|
|
03.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено один із трьох способів визначення або призначення уповноваженої особи замовника. Разом з тим, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України (надалі - Мінекономіки) від 08.06.2021 № 40 та листі «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» від 10.04.2020 за № 3304-04/24218-06 зазначено про те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення різних уповноважених осіб. Під час організації Військовою частиною А2641 закупівельного процесу та визначення або призначення уповноважених осіб планується використано одночасно два способи для визначення різних уповноважених осіб з урахуванням тенденції зростання закупівель та вузькопрофільної діяльності структурних підрозділів, зокрема призначити одну уповноважену особу на штатну посаду, а решту призначити позаштатно шляхом покладання додатквих обов'язків. З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, як Уповноваженого органу, дати роз’яснення щодо можливості одночасного застосування декількох способів одночасно при визначенні або призначенні уповноважених осіб замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Яка кількість уповноважених осіб необхідна замовнику?; Щодо способів визначення УО) та у запитах № № 788/2020, 339/2025, 375/2025, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218https://me.gov.ua/InfoRez/Details/62d50abb-41ac-4def-afe9-68cb525d64bc?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/acf76746-99ea-4b1f-8df7-385b5c52ee49?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/98b4093e-5adf-4ba6-90ae-358b166eafc0?lang=uk-UAТак, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Згідно із частиною третьою статті 11 Закону замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних закупівель. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
31.12.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Статтею 18 Закону України «Про оборонні закупівлі» встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становить державну таємницю, здійснюється за закритими закупівлями відповідно до цього Закону з урахуванням положень закону, що регулює питання захисту державної таємниці.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про оборонні закупівлі»: «8. Розгляд пропозицій проводиться колегіальним органом, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із п’яти службових або посадових осіб такого замовника. Рішення колегіального органу фіксуються протоколами із зазначенням поіменного голосування всіх його членів.
Порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються державним замовником».
Разом з тим, ні Закон України «Про оборонні закупівлі», ні підзаконні акти не регламентують питання можливості створення декількох колегіальних органів, зокрема за різними напрямками предмету закупівлі чи різними напрямками діяльності.
Враховуючи наведене просимо надати фахову відповідь щодо можливості створення одним державним замовником декількох колегіальних органів за різними предметами закупівлі чи різними напрямками діяльності.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно з вимогами пункту 7 Особливостей № 1275 відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону розгляд пропозицій, при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, проводиться колегіальним органом, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із п’яти службових або посадових осіб такого замовника. Рішення колегіального органу фіксуються протоколами із зазначенням поіменного голосування всіх його членів. Порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються державним замовником.
Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку проведення переговорів та укладення державного контракту (договору) з єдиним виконавцем, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 (далі – Постанова № 363), порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються безпосередньо державним замовником.
Аналогічна норма міститься у пункті 4 Критеріїв та методики оцінювання найбільш економічно вигідної пропозиції учасника закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про оборонні закупівлі” Постанови № 363, де зазначено, що державний замовник самостійно визначає статус такого органу.
Отже, повноваження колегіального органу та порядок розгляду пропозицій при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, визначено Законом, Особливостями № 1275 та Постановою № 363. При цьому, порядок організації такого колегіального органу визначається державним замовником.
Водночас, слід зауважити, що відповідно до статті 3 Закону, оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів:
своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони;
послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання;
конкурентність;
ефективність використання коштів, результативність;
відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці);
запобігання корупції, зловживанням та дискримінації;
цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони.
Таким чином, нормативно-правовими актами у сфері оборонних закупівель не встановлено визначеної кількості колегіальних органів, які можуть бути утворені державним замовником для організації та проведення оборонних закупівель. З огляду на те, що повноваження щодо визначення порядку формування та організаційно-правового статусу колегіального органу делеговані безпосередньо державному замовнику, то державний замовник самостійно приймає рішення щодо організації здійснення оборонних закупівель виходячи із специфіки його діяльності та його структури, з обов’язковим дотриманням принципів оборонних закупівель щодо ефективності та прозорості використання бюджетних коштів.
При цьому, саме державний замовник несе відповідальність за відповідність такого колегіального органу вимогам викладеним в частині восьмій статті 18 Закону.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
При цьому, звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
18.12.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (далі- Департамент) здійснює реалізацію проекту № HUSKROUA/23/L/1.1/003 «Ми збираємо та зберігаємо: збір дощової води, протипаводкові заходи та заходи з озеленення в прикордонних громадах регіону Угорщина-Словаччина-Україна» (We Catch and Retain: rainwater collection, anti-flood and greening measures in border municipalities of HU-SK-UA region), Програми INTERREG VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027», який діє в Україні на підставі міжнародного договору - Рамкової угоди між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 12.12.2006, ратифікована із заявою Законом України від 03.09.2008 №360-VI; Угода про фінансування програми (Interreg VI-A) NEXT Угорщина - Словаччина - Румунія – Україна, ратифікованою Законом України № 3717- IХ від 09.05.2024р.
У межах проєкту передбачено реалізацію інфраструктурних заходів у трьох освітніх закладах міста Ужгорода, а саме: початковій школі «Ялинка» (вул. Нахімова, 3), початковій школі «Веселка» (вул. Володимирська, 38) та закладі дошкільної освіти №42 «Джерельце» (вул. Легоцького, 19-А).
Пунктом 4 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708 (Далі – Порядок) встановлено, зокрема, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281.
Разом з тим, Пунктом 5 розділу І Зазначеного вище Порядку, визначено, що Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Тобто, згідно зазначеної норми є можливість поділу на лоти предмету закупівлі, яким у нашому випадку є кожен об’єкт капітального ремонту окремо. Об’єднання ж у один предмет закупівлі декількох предметів закупівлі як окремих лотів не передбачено.
Вимогами підпункту 1 пункту 1 Розділу А. «Загальні положення» Додатку ІІ про Публічні закупівлі Угоди про фінансування програми (Interreg VI-A) NEXT Угорщина -Словаччина-Румунія-Україна, визначено (далі-Угода про фінансування програми), що усі договори, що фінансуються на підставі грантового контракту, повинні бути укладені з дотриманням принципів прозорості, пропорційності, рівного ставлення та недискримінації.
Разом з тим, підпунктом 2 пункту 1 Розділу А. «Загальні положення» Додатку ІІ визначено, що усі договори повинні виставлятись на конкурс на найширшій основі, крім випадків застосування переговорної процедури. Оціночна вартість договору не має визначатися з метою обходу застосованих правил, а також договір не може бути розділений з цією метою. Одержувач гранту, який діє як замовник повинен ділити договір на лоти, якщо доцільно, з належним урахуванням широкої конкуренції.
У зв’язку з викладеним просимо надати роз'яснення з таких питань:
1. Чи зобов’язує Додаток ІІ «Публічні закупівлі» Угоди про фінансування програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна, за наявності одного грантового проєкту з реалізацією інфраструктурних заходів на трьох різних об’єктах, здійснювати єдину процедуру закупівлі робіт з поділом на окремі лоти за кожним об’єктом?
2. Чи допускається в такому випадку проведення окремих процедур закупівель по кожному з об’єктів без порушення умов Угоди про фінансування Програми?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (3.Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з урахуванням додаткових вимог), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва. Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 3 Особливостей закупівля товарів (робіт, послуг) за кошти кредитів (позик, грантів), що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, що здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, якими передбачається можливість застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, може здійснюватися відповідно до цих особливостей з урахуванням додаткових вимог і умов, схвалених відповідною організацією, зокрема у спеціальному процедурному посібнику щодо відповідного кредиту (позики, гранту), наданого згідно з міжнародним договором. Таким чином, у разі якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, то застосовуються положення міжнародного договору України. Пряд з цим Угода про фінансування програми (Interreg VI-A) NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна ратифікована Законом України № 3717- IХ від 09.05.2024. Статтею 16 Угоди встановлено, якщо здійснення операції вимагає укладення договорів про закупівлю послуг, постачання товарів або виконання робіт бенефіціаром з Країни-партнера, застосовуються процедури закупівель, викладені в Додатку II до цієї Угоди. Для отримання детальних роз'яснень щодо практичного застосування правил Програми, викладених у зазначених документах, пропонується звертатися до відповідних органів управління Програми. |
|
|
17.12.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ЩОДО МАШИНОЗЧИТУВАЛЬНОГО ФОРМАТУ ОПРИЛЮДНЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ПРО ЗАКУПІВЛЮ РОБІТ
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначено, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) — протягом трьох робочих днів з дня його укладення.
Роз’ясніть будь ласка, якщо Замовник під час закупівлі Робіт оприлюднює документи, які не підписуються безпосередньо Сторонами договору, але за вимогами Казначейської служби повинні бути оприлюднені в електронній системі закупівель, наприклад: наказ про затвердження проектно-кошторисної документації, Експертний звіт позитивний, затверджений зведений кошторисний розрахунок і т.д. Чи потрібно документи, які не підписуються безпосередньо Сторонами Договору про закупівлю робіт, оприлюднювати Замовнику крім формату PDF, ще оприлюднювати додатково в машинозчитувальному форматі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 01.10.2025 № 3323-04/66043-06 "Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації" та запиті № 502/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=66043https://me.gov.ua/InfoRez/Details/2e95bc4e-4f3b-4ad2-b69d-9ef42331973f?lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним. Водночас згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань вимог під час казначейського обслуговування пропонується додатково звернутися до Державної казначейської служби України. |
|
|
09.12.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня !
1. Чи має право юридична особа брати участь у публічних закупівлях, якщо Антимонопольний комітет України провів щодо неї дослідження та надав витяг із подання, але рішення про накладення штрафних санкцій ще не прийнято і в ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР... не внесено?»
2. Якщо юридична особа наразі має право брати участь у закупівлях, то чи може вона продовжувати виконувати укладені договори у 2026 році в разі подальшого внесення до ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ... чи буде зобов’язана розірвати такі договори?
З повагою, Наталія .
Р.S.Державним реєстром суб’єктів господарювання, яких притягнуто до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів,
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 371/2023 та листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: При цьому рекомендуємо ознайомитися з листом Мінекономіки, у якому розглянуто принцип добросовісної конкуренції від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному за посиланням:
|