|
|
08.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В червні 2016 року підписаний договір (договір до 31.12.2016) на 1 400 000 згідно проектно-кошторисної документації (далі п-к док.) на реконструкцію кладовища. Протягом декількох місяців виконано 30% робіт і перераховано кошти за виконані роботи. Але в зв’язку з виявленими недоліками в наших документах, роботи підприємством по реконструкції були призупинені. За період приведення у відповідність документації змінилась вартість робіт, матеріалів і заробітної плати в будівництві, що визвало необхідність коригування п-к док.. По проектно-кошторисній документації (коригуюча) виконання робіт становить 1 700 000 – це сума без 30% виконаної роботи (виконані роботи в п-к док. коригуючу не включали так як вони виконані і оплачені). Як нам діяти в даній ситуації – проводити відкриті торги на коригуючу п-к док., проводити переговорну процедуру так як це підприємство розпочало роботи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується, зокрема до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Отже, у залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|
|
|
03.11.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення щодо наступної ситуації.
В бюджетній організації виникла додаткова потреба у закупівлі дизпалива, у зв'язку з чим збільшили кошторис. При цьому вартість однотипного товару, який необхідно придбати протягом року, зараз перевищує 50 тис. гривень. Раніше для придбання дизпалива вже укладалося декілька договорів з різними постачальниками (в тому числі на різні види товару) без застосування електронної системи (кожен з договорів був на суму, що значно менша за 50 тисяч). Строк опублікування інформації про такі договори минув, а форма звіту про укладені договори не передбачає можливості подати інформацію більш ніж про один договір.
Чи треба у такому випадку:
1. Опубліковувати звіти про укладені договори з початку року?
2. Якщо так, то як вказувати суму оплати за договором, коли крім дизпалива одночасно купували інший товар?
3. Якщо ні, то чи треба опубліковувати звіт про договір, при укладенні якого загальна сума перевищила 50 тисяч гривень (сам договір на меншу суму) та про наступні договори (якщо такі будуть укладатися)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація стосовно проведення допорогових закупівель міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Інформація стосовно оприлюднення звіту про укладені договори міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас аналогічне питання розглянуте у запиті №701/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA
|
|
|
02.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Оголошений тендер на закпівлю лабораторних послуг не відбувся 2 рази у зв'язку з кількістю учасників меньше 2. Питання 1: Чи потрібно оголошувати 3-і торги, якщо тендерна документація 2-х торгів відрізнялась від 1-х (конкретизовано кількість і види досліджень, змінені та розширені вимоги до учасників), при цьому сума закупівлі не змінилась. Питання 2:Чи може замовник під час переговорної процедури зменьшити кількість та загальну вартість предмету закупівлі оголошеного на торгах, що не відбулися? Питання 3: Чи може бути запрошений на переговорну процедуру суб'єкт господарювання в якого із замовником послуг один центральний орган управління?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1,2
Відповідь на аналогічні питання зазначена у запитах 156/2017 від 31.01.2017 та№ 224/2017 від 09.02.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
Щодо питання 3
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Разом з тим слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням.
При цьому виходячи зі змісту статті 38 Закону відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
|
31.10.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Ми зареєстрували представництво китайської компанії в Україні, але у нас ще немає відкритого банківського рахунку. Ми хотіли б прийняти участь у державних тендерах з будівництва в Україні. Чи потрібно для цього отримати якусь ліцензію в Міністерстві, які для цього потрібні документи і чи існують якість критерії чи вимоги яким повинна відповідати наша компанія. Будемо дуже вдячні за швидку відповідь.
З повагою, Катерина Кривов'язюк
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.
При цьому, ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та ін.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція готується учасником процедури закупівлі відповідно до вимог, встановлених замовником у тендерній документації.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Тому з питань, які стосуються вимог конкретної тендерної документації слід звертатись безпосередньо до замовника, який проводить процедуру закпівлі.
Поряд з цим на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base?page=1&count=10&type=knowledge_base&category_id=792 можна ознайомитись із загальною інформацією для учасників, а саме: з чого почати Учаснику, підготовка тендерної пропозиції, понадпорогові закупівлі, допорогові закупівлі, оскарження процедур закупівель тощо.
|
|
|
30.10.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закладом за результатами переговорної процедури укладено договір на постачання теплової енергії. Після укладення договору, було укладено додаткову угоду, якою суму договору зменшено з 600 000 до 400000 відповідно до наявного фінансування. Після зменшення суми договору надійшло додаткове фінансування в сумі 190 000. Чи має право заклад в такому випадку укласти додаткову угоду ,якою збільшити суму договору на 190 0000 грн.( 400 000грн+190 000.), тобто в межах 600 000грн.,на які було укладено первісний договір, чи в такому випадку 190 000грн. буде новим предметом закупівлі і необхідно укладати новий договір??? І друге питання: як в подібній ситуації необхідно поступити, у випадку якщо додаткове фінансування обумовлено збільшенням ціни на теплову енергію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листм від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2017 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", які містить відповіді на питання.
|