|
|
12.08.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведеної процедури відкритих торгів було укладено договір на закупівлю бензину та дизпалива. Відповідно до умов договору ціна за одиницю та загальна ціна за Товар визначаються у Специфікації на Товар (Додаток № 1 до договору), а також у видаткових документах, що надаються Постачальником Покупцю (видаткових накладних). Поставка здійснюється виключно партіями, що визначені Календарним планом (Додаток № 2 до Договору). Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати поставлених партій Товару на підставі рахунку-фактури та видаткової накладної. В серпні 2019 р. сторони виходячі з принципу максимальної економії та ефективністі та враховуючи коливання ціни на ранку, домовилися постачання партії за цей місяць здійснити за зменшеними цінами, про що було укладено додаткову угоду відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону та пропорційно зменшена загальна вартість договору на таку різницю. При цьому вартість партій у вересні-грудні визначаються у Специфікації на Товар (Додаток № 1 до договору) залишилась не зміною. Листом МЕРТ від 27.10.2016 р. № 3302-06/34307-06 роз’яснено, що сторони договору про закупівлю можуть внести зміни до договору у разі узгодженої зміни ціни в бік зменшення без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг, у тому числі за одиницю товару. У свою чергу, сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни, у тому числі у разі зменшення ціни за одиницю товару.
ЗАПИТАННЯ: Чи відповідає п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону зменшення ціни в розрізі окремої партією товару в серпні 2019 р. визначеною договором без зменшення ціни інших партії? Казначейство відмовляється реєструвати таку додаткову угоду та вимагає здійснити зменшення ціни на всі інші партії на протязі вересня-грудня 2019 р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому пункт 5 частини четвертої статті 36 Закону не містить обмежень щодо зміни ціни на окрему партію або на всі партії поставки товару.
Поряд з цим перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|
|
|
05.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, Замовником встановлена вимога щодо подання у складі тендерної документації учасника довідки про виконання аналогічного договору з копією такого договору. Відповідно до інформації в ЄДР фізичних осіб та підприємців я, як фізична особа підприємець, припиняв свою діяльність на декілька місяців і знову її поновив зареєструвавшись фізичною особою-підприємцем повторно у новому періоді. Відповідно маю аналогічні договори виконані у період попередньої реєстрації підприємцем за попередній рік.
Чи будуть такі аналогічні договори взяті до уваги як досвід учасника і чи не містить Законодавство України обмежень, що договори попередньої реєстрації учасника підприємцем є не дійсними чи не можуть бути взяті як аналогічні і відповідно як учасника закупівлі процедури відкритих торгів буде відхилено, як такого що не надав відповідний аналогічний договір? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо,що відповідь на подібне за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2aa98731-8389-4dc8-9205-230c13858c71&lang=uk-UA у запиті 345/2019 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fce9e57e-a46c-44bb-83d6-7107a29dc459&lang=uk-UA у запиті 111/2017.
|
|
|
22.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 8 Закону просимо надати узагальнену відповідь рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель з приводу дій замовника та способу оприлюднення інформації у разі закінчення 20-денного терміну з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю при неукладенні договору про закупівлю, коли замовник немає підстав ні для відхилення тендерної пропозиції відповідно до частини першої статті 30 Закону; ні для переобрання переможця; ні для відміни торгів або визнання торгів такими, що не відбулися відповідно до статті 31 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить обов’язкову інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю, підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю.
Таким чином, процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
|
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
В установі діє тендерний комітет та уповноважена особа яка відповідає за планування та проведення спрощенних закупівель. Якщо сума по предмету від 50 до 200 тис . грн. та закупівля здійснюється у відповідності до частини 7 Статті 3 Закону - хто здійснює планування та оприлюднення інформації щодо даної закупівлі: тендерний комітет чи уповноважена особа?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Статтею 11 Закону передбачено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа.
Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Водночас частиною сьомою статті 3 Закону встановлено перелік випадків придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Ураховуючи викладене, відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель або будь-який член тендерного комітету.
|
|
|
21.11.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державна організація проводить тендер на закупівлю природного газу. А також є підписані договори з орендарями на відшкодування комунальних послуг. За рахунок яких в кінці року накопичуються залишок коштів, як повертаються до бюджету. Чи не буде вважатися ухиленням від тендеру, якщо укласти прямий договір з постачальником газу лише на суму, яка є фактично використана самою організацією, а протягом року заключити додаткові угоди для покриття розрахунків опалення за рахунок орендарів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне за змістом питання надано відповідь у запиті №89/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ac4d641-8ae7-4165-9a2d-620418baf24a&lang=uk-UA
Поряд з цим питання оренди майна, що перебуває в державній та комунальній власності, розглянуто в запиті № 38/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a49ce5f-9c5f-4aa0-a2aa-797134bbe026&lang=uk-UA
|