|
|
22.01.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п.2 "Порядку визначення предмета закупівлі" під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком (об'єктом) та ін; згідно п.9 "Порядку визначення предмета закупівлі" визначення предмета закупівлі послуг з оцінки майна під час приватизації здійснюється окремо для кожного об'єкта приватизації.
Чи може, за відповідною аналогією, проводитись визначення предмета закупівлі з надання послуг з "розроблення технічної документації щодо інвентаризації земель в межах населених пунктів" за кожним об'єктом (населеним пунктом), чи повинна проводитись одна процедура закупівлі даної послуги по всім об'єктам (населеним пунктам) разом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо визначення предмета закупівлі робіт та послуг з поточного ремонту.
При цьому визначення предмета закупівлі здійснюється замовником у кожному випадку з дотриманням відповідних положень Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозитку від 17.03.2016 № 454.
|
|
|
15.03.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальним підприємством «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради проводиться процедура закупівлі ДК 021:2015:14210000-6 Гравій, пісок, щебінь і наповнювачі - «Щебінь» Ідентифікатор закупівлі: UA-2018-02-08-000955-b.
В якій ми (Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Антаріус» (далі – ТОВ «Компанія Антаріус») приймаємо участь. Під час аукціону нами було надано найбільш вигідну ціну.
Комунальним підприємством «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (далі – Замовник) розглядається наша пропозиція на відповідність вимогам конкурсних торгів.
05.03.2018 Замовник відправив нам запит «Про підтвердження кваліфікації», в якому було зазначено надати копію аналогічного договору (який був нами зазначений у довідці), а також копії видаткових та податкових накладних, копії паспортів якості на товар.
Проте, слід зазначити, що Замовником згідно з тендерною документацією не вимагається від учасника надання вище зазначених документів (під час подання пропозиції для участі, а також під час кваліфікації учасника).
Замовником вимагалося від учасника надання довідки (за формою) про досвід виконання аналогічного договору, передбачено підпунктом 1.1. пунктом 1 Додатку 2 та Додатку 6 тендерної документації.
13.03.2018 нами було направлено відповідь Замовнику та надано копії договорів.
Керуючись статтею 7 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VII із змінами ТОВ «Компанія Антаріус» просить Вас надати роз’яснення щодо правомірності вимог Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, щодо надання додаткових документів, а також обґрунтування на якій підставі діючого Законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
При цьому згідно з частиною сьомою статті 28 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Разом з тим, відповідно до абзацу четвертого частини пятої статті 28 Закону замовник та учасники не можуть ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту або ціни поданої тендерної пропозиції.
|
|
|
11.05.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
1) через скільки робочих днів, після відміни відкритих торгів, Замовник може повторно розмістити на майданчику оголошення?
2) чи може Замовник відмінити торги після розміщення рішення органом оскарження щодо переможця процедури закупівлі, тобто ви розглянули нашу скаргу, розмістили рішення, замовник його виконав, а потім відмінив торги. Чи правомірне його рішення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
При цьому частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. Форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Так, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану та внесення до нього змін (в тому числі орієнтовного початку проведення процедури закупівлі, очікуваної вартості тощо) є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
Разом з тим, Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом поточного року.
Ураховуючи викладене, у разі відміни торгів та необхідності проведення процедури закупівель замовник керується статтями 4 і 12 Закону.
Водночас згідно статті 38 Закону зокрема за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівель, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
|
27.11.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону Тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Просимо надати пояснення про які зміни іде мова. Договір має містити порядок змін умов проекту договору (як це прописпно в даному пункті)і що є доцільно за результатами аукціону так як може змінюватись строк, порядок оплати і ціна в залежності від того, що прописав замовник у вимогах тендерної документації. Чи порядок зміни умов уже підписаного договору відповідно до статті 36 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”, які містять відповідь на питання, зазначене у запиті.
|
|
|
07.05.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведеної в ЕСЗ публічної закупівлі (відкриті торги) між Замовником та Переможцем укладений договір про закупівлю (підряду). Після укладення договору в період його виконання у сторін виникла необхідність внести зміни в окремі умови договору, які згідно загального правила, законодавець не відносить до істотних умов договорів (у т.ч. договорів данного виду).
Нормативне обгрунтування …
Згідно ч.1 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі *.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують саме вимоги щодо відповідності тендерної пропозиції учасника змісту договору про закупівлю на момент його підписання (перша редакція договору).
Згідно ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі*.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують незмінність саме істотних умов договору після його підписання (друга та наступні редакції договору). Щодо незмінності інших умов договору не віднесених до істотних умов договору після його підписання законодавець ніяких заборон не передбачив.
Згідно ч. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України, істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору *.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують загальне правило щодо наявності істотних умов у будь-якому господарському договорі (у т.ч. договору про закупівлю/підряду) та відносять до істотних умов договору саме: предмет, ціну та строк його дії.
Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди*.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують більш вузький на відміну від Господарського кодексу України підхід щодо закріплення загального правила наявності істотних умов у будь-якому господарському договорі (у т.ч. договору про закупівлю/підряду) та відносять до істотних умов договору тільки його предмет.
Прошу висловити Вашу позицію стосовно можливості внесення будь-яких змін в умови договору (за виключенням: предмету, ціни, строку дії) після його укладання, які за загальним правилом законодавець не відносить до істотних умов договорів (у т.ч. договорів данного виду)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у цій статті Закону.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
Відповідно до частини третьої статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Поряд з цим, статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У свою чергу, підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Таким чином, статтею 36 Закону встановлено імперативну норму щодо можливості зміни істотних умов договору про закупівлю виключно у випадках, передбачених цією статтею Закону. Водночас у випадку зміни умов договору про закупівлю, які не є істотними, сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.
|