|
|
27.10.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підкажіть будь ласка як діяти в даних ситуаціях:
1. Якщо було оголошено процедуру відкритих торгів два рази за Законом до набрання чинності постановою №1178, і Закупівля не відбулась з причини відсутності учасників (Немає активних пропозицій). Як діяти в цій ситуації?
2. Якщо було оголошено процедуру відкритих торгів два рази за Законом до набрання чинності постановою №1178, і Закупівля не відбулась з причини дискваліфікації учасників (Причина дискваліфікації). Як діяти в ці ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Нові особливості закупівель на час воєнного стану", що доступний за посиланням: |
|
|
23.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема частини 2 статті 13, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання), яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України. У зв’язку з цим просимо надати відповіді на наступні питання:
1. Чи не буде порушенням п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», встановлення в тендерній документації обмежень щодо участі учасників, місцезнаходження (місцем проживання), яких є тимчасово окупована територія та якими не дотримано вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»?
2. Яка підстава для відхилення учасників місцезнаходження (місцем проживання), яких є тимчасово окупована територія та якими не дотримано вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Водночас відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
Пунктом 41 Особливостей визначено перелік підстав, за яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. Так, зокрема, згідно з абзацом шостим підпункту 2 пункту 41 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.
При цьому відповідно до пункту 43 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
Водночас будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі, у тому числі щодо зазначення підстав для відхилення, приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно закону України №114-IX від 19.09.2019 р., що вступив в дію 19.04.2020 р., особливості здійснення процедури закупівлі послуг енергосервісу встановлюються окремим законом (пункт 3 частини 8 статті 3 згаданого закону).
Просимо надати роз'яснення та інформацію стосовно наступного.
1.Який очікувальний термін прийняття цього окремого закону чи змін до чинного закону України №327-VIII від 09.04.2015 р.
2. Чи проводиться публічне обговорення проектів документів, що стосуються особливостей здійснення закупівлі послуг енергосервісу (змін до закону України №327-VIII від 09.04.2015 р., методичних та нормативно-технічних документів)?
Якщо таке обговорення проводиться, то як можна ознайомитися з документами, що розробляються з цього питання та/чи прийняти участь у їх обговоренні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини восьмої статті 3 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуг енергосервісу.
Наразі чинним нормативно-правовим актом у сфері послуг енергосервісу є Закон України від 09.04.2015 № 327-VIII “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”.
Разом з тим відповідно до положення Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (далі - Держенергоефективність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Держенергоефективність є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Тому, з питань, порушених у запиті пропонуємо звернутися до Держенергоефективності.
|
|
|
15.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 3 затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022 року «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до ЗаконуУкраїнни «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), проводять закупівлі відповідно до цього Закону з урахуванням Осбливостей.
Згідно зі ст. 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.
У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції у тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику (абз. 2 ч. 1 ст. 25 Закону).
Підстави для повернення/неповернення забезпечення тендерної пропозиції визначені також Законом. Так, зокрема, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений ч. 6 ст. 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст. 17 Закону.
Разом з тим Особливості (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 157 від 17.02.2023) не передбачають надання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст. 17 Закону.
Чи повинен буде замовник за умови встановлення в тендерній документації вимоги про надання забезпечення тендерної пропозиції стягнути з переможця процедури забезпечення тендерної пропозиції у разі надання ним у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
04.01.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наша вимога у тендерній документації згідно ст.17: підстава для відмови в участі у процедурі закупівлі: Учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника
(п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону)
Учасник надав лише довідку у довільній формі про наявність заборгованості, в якій зазначено ,що заборгованість буде погашено. Чи маємо право оголосити учасника переможцем?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Отже, відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, зокрема підставам, встановленим у статті 17 Закону визначається замовником самостійно.
Поряд з цим відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82&fNum=34835
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|