|
|
14.11.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з вимогами абзацу 2 пункту 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі – Особливості) переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.
Відповідно до підпункту 3 пункту 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі:
- відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;
- не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей;
- не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
- надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей.
Однак, підпунктом 3 пункту 44 Особливостей не передбачене відхилення тендерної пропозиції на підставі ненадання переможцем процедури закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладання договору.
Міністерство економіки України як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Основні функції Уповноваженого органу визначені статтею 9 Закону. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 9 Закону основними функціями Уповноваженого органу є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
З огляду на вищезазначене, просимо надати роз’яснення стосовно того чи є ненадання переможцем процедури закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю підставою для відхилення його тендерної пропозиції?
Яким чином, відповідно до Особливостей, Замовник має реагувати на порушення переможцем процедури закупівлі вимог абзацу 2 пункту 17 Особливостей, а саме ненадання переможцем процедури закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Поряд з цим частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Згідно з пунктом 17 Особливостей переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.
Таким чином, перелік документів, які необхідно надати, та спосіб надання визначаються замовником самостійно, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Водночас згідно пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли зокрема переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 Особливостей.
При цьому підпунктом 3 пункту 44 Особливостей визначено вичерпний перелік підстав, згідно яких тендерна пропозиція переможця процедури закупівлі відхиляється. Таким чином, у разі якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю, тендерна пропозиція відхиляється.
|
|
|
14.11.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Виконання робіт з поточного ремонту передбачає складання дефектного акту щодо визначення обсягу робіт, а також відомості необхідних для їх виконання матеріалів. Як правило матеріали, необхідні для виконання будівельних робіт підпадають, у відповідності до класифікатора, під різні предмети закупівель. Що в своючергу тягне за собою необхідності укладання значної кількості договорів (проведення процедур) на незначні суми, або організовувати складське господартво для накопичення матеріальних запасів.
Для підприємства така ситуація негативно впливає на забезпечення ефективності діяльності зокрема:
- це замороження фінансового ресурсу який вкладено у закупівлю матеріальних цінностей, які не використовуються;
- утримання складських приміщень та налогодження логістики для передачі відокремлиним підрозділам матеріалів для проведення ремонтних робіт "як приклад: для проведення ремонту передавати 2 мішки шпаклівки, 53 цвяха пензлик, валік, 3 метри металевої труби і банку фарби з Києва в Харків"- це економічно не вигідно і неефективно, затратно для Держави;
- затримує, ускладнює процеси при усуненні аварій (прильот, пожежа, тощо..).
Враховуючи викладене прошу надати розяснення чи можливо закупляти матеріали необхідні для проведення поточного ремонту власними силами (господарським способом) одним предметом закупівлі на півдставі дефектного акту та відомості ресурсів.
Якщо ні то пропоную врегульовати порушене питання. Як варіант доповненням пункту 3 частини ІІ Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708, після слів "Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту" доповнити словами "матеріалів необхідних для проведення поточного ремонту власними силами (господарським способом)" .
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та у запиті № 329/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F78667-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5c3e4f0a-0a4d-4ee4-a631-a24c7c28fe10&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Водночас, виходячи з пунктів 14 і 15 Особливостей, планування закупівлі здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) щодо предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. |
|
|
14.11.2024
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Допоможіть будь ласка...
Оголошення про намір здійснити закупівлю відповідно до ст 30 ЗУ "Про оборонні закупівлі" до вартісних меж (200 тис та 1.5 млн), прямими договорами без електронної системи.
Чи потрібно нам подавати згідно форми інформацію щодо наміру здійснити закупівлю? (Бо чітко написано щодо заповнення форми і її подачі за день до розміщення оголошення у системі прозоро (спрощена/ВТ) є?
Якщо так, то за який час?
Чи це відноситься до
Ато у нас йдуть дискусії і чіткого розуміння немає.
Буду Вас дуже вдячний.
З повагою, в/с Майданчук Роман.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповідно до пункту 1 Положення про Мінекономіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (далі – Положення) Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон), абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону від 24 лютого 2023 року № 2958-IX “Про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі” щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні” постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275).
Пунктом другим Постанови № 1275, зазначено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні зупинити дію пунктів 64-67 Порядку планування, формування, особливостей розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 року № 363 “Питання оборонних закупівель” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 33, ст. 1916).
Відповідно до абзаців першого та другого частини 4 статті 30 Закону оборонні закупівлі (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) під час дії правового режиму воєнного стану державні замовники протягом одного робочого дня до дати розміщення оголошення про закупівлю надсилають таке оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель та/або в електронній системі закупівель.
Відповідно до частини 5 статті 30 Закону оборонні закупівлі за результатами здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Відповідно до пункту 10 Особливостей № 1275 за результатами здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель відповідно до абзацу першого пункту 9 Особливостей № 1275 (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) державні замовники розміщують звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”.
При цьому відповідно до пункту 6 Особливостей № 1275 для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей, рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Вимоги пункту 6 Особливостей № 1275 щодо планування оборонних закупівель розповсюджуються як на оборонні закупівлі, що здійснюють державним замовником відповідно до пунктів 8 та 9 Особливостей № 1275 так і на оборонні закупівлі, що здійснюються відповідно до вимог пунктів 43-49 Особливостей № 1275.
Тобто, підсумовуючи вищезазначене можна констатувати, що державні замовники під час військового стану при здійсненні закупівель складають переліки та обсяги закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин).
Закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд державні замовники здійснюють без застосування видів (процедур) закупівель визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі” в порядку визначеному державним замовником відповідно до вимог пунктів 43-49 Особливостей № 1275.
Разом з тим, державні замовники надсилають оголошення про закупівлю для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель тільки при здійснені закупівель, які не відносяться до таємних закупівель та/або закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин.
Публікація оголошення про проведення закупівлі державним замовником публікується на веб-порталі Уповноваженого органу безоплатно відповідно до вимог статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі” в якому обов’язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3) інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі;
4) кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;
5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
6) умови оплати;
7) очікувана вартість предмета закупівлі.
Щодо інформації, яку має надавати державний замовник, а саме, оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель можна зазначити, що перелік інформації, яка включається до такого оголошення, визначається Кабінетом Міністрів України.
Поля зазначеної гугл-форми наразі не містять значення очікуваної вартості, кількості та місця поставки товарів або обсягу і місця виконання робіт чи надання послуг. Натомість зазначена орієнтовна кількість і орієнтовне місце поставки, визначене на рівні міста чи регіону. Таким чином публікація зазначеного повідомлення не містить безпекових ризиків. Однак саме питання доцільності такого повідомлення потребує додаткового вивчення з метою визначення оптимального підходу забезпечення підзвітності у випадку проведення закупівель без використання електронної системи закупівель.
Роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері оборонних закупівель від 13.02.2024 розміщено на веб сайті Мінекономіки за посиланням https://me.gov.ua/view/a2ce8925-30ef-4828-bd84-da7ad1ac76a7
Разом з тим, звертаємо увагу, що листи Міністерства не встановлюють норм права а містять інформаційний та рекомендаційний характер.
|
|
|
12.11.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)» 19.09.2024 № 3988-IX вніс зміни до Закону України «Про публічні закупівлі».
Мінекономіки оприлюднило лист від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 «Щодо внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», у якому висвітлило питання щодо оприлюднення інформації про ціни на матеріальні ресурси.
Водночас наразі деякі запитання залишаються без відповіді:
1. Що мається на увазі під терміном “інша інформація”, що може бути зазначена у документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси?
2. Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або щодо цін на матеріальні ресурси може містити іншу додаткову інформацію. Що мається на увазі під терміном “інша додаткова інформація”?
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» основними функціями уповноваженого органу є надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Прошу надати відповіді на зазначені запитання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2024 № 3323-04/76642-07 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76642-07Водночас Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
З 23.10.2024 набув чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)”. Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 41 Закону у документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов’язково має зазначатися така інформація: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. Такі документи можуть містити іншу інформацію.
Таким чином, Законом визначено перелік інформації, яка має обов’язково зазначатися у документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. Водночас положеннями Закону не конкретизовано, яку іншу інформацію можуть містити такі документи. Разом з тим статтею 22 Закону визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
|
|
|
12.11.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Чому Запит ціни пропозиції вважається закупівлею "без використання електронної системи закупівель"?
Відповідно до п 68 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 "68. За результатами проведеного відбору постачальника через електронний каталог замовник оприлюднює звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до статті 10 Закону."
Після завантаження договору про закупівлю формується "ЗВІТ про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель".
Замовник проводить конкурентну процедуру закупівлі з використанням електронного каталогу, далі укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору, а потім отримує договір без використання електронної системи закупівель.
Мабуть потрібно розглянути можливість внесення відповідних змін у пот=станову 822, та відповідно у електронній системі закупівель.
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, інформуємо, що відповідь на питання міститься в листі від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F6459-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно статті 3 "Сфера застосування Закону" цей Закон застосовується:1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень; 3) до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частин другої, третьої і сьомої цієї статті. Замовники здійснюють спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому цим Законом. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Водночас з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання Закону. Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. Звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель оприлюднюється відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей (крім закупівель із застосуванням електронного каталогу). Водночас відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. При цьому звертаємо увагу, що виходячи з положень Особливостей, використання електронного каталогу шляхом запиту ціни пропозиції постачальника в електронному каталозі наразі є альтернативою відкритим торгам. До того ж здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу можливе без обмеження граничних вартісних меж. |