|
|
17.03.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Компанія розглядає можливість зміни організаційно правової форми юридичної особи шляхом перетворення.
Схематично назвемо припинену юр. особу Компанією А, а її правонаступника - Компанією Б.
Однією з вимог до потенційного виконавця аудиторських послуг є наявність в учасника досвіду надання аудиторських послуг.
Відповідно, чи збережеться такий досвід Компанії А про надання аудиторських послуг після реорганізації шляхом перетворення в Компанію Б, яка буде її правонаступником.
Відповідно до частини першої статті 104 у разі реорганізації юридичної особи майно, права та обо'язки юридичної особи переходять до її правонаступника. Зрозуміло, що нас цікавить перехід таких прав (досвіду) саме у процедурі державних закупівель.
Під збереженням досвіду розуміється:
Можливість використання підтверджуючих документів Компанії А про надання відповідних аудиторських послуг її правонаступником - Компанією Б.
Буду дуже вдячним за грунтовну відповідь,
Якщо у Вас виникають додаткові запитання, буду радим відповісти.
З повагою, Дмитро.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У свою чергу, згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону та указує у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Водночас частиною першою статті 23 Закону передбачено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника, зокрема за роз'ясненнями щодо тендерної документації. Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Поряд з цим, оскільки згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми та у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи, щодо способу підтвердження учасником відповідності кваліфікаційним критеріям у випадку правонаступництва юридична особа може звернутись безпосередньо до замовника згідно зі статтею 23 Закону.
|
|
|
16.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзаців 4-5 ч.1 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі": "Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону." В якому разі є обов"язковим застосування електронної системи закупівель при умові, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за 200 тисяч гривень?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
15.03.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Внаслідок динамічного зростання цін на природний газ у лютому 2017 року (на 21,1%, в порівнянні з січнем 2017 року) Постачальник пропонує підняти ціну за одиницю товару вказану в договорі, шляхом укладання декількох додаткових угод по 10%, беручи за підставу лише один висновок торгово-промислової палати.
Не дивлячись на те, що дане питання є досить складним, практичних рекомендацій в його вирішені з боку Уповноваженого органу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України немає. Останній лист - роз’яснення № 3302-05/11398-07 від 07.04.2015 року відповіді на поставлене питання теж не дає. Про гостроту проблеми підтверджують численні запити від Замовників, які опубліковані на Вашому офіційному сайті на які жодної конкретної відповіді не має.
У зв’язку з цим прошу надати конкретну відповідь, зрозумілу кожному запитувачу: «Чи правомірно, у разі збільшення ціни товару на ринку більше ніж на 10%, укладати з Постачальником декілька додаткових угод на збільшення ціни товару з інтервалом в один-два дні, в межах які не перевищуючих 10% в кожній додатковій угоді і при цьому, керуватись лише одним висновком органу (установи, організації), яка уповноважена надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку?».
Відповіді на запити 293/2017, 112/2016, 46/2016 носять шаблонний характер і не дають вичерпної інформації.
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Одночасно зазначаємо, що виходячи зі змісту статті 19 Конституції України та ураховуючи норми Закону, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
|
14.03.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи підпадають під визначення терміну - Замовник та чи підпадають під дію Закону України "Про публічні закупівлі", приватні юридичні особи (по типу ПАТ "ПОЛТАВАГАЗ", ПАТ "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" та інші), які надають комунальні послуги населенню на приватній основі ? згідно терміну "ЗАМОВНИК", визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", подібні юридичні особи начебто не підпадають під дію Закону. Проте в той же час подібні юридичні особи, в зв*язку з наданням населенню комунальних послуг, та наданням державою населенню субсидій, отримують компенсації від держави (бюджетні кошти) за отримані субсидії населенню.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
11.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство "Благоустрій міста Ізюма" виграло тендер щодо виконання будівельних робіт з реконструкції. Згідно умов договору підряду виконання будівельних робіт здійснюється з матеріалів підрядника, тобто КП "Благоустрій міста Ізюма". Чи повинно комунальне підприємство проводити тендер щодо закупівлі будівельних матеріалів (товарів) в загальному порядку, передбаченому Законом України "Про публічні закупівлі", якщо вказана закупівля проводиться за рахунок авансу замовника в межах виконання договору підряду, укладеного за результатами відкритих торгів, що проводились замовником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону.
Так, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
Таким чином, якщо суб"єкт є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, рбіт або послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.
Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
|