|
13.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Щодо визначення замовником вартісних мереж для встановлення вимог щодо локалізації товарів:
На початку року замовником за кодом ДК 021:2015 42120000-6 Насоси та компресори здійснена закупівля з очікуваною вартістю 120 000 грн. – вимоги щодо локалізації товару у тендерній документації замовником не встановлювалися.
Через деякий час у замовника, виходячи з потреб підприємства, виникла необхідність за тім же кодом 42120000-6 Насоси та компресори здійснити закупівлю з очікуваною вартістю 90 000,00 грн.
Чи встановлювати вимоги щодо локалізації товару при закупівлі з очікуваною вартістю 90 000,00 грн., керуючись Порядком визначення предмету закупівлі та пунктом 61 розділу Х Закону «Про публічні закупівлі», а саме –у річному плані закупівель замовника очікувана вартість за всіма закупівлями за кодом 42120000-6 Насоси та компресори перевищує 200 000,00 грн.?
Чи закупівля з очікуваною вартістю 90 000,00 грн. та всі подальші закупівлі за тім самим кодом (з очікуваними вартостями менш 200 000,00 грн.) підпадають під дію пункту 15 ПКМУ від 12.10.2022 № 1178 «Особливостей…», а саме – є додатковими потребами наступних періодів, які замовник не міг передбачити на момент здійснення планової закупівлі на початку року та, отже, до цих закупівель вимоги щодо локалізації у тендерній документації не встановлюються.?
З приводу того, що на підставі вимог пункту 2 ПКМУ від 17.02.2023 № 157 пункт 15 «Особливостей…» набирає чинності з 03.07.2023 чи встановлювати наразі замовнику вимоги щодо локалізації у тендерній документації при закупівлі товарів з очікуваною вартістю менш 200 000,00 грн., якщо за тим самим кодом 42120000-6 Насоси та компресори очікувана вартість всіх закупівель перевищує 200 000,00 грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 980/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fb441d41-dbd3-4ac6-87cd-2fc25c3dea94&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
13.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей.
Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
1.Чи має право замовник проводити нову закупівлю (з новим ідентифікатором на сайті прозоро) з ідентичним ДК, якщо відміна закупівлі Замовником, яка оголошувалася раніше була оскаржена Учасником та орган оскарження (АМК) прийняв рішення скасувати відміну закупівлі?
2.Чи підпадають дії замовника під дію п.6 особливостей, тобто чи є дії замовника правомірними щодо проведення аналогічної закупівлі з однаковим ДК при наявності рішення АМК щодо зобов'язання скасувати відміну торгів, які були оголошені раніше з аналогічним ДК?
Зокрема:
- перша закупівля оголошена 06 лютого 2023
- відмінена перша закупівля Замовником 16 лютого 2023
- друга закупівля з ідентичним ДК оголошена 17 лютого 2023
- рішення АМК щодо зобов'язання скасувати рішення Замовника про відміну першої закупівлі - 02.03.2023
- після 02.03.2023 року Замовник й далі проводить другу закупівлю з ідентичним ДК.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей. Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Тому в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з врахуванням рішення органу оскарження. Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
13.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, прошу надати роз'яснення щодо пп. 1 п. 1 Постанови КМУ від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану", а саме, на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.
Чи вірно вважати, що у випадку здійснення закупівель державними замовниками, що керуються керуються Постановою КМУ від 11.11.2022 №1275, товарів, робіт, послуг не прямого оборонного призначення (наприклад, товарів для забезпечення адміністративної діяльності, зокрема канцтоварів, запчастин до службових автомобілей, миючих засобів, послуги із заправки картриджів і т.д.) постачальник не має права включати прибуток до ціни товару?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки не є розробником постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 № 309 "Про затвердження Порядку формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою" та постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" (далі – постанова № 335) в поточній редакції, а тому відсутня можливість відповісти на питання по суті Вашого Звернення. Водночас повідомляємо, що наразі Мінекономіки веде роботу щодо внесення змін в постанову № 335. Враховуючи зазначене, Мінекономіки надасть загальне роз’яснення, в тому числі згідно з піднятими питаннями у Вашому зверненні, після затвердження проєкту постанови Кабінетом Міністрів України.
|
|
11.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до статті 40 Конституції України та частини першої статті 1 Закону України “Про звернення громадян” прошу Міністерство економіки України надати обґрунтовані відповіді на такі питання в контексті Закону України "Про публічні закупівлі":
1. У чому полягають функції та обов'язки керівника замовника?
2. Які права та повноваження має керівник замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Інші правовідносини не є предметом регулювання цього Закону. При цьому зазначаємо, що відповідь на Ваш запит здійснюється Мінекономіки як Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель у відповідності до пункту 13 частини першої статті 9 Закону, як надання безоплатної консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель. З огляду на вказане та в межах компетенції зазначаємо, що виходячи зі змісту статті 2 Закону, суб’єкти, які є замовниками у розумінні Закону, є різними за типом і категорією організаціями (зокрема, є підприємствами, установами, господарськими товариствами, органами влади тощо) та здійснюють свою діяльність на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про яку володіють самі суб’єкти. Згідно з статтею 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом. Своєю чергою, пункт 1 глави 1 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом від 18.06.2015 № 1000/5 Міністерства юстиції України, передбачає загальні вимоги до створення управлінських документів, а саме: створювані управлінські документи повинні відповідати правовому статусу установи; право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.
|
|
11.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”:
1) Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14);
2) керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної цим Законом (пункт перший статті 19);
3) Правління Національного банку України несе колегіальну відповідальність за діяльність Національного банку України в межах компетенції членів Правління. Голова Національного банку України несе відповідальність за діяльність Національного банку України перед Президентом України та Верховною Радою України (частина друга статті 15).
4) до структури Національного банку входять центральний апарат, відокремлені підрозділи (філії та представництва в Україні, а також представництва Національного банку за кордоном) та юридичні особи, створені Національним банком для забезпечення його діяльності, які здійснюють діяльність виключно в межах завдань та функцій Національного банку, встановлених законом (частина друга статті 22).
Банкнотно-монетний двір Національного банку України:
– є відокремленим підрозділом Національного банку України без статусу юридичної особи і діє від імені Національного банку України в межах отриманих від нього повноважень, має поточний рахунок в Операційному департаменті Національного банку України;
– підпорядковується заступнику Голови Національного банку України відповідно до розподілу функціональних обов’язків між Головою Національного банку України та його заступниками;
– очолює генеральний директор;
– генеральний директор керує діяльністю Банкнотно-монетного двору Національного банку України, має права та обов’язки відповідно до покладених на Банкнотно-монетний двір Національного банку України завдань.
З урахуванням вищезазначеного, відповідно до статті 40 Конституції України та частини першої статті 1 Закону України “Про звернення громадян” прошу надати обґрунтовані відповіді на такі питання:
1. Хто у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та Кодексу України про адміністративні правопорушення є керівником замовника і несе адміністративну відповідальність у разі виникнення адміністративних правопорушень, визначених у частинах п’ятій та шостій статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за закупівлями, що проводяться Національним банком України (код ЄДРПОУ: 00032106) відповідно до річного плану, розміщеного за посиланням https://prozorro.gov.ua/search/plan?buyer=00032106: Правління Національного банку України чи Голова Національного банку України?
2. Хто у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та Кодексу України про адміністративні правопорушення є керівником замовника і несе адміністративну відповідальність у разі виникнення адміністративних правопорушень, визначених у частинах п’ятій та шостій статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за закупівлями, що проводяться відокремленим структурним підрозділом Національного банку України без статусу юридичної особи (Банкнотно-монетним двором Національного банку України, код ЄДРПОУ: 21575489) відповідно до річного плану, розміщеного за посиланням https://prozorro.gov.ua/search/plan?buyer=21575489: Правління Національного банку України, Голова Національного банку України чи генеральний директор Банкнотно-монетного двору Національного банку України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу здійснюється Мінекономіки як Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель у відповідності до пункту 13 частини першої статті 9 Закону. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Питання щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) висвітлено в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Крім цього, відповідно до частини другої статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому, з питань адміністративної відповідальності, у тому числі стосовно керівника замовника, слід звертатися до Державної аудиторської служби України. Водночас, оскільки відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України є особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, з порушених питань пропонуємо додатково звертатися безпосередньо до Національного банку України.
|