|
|
24.01.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Закону Замовник відхиляє цінову пропозицію учасника відбору, якщо учасник протягом одного року до дати проведення електронного аукціону вчинив порушення в одного й того самого замовника, а саме: не виконав умови (умов) договору щодо якості та/або терміну поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг - більше одного разу.
Для прикладу, учасник, із яким Замовником у 2017 році укладено договори закупівлі, у 2018 році приймає участь у відборі щодо закупівлі різальних інструментів (код 39240000-6 Різальні інструменти)). За результатом аукціону його пропозицію визнано найбільш економічно вигідною. Разом з тим, у 2017 році зазначений учасник не виконав умови договору за трьома укладеними договорами щодо термінів поставки товарів (один договір закупівлі акумуляторних батарей (код 31400000-0 Акумулятори, гальванічні елементи та гальванічні батареї) та два договори закупівлі авіаційних шин (код 34730000-3 Частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів).
Прошу надати роз’яснення щодо застосування підстав відхилення (невідхилення) цінової пропозиції учасника із врахуванням наведених нижче випадків, а саме:
1) пропозиції такого учасника у 2018 році відхиляються за всіма процедурами закупівлі незалежно від предмету договору за яким він не виконав умови раніше укладених договорів;
2) пропозиції такого учасника у 2018 році відхиляються тільки за аналогічним предметом договору, за яким він не виконав умови договору (наприклад - за процедурами закупівлі авіаційних шин та акумуляторних батарей), а за всіма іншими процедурами закупівлі (наприклад: різальні інструменти (код 39240000-6 Різальні інструменти)) пропозиція такого учасника не відхиляється;
3) чи відхиляється пропозиція учасника, якщо у 2017 році він не виконав умови договору більше одного разу в межах одного договору.
Роз’яснення прошу надати із врахуванням наведених вище прикладів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі - Закон) замовник відхиляє цінову пропозицію учасника відбору якщо учасник протягом одного року до дати проведення електронного аукціону вчинив порушення в одного й того самого замовника, зокрема не виконав умови (умов) договору щодо якості та/або терміну поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг - більше одного разу.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону рішення замовника про відхилення учасника відбору, який вчинив порушення, зазначені у пункті 8 частини першої цієї статті, оприлюднюється ним у день виявлення порушення на офіційному веб-сайті замовника, де зазначаються: найменування суб’єкта господарювання - учасника відбору, його код ЄДРПОУ, місцезнаходження; вид, дата та кількість порушень; документ, що підтверджує порушення; унікальний номер проведення аукціону в електронній системі закупівель.
З моменту оприлюднення рішення замовника учасник вважається таким, що вчинив відповідне порушення, передбачене пунктом 8 частини першої цієї статті.
Таким чином, відхилення цінової пропозиції здійснюється саме тим замовником, у якого учасник вчинив порушення зазначене у пункті 8 частини першої статті 4 Закону протягом одного року до дати проведення електронного аукціону.
Разом з тим, вищевказана підстава для відхилення не містить залежності від предмету закупівлі, а також кількості договорів, умови якого(их) більше одного разу не виконані щодо якості та/або терміну поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг .
|
|
|
15.08.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом (частина третя статті 17) встановлений пятиденний термін з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір для надання замовнику переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17.
Отримання певних підтверджуючих документів, що видаються уповноваженими органами вимагає досить тривалого часу і становить загрозу для своєчасного виконання сумлінними учасниками всіх вимог Закону особливо, коли оприлюднення Замовником на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір припадає на вівторок при нормальному робочому графіку і відповідно термін надання документів, що підтверджують відсутність підстав припадає на неділю. Фактично трьох днів без урахування вихідних виявляється недостатньо для подання заяви до повноважених органів та отримання документів.
Чи може вважатися днем виконання перший робочий день після вихідних якщо кінцевий день пятиденного терміну приходиться на вихідний або робочий день?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 256/2017 від 15.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8cb17944-aa86-4d65-8881-38417614be71&lang=uk-UA
|
|
|
30.07.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Комунальною установою на початку року укладено договір з постачальником універсальних послуг на закупівлю електричної енергії за результатами переговорної процедури (так як замовником двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників).
27.06.2019р. НКРЕКП було прийнято Постанову про затвердження змін до порядку формування цін на універсальні послуги.
Чи має право ПУП на підставі даної Постанови збільшувати тариф?
Які дії Замовника у випадку збільшенян тарифу?
Чи повинні вноситися зміни до договору згідно п.2 ч.4 ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим, у зв’язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України “Про ринок електричної енергії” та з 01.05.2019 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 22.04.2019 № 580 “Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП”, що регулюють сферу постачання природного газу, унаслідок яких відбулися зміни, зокрема, що стосуються зміни порядку формування цін на електричну енергію та послуг замовлення (бронювання) потужності, Мінекономрозвитку з метою вирішення питання безперебійного постачання електричної енергії і природного газу та для забезпечення дотримання вимог законодавства під час здійснення публічних закупівель електричної енергії та природного газу 24.07.2019 проведено робочу нараду за участю представників Мінекономрозвитку, НКРЕКП та ДП “Держзовнішінформ”.
За результатами зазначеної наради будуть підготовлені узагальнені відповіді для суб’єктів сфери публічних закупівель, які будуть оприлюднені на Інформаційному ресурсі Мінекономрозвитку у рубриці "Узагальнені відповіді".
|
|
|
02.06.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є підставою для відхилення пропозиції Учасника, якщо відповідно до запиту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стан суб'экта: "припинено"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Підстави для відхилення встановлені у статті 30 Закону.
У свою чергу статтею 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін`юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, надає узагальнені роз’яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації.
Тому, з питання щодо внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, пропонуємо звернутися до вищезазначеного Міністерства.
|
|
|
10.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Відповідно п. 5 розділу ІІ Наказу МЕРІТУ № 454 від 17.03.16 р., «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» «Якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів». Дію даного наказу скасовано. В редакції нового наказу № 708 від 15.04.20 р. ця норма чомусь відсутня. І як тепер закуповувати сукупні послуги? Чи укладати різні договори? І що робити з закупівлями товарів, опублікованих після 09.06 і до сьогодні, до вартості яких включені супутні послуги? Чи потрібно скасовувати закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 34 частини першої статті 1 Закону, до товарів також можуть належать послуги, пов'язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|