зриву спрощених закупівель (у разі скасування закупівлі замовником на підставі п. 2 ч. 17 ст. 14 Закону, а саме неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель). Як бути замовнику в такій ситуації (надходження питання від учасника за пару хвилин до завершення періоду уточнень, і технічна неможливість розглянути його протягом одного робочого дня з дня його оприлюднення та надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі згідно абз.3 ч. 7 ст. 14 Закону)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
23.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми закуповуємо для навчальних закладів області документи про освіту державного зразка виготовлених на основі фотокомп’ютерних технологій (свідоцтва про здобуття базової середньої освіти, свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти, додатки до них і т. ін) . Відповідно до наказу МОН України № 811 Постачальником цих документів визначено ДП "Інфоресурс" - Уповноважений орган Міністерства освіти і науки, що забезпечує організацію замовлення, видачі та обліку свідоцтва про здобуття базової середньої освіти, свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти, додатки до них.
По Закону старої редакції ми оприлюднювали Звіт про укладені договори. А в новій редакції, ми так розуміємо, що ці документи про освіту підпадають під пункт 16 частини 5 статті 3 , тобто на них не поширюється дія Закону і тому оприлюднювати Звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи не потрібно. Чи правильно ми трактуємо і розуміємо?? Які повинні бути наші дії??
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1281/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ec012243-db35-4513-996a-d4f4824307cd&lang=uk-UA
|
|
|
21.07.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" (в новій редакції від 19.04.2020 року) зазначено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Просимо дати розяснення про таке:
1. Які документи є обгрунтованою підставою для підняття ціни за одиницю товару (пального) та які дані повинні бути вказані в документі про підтвердження дійсного коливання ціни на ринку нафтопродуктів?
2. Що мав на увазі законодавець зазначаючи, що збільшення не більше 10 відсотків "пропорційно" збільшенню таокго товару на ринку? Як правильно зазначити в документальному підтвердженні цю пропорцію?( на прикладі підняття ціни за одиницю пального ( дизельного пального, бензину).
3.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Поряд з цим, під пропорційністю розуміється збільшення ціни на такий відсоток, на який вона проколивалася, але не більше ніж на 10 відсотків.
Разом з тим обґрунтування та документальне підтвердження зміни істотних умов визначається замовником самостійно.
|
|
|
10.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Відповідно п. 5 розділу ІІ Наказу МЕРІТУ № 454 від 17.03.16 р., «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» «Якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів». Дію даного наказу скасовано. В редакції нового наказу № 708 від 15.04.20 р. ця норма чомусь відсутня. І як тепер закуповувати сукупні послуги? Чи укладати різні договори? І що робити з закупівлями товарів, опублікованих після 09.06 і до сьогодні, до вартості яких включені супутні послуги? Чи потрібно скасовувати закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 34 частини першої статті 1 Закону, до товарів також можуть належать послуги, пов'язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|