|
|
06.06.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно річного плану закупівель 21.02.2017р. Закладом було розпочато процедуру відкритих торгів на закупівлю фармацевтичних препаратів (наркотичних та психотропних засобів) по коду ДК 021:2015 3360000-6 (оголошення про закупівлю від 21.02.2017р. UA-2017-02-21-000737-c), було проведено аукціон 13.03.2017р. та планувалося укладення договору з переможцем на 27.03.2017. Але через подання скарги одним із учасників до Антимонопольного комітету України процедуру закупівлі було призупинено на період оскарження.
Враховуючи відсутність в ДЗ «СМСЧ №9 МОЗ України» наркотичних засобів, під загрозою опинилося проведення планових операцій, надання екстреної медичної допомоги, безболісної терапії тяжко хворим на невиліковні хвороби. Тому тендерним комітетом ДЗ «СМСЧ № 9 МОЗ України» було прийнято рішення (протокол №32/04-17 від 14.04.2017р.) внести зміни до річного плану закупівель та придбати найнеобхідніші препарати за рахунок коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (благодійні внески, які надійшли на реєстраційний рахунок після оголошення процедури відкритих торгів та вважаються додатковими).
Керуючись ч.2 п.1 ст.3 Закону було вирішено обрати постачальника за найбільш економічно вигідною ціною.
18.04.2017р. було укладено договір та 21.04.2017р. отримано наркотичні засоби на суму 15428,10 грн.(на даний час вже використані).
Але Казначейство відмовляє в реєстрації зобов'язань та оплаті, посилаючись на порушення вимог п.6 ст 2 та п.1 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі". Свою відмову Казначейство мотивує тим, що процедура відкритих торгів знаходиться в стані оскарження і Заклад не має права укладати допорогових договорів.
Чи правомірні дії казначейства? Який є законний шлях вирішення цієї проблеми? Дуже дякую та чекаю на відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Отже, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
Водночас відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.
Ураховуючи зазначене, беручи до уваги частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
|
|
|
04.06.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Цікавить відповідь на наступні питання:
1 Замовник провів процедуру відкриті торги згідно річного плану та запланованої очікуваної вартості закупівлі на суму 700000 грн. Після завершення відкритих торгів був укладений договір на 680000 грн. Чи потрібно тепер вносити корективи до річного плану відносно очікуваної вартості закупівлі, тобто зменшити очікувану вартість закупівлі до 680000 грн? Дехто вважає, що потрібно після проведених процедур вносити корективи до річного плану, щоб вивільнити кошти для наступних закупівель.
2 Чи потрібно також вносити зміни до додатку до річного плану в очікувану вартість закупівлі після зменшення суми договору? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
01.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
частина 2 статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає обовязкове зазначення в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів очікуваної вартості закупівлі товарів, робіт або послуг
разом з тим, ч. 2 ст. 31 Закону надає замовникові право визнати торги такими, що не відбулися в разі, якщо ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі.
питання: чи є тотожними в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" поняття "очікувана вартість закупівлі" та "сума, передбачена замовником на фінансування закупівлі"???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання визначення очікуваної вартості закупівлі під час складання річного плану закупівель міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
25.05.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
З початку бюджетного 2017 року райдержадміністрації не пердбачалися та не виділялися кошти на технічне обслуговування та ремонт копіювальної техніки. В травні 2017 року з місцевого бюджету виділена необхідна сума коштів, однак з початку року проводилося обслуговування техніки підрядною організацією. Чи може райдержадміністрація укласти прямий договір з метою погашення існуючої заборгованості за виконані роботи. На залишок виділених коштів будуть проведені закупівлі згідно чинного законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГК України).
Так, статтею 509 ЦК встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Крім того, статтею 174 ГК встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщений лист від 14.09.2016№ 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
|
|
|
24.05.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
На даний час проходить реформування Державної кримінально-виконавчої служби України та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року № 343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» розпочато процедуру припинення діяльності Державної пенітенціарної служби України, а функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації передані до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство) відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 697-р «Питання Міністерства юстиції».
Для забезпечення потреб Державної кримінально-виконавчої служби України здійснює відповідні закупівлі за державні кошти, при цьому, до сфери управління Міністерства передаються близько 110 промислових та сільськогосподарських підприємств, що входять до складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Слід зазначити, що вищезазначені підприємства виготовляють велику кількість товарів, які можуть частково або у повному обсязі забезпечити деякі потреби Державної кримінально-виконавчої служби України.
У зв’язку із чим просимо надати інформацію щодо можливих механізмів здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, що безпосередньо виробляються, виконуються та надаються підприємствами Державної кримінально-виконавчої служби України для власних потреб служби.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.
За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Згідно з пунктами 3 і 7 частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
При цьому одержувач бюджетних коштів – суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Закон застосовується, зокрема до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону.
При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону передбачений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону.
Таким чином, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.
|