|
26.09.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
24.07.2018р. було оголошено допорогову закупівлю по ДК 021:2015: 45260000-7 — Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи
02.08.2018 р. закінчився термін подання пропозицій, а 03.08.2018 р. відбувся аукціон.
Однак акцептувати учасника не вдалось, оскільки на той момент відсутнє рішення міської ради (головного розпорядника коштів)щодо фінансування зазначеного питання. Проти відхилення учасника висловилась більшість членів тендерного комітету, оскільки: 1. вже оголошувалась закупівля по даному ДК (яка не відбулась, оскільки не було учасників) 2. виконання робіт, що складають предмет закупівлі є необхідні.
Відповідно до п.9.5 Наказу №35 "Про затвердження порядку здійснення допорогових закупівель" "Замовник зобов’язаний завершити Закупівлю шляхом підписання
договору або відміни Закупівлі протягом ЗО днів після закінчення строку
подання пропозицій".
Який вихід із даної ситуації, зачекати виділення фінансування і акцептувати учасника чи імперативно скасувати закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у відповіді запиту за № 711/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d447dfc-d2a1-4a4b-923a-7e8cc2fc9935&lang=uk-UA
|
|
13.07.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Порядком здійснення допорогових закупівель, що затверджений Наказом ДП "Зовнішторгвидав України" та Законом України "Про публічні закупівлі" не визначено, яким чином діяти замовнику у разі якщо:
1. Закупівлю було визнано такою, що не відбулася (дискваліфіковано усіх учасників або жоден учасник не прийшов)
2. Пропозицію подав лише учасник.
Прошу надати відповідь яким чином діяти у першому випадку: можна укласти договір та опублікувати звіт про укладений договір або ж проводити закупівлю доки вона не відбудеться?
У другому випадку: можна укласти договір з цим учасником, або ж визнавати закупівлю такою, що не відбулася та проводити процедуру знову?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися визначений статтею 31 та є вичерпним.
Згідно з частиною третьою повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель.
При цьому, у разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій) повідомлення про відміну торгів оприлюднюється та надсилається усім учасникам електронною системою закупівель (далі – система) автоматично.
У свою чергу, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням системи (далі – допорогові закупівлі) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом Державного підприємства “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок).
Якщо на допорогову закупівлю подано більше однієї пропозиції, система активує єдиний модуль “Аукціон”. Якщо зареєстрований один учасник, то система автоматично переходить до процесу “Оцінка”, а закупівлі присвоює статус “Кваліфікація” (пункт 8.3 Порядку).
Відповідно до пунктів 9.1 та 9.3 Порядку замовник розглядає учасника допорогової закупівлі, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. Якщо пропозиція учасника відповідає умовам закупівлі, замовник визначає такого учасника переможцем та публікує в системі скан-копію документа з відповідним рішенням. Наступним етапом закупівлі є підписання договору.
Водночас згідно з розділом 11 Порядку скасувати допорогову закупівлю може виключно замовник із зазначенням аргументованих підстав прийняття такого рішення. Якщо в момент закінчення прийому пропозицій жоден учасник не зареєстрував пропозицію, система автоматично присвоює закупівлі статус “Закупівля не відбулася”. У разі, якщо всі учасники закупівлі були дискваліфіковані, закупівля автоматично переводиться системою у статус “Закупівля не відбулася”.
Поряд з цим повідомляємо, що питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник закупівель UA-2020-04-16-002504-c,UA-2020-04-16-002485-c, UA-2020-04-16-002108-c для підтвердження відповідності учасників кваліфікаційним критеріям щодо наявності документально підтвердженного досвіду виконання аналогічного договору встановив, що під поняттям аналогічного договору розуміється договір з надання послуг (виконання робіт) з поточного середнього та/або капітального ремонту та/або реконструкції та/або будівництва автомобільних дорогах загального користування державного значення.
То б то, учасник у якого є досвід виконання аналогічних послуг на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення (які в 2017-2018 році входили в склад автомобільних доріг загального користування державного значення, балансоутримувачем яких була Служба автомобільних доріг певної області), та поточного дрібного ремонту на автомобільних дорогах загального користування державного значення - не може прийняти участь в цій закупівлі. Таким чинном замовник обмежує коло можливих учасників, що є дискримінаційною вимогою, що є порушенням ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Чинне законодавство не встановлює будь-яких технічних особливостей виконання ремонтних робіт на дорогах залежно від їх виду. Послуги (роботи) повинні надаватися (виконуватися) відповідно до таких нормативних документів:ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина І.Проектування.Частина ІІ. Будівництво»; Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 та інші нормативні документи.
Просимо роз'яснити чим відрізняється поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення від такоже ремонту таких же доріг тільки місцевого значення. Чи є встановлення такої вимоги у тендерній документації дискримінаційним.
Зазделегідь вдячні за швидку відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1025/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9cd68820-576c-4fbb-a1c7-f83e3636f64e&lang=uk-UA
У свою чергу, відповідно до Положення про Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 439 (далі – Положення), Укравтодор є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення та відповідно до покладених на нього завдань зокрема здійснює розроблення стандартів і норм з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за погодженням з відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху, створення фонду галузевих будівельних норм, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
18.06.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати алгоритм дій Замовника відкритих торгів у наступному випадку:
1. За результатами оцінки пропозиції з найнижчою ціною, Тендерний комітет визначив Учасника №1 Переможцем відкритих торгів.
2. Учасник №2 оскаржує це рішення, так як Переможець (Учасник №1) у складі тендерної пропозиції надав недостовірну інформацію ( в графі виробник, вказав підприємство, яке не виготовляє даний тип продукції), чим порушив ст..28 п.7 Закону України « Про Публічні закупівлі».
3. При розгляді скарги, тендерний комітет просить надати пояснення з цього приводу Переможця (Учасника №1), та перевіряє наявну інформацію на сайті підприємства-виробника.
4. На сайті виробника відсутній тип товару, що є предметом закупівлі. В телефонній розмові представник виробника вказує що підприємство не виготовляє даний тип продукції, але офіційну письмову відповідь підприємство не надає.
5. Переможець (Учасник №1) надає відповідь про можливість виготовлення вказаним виробником цього типу продукції, але підтвердження від виробника не надає, так як це не передбачено тендерною документацією.
Який алгоритм дій в цьому випадку Замовника відкритих торгів:
• Дискваліфікувати Переможця (Учасника №1) посилаючись на ст..28 п.7 Закону України « Про Публічні закупівлі».
• Відхилити скаргу, посилаючись на лист-відповідь Переможця (Учасника №1).
• Інше (ваша відповідь).
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною першою статті 23 Закону установлено, що з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі фізична/юридична особа має право звернутися до замовника не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції.
Натомість скарги, які стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника подаються суб'єктом оскарження до органу оскарження - Антимонопольного комітету України у порядку, встановленому статтею 18 Закону.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Детальніше про оскарження можна ознайомитися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 , де розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця встановлені у пункті 2 частини першої статті 30 Закону та є вичерпними.
|
|
25.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Як обчислюються терміни при поданні скарги відповідно до закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони (далі - Закон), чи входить день подання скарги та день розкриття в два робочі дні відповідно до ч.1 ст. 10 Закону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" (далі - Закон) визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону скарги, що стосуються технічних, кількісних та якісних характеристик предмета закупівлі та/або кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору, прийнятих рішень, а також дій та/або бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення періоду, установленого для подання цінових пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення відбору, але не пізніш як за два робочі дні до закінчення встановленого замовником періоду подання цінових пропозицій.
При цьому відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.
|