|
|
03.02.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На підставі пп.12 п.13 Особливостей було підписано договір, предметом якого були будівельно-монтажні роботи. В ході виконання робіт виявлено необхідність у виконанні додаткових робіт, що не були передбачені погодженою договірною ціною. Технологічно ввести в експлуатацію об’єкт на належному рівні без виконання таких додаткових робіт буде неможливо. Питання: чи можна заключити договір на додаткові роботи на підставі пп.8 п.13 Особливостей в цьому випадку, враховуючи, що основний договір був укладений за результатами проведення закупівлі без застосування відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1156/2022, розташованому на сайті Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UAВодночас відповідно до пункту 17 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), крім частинтретьої-п'ятої, сьомої та восьмої статті 41 Закону, та цих особливостей. Виходячи зі змісту пункту 17 Особливостей, договір, укладений згідно з пунктом 13 Особливостей, є договором про закупівлю. Отже, за наявності відповідних підстав замовник може укласти договір згідно пункту 13 Особливостей. При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. |
|
|
24.01.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерний комітет у 2020 році закуповував дизельне паливо, декілька разів по 41 ст. піднімали ціну до 10% , Постачальник надав висновки торгово-промислової палати, чим підтвердив коливання ціни на ринку. Додаткові угоди підписали, але на той час тендерний комітет не зробив проколів про внесення змін до договору.
На даний момент до нас приїхало ДАСУ та аудиторша хоче бачити згадані вище протоколи.
У законі немає такої норми про обов'язковість протоколу про внесення змін до договору, притримуюся такої думки, що підписання такого протоколу це є право, а не обов'язок, а отже він є необовязковим.
І ще аудит, говорить, що в час підписання додаткових угод - підняття ціни на ринку, як такого - не було і довідка ТПП не правильна, але таку довідку нам надав Постачальник, хіба в наші повноваження входить, щоб ми перевіряли правильність довідок ТПП?
Допоможіть, будь ласка!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, у запитах №№ 787/2021, 2064/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75b3cb51-ba7f-4025-b41b-946cbf12dcbb&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=5fa9aa8d-748c-4c46-8617-079585d0c974
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
17.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Республіка Казахстан відсутня у переліку країн з якою Україна підписала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі. Проте, на офіційному веб-сайті Мінекономіки є публікація щодо роз'яснення вищевикладеної Постанови, де зазначено, що даний перелік міжнародних угод не є вичерпним. Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі».
Між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан укладена Угода про вільну торгівлю, яка є чинною: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/398_008#Text;
https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/do-uvagi-subiektiv-zed-pro-zastosuvannia-pilgovogo-rezhimu-opodatkuvannia-na-pidstavi-ugod-pro-vilnu-torgivliu-do-tovariv-pokhodzhenniam-z-krayin-snd-ta-gruziyi-iaki-postachaiutsia-v-ukrayinu-tranzitom-cherez-teritoriyi-tretikh-krayin-901
Враховуючи зазначене вище, прошу надати роз'яснення:
1. Чи входить країна Казахстан до переліку країн з якою Україна уклала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі?
2. Чи застосовується вимоги щодо локалізації до товарів походження з Республіки Казахстан?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 "Щодо інтерактивного інструменту "Локалізація-tool"", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a8524
Водночас зазначаємо, що 15a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199Так, перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, що містять положення про державні закупівлі, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=ade90a64-f7d7-4ed9-b20b-4bdacfd38810&title=OfitsiiniDokumenti-legislationУгода між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про вільну торгівлю розміщена за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/398_008#Text Отже, у разі якщо угода про вільну торгівлю не містить положень про державні закупівлі, то замовнику слід дотримуватись вимог щодо ступеня локалізації товару відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
|
|
|
09.01.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами проведеної процедури відкритих торгів Державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг» уклало договір на виконання будівельних робіт з підрядною організацією, яка є платником ПДВ.
Згідно умов підрядного договору договірна ціна сформована з урахування ПДВ.
3 01 квітня 2022 року підрядна організація-виконавець робіт, тимчасово, до припинення або скасування військового стану скористалась можливістю переходу на спрощену систему оподаткування та є на період військового стану платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу.
На даний час виникла необхідність оплати виконаних робіт. Враховуючи те, що згідно умов договору договірна ціна визначена з урахуванням ПДВ, то постає питання щодо необхідності внесення змін до договору та коригування договірної ціни.
Однак, відповідно до п. 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
Крім того, перехід на спрощену систему оподаткування передбачений на період дії військового стану, після його завершення підрядна організація відновить свій статус платника ПДВ.
Враховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення чи потрібно вносити зміни до договору підряду та коригувати договірну ціну у зв’язку із переходом підрядної організації на спрощену систему оподаткування, і якщо потрібно, то чи є пункт 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підставою для внесення відповідних змін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 858/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35b59490-5d0d-440a-ad9b-d72bd421da06&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. |
|
|
09.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. У формі забезпечення тендерної пропозиції, затвердженій наказом Мінекономіки №2628, вказано, зокрема, наступне: "3. За цією гарантією гарант безвідклично зобов’язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих / банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога).
Вимога надається бенефіціаром на поштову адресу гаранта та повинна бути отримана ним протягом строку дії гарантії.
Вимога може бути передана через банк бенефіціара, який підтвердить автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу (у разі, якщо гарантом є банк).
Вимога повинна супроводжуватися копіями документів, засвідчених бенефіціаром та скріплених печаткою бенефіціара (у разі наявності), що підтверджують повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу".
Підкажіть, будь-ласка, якщо вимога передається через банк бенефіціара, який підтверджує автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу, чи повинна всеодно вимога (в паперовому вигляді) направлятись також і на поштову адресу і обовязково (в любому випадку, чи вона направляється безпосередньо бенефіціаром чи через його банк із SWIFT-повідомленням ) супроводжуватися копіями документів, засвідчених бенефіціаром та скріплених печаткою бенефіціара (у разі наявності), що підтверджують повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 на виконання вимог Закону.
Поряд з цим пунктом 11 частини першої статті 9 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Так, на виконання Закону Мінекономіки розроблено форму і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, які затверджено наказом Міністерства від 14.12.2020 № 2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” (далі – наказ № 2628), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2021 за № 275/35897. Так, згідно пункту 3 форми, вимога може бути передана через банк бенефіціара, який підтвердить автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу (у разі, якщо гарантом є банк).
Водночас, оскільки відповідно до Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна, і ураховуючи, шо наказ № 2628 погоджувався Національним банком України, з порушеного питання пропонуємо додатково звертатися до вказаного органу та /або банку-гаранта у конкретному випадку.
.
|