|
03.03.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, просимо надати відповідь на наступне запитання:
Чи потрібно в додатку до річного плану закупівель відображати вартість додаткової угоди до договору, який укладений за результатами процедури закупівель (в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"), яка (додаткова угода) укладається в обсязі, що не перевищує 20%???
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
25.01.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!Сажiть буда-ласка у нас склалась така ситуацiя ми провели переговорну процедуру на заупiвлю електричноi енергii проте на этапi пiдписання договору з Учасниом виникли уладнення и укласти тендерний договiр ми не встигаемо по строкам i процедуру ми будемо выдмiняти. Для можливостi хоч якось оплатити електроенергiю за сiчень ми уклали додаткову угоду до договору постачання електричноi енергii (не тендерний) додаткову угоду на продовження договору на I квартал 2017 року iз суммою згiдно тимчасового кошторису 83500грн. А вже в лютому почнемо нову переговорну процедуру на закупiвлю елетричноi енергii до кiнця 2017 року на очiкувану суму 400 000 грн. Скажiть будь-ласка чи не буде це порушенням що ми уклали прямий договiр на 83500 грн. згiдно тимчсового кошторису, а потiм вже провели переговорну процедуру згiдно рiчного (постiйного) кошторису.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
27.06.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Медичний коледж розмістив об'яву на майданчику Smarttender 24/04/2017р. Вікна металопластикові та двері балконні № тендеру UA-2017-04-24-000532-c. Аукціон відбувся 4 травня 2017 р. з кількістю учасників - 6. З різних причин перші 4 учасника були дискваліфіковані. 25.05.2017 р. переможцем був об'явлений п'ятий учасник ТОВ ФІРМА НИКС-М, з яким 02.06.2017 був укладений договір. Учасник виявився недобросовісним, тільки 13.06.2017 р. він повідомив Замовника про відмову у подальшому співробітництві та запропонував розірвати договір. На цій підставі учасник ТОВ ФІРМА НИКС-М 22.06.2017 р. був дискваліфікований, а наступний учасник ТОВ ПСК Флагман 26.06.2017 р. був об'явлений переможцем. Але згідно п. 9.5 наказу ДП "ЗОВНІШТОРГВИДАВ УКРАЇНИ" № 35 "Замовник зобов'язаний завершити закупівлю шляхом підписання договору або відміни закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій".
Питання: Чи мав право Замовник визначати переможцем наступного учасника ТОВ ПСК Флагман або він повинен був припинити торги та розпочати їх знову?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом Державного підприємства “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 9.1 Порядку замовник розглядає учасника допорогової закупівлі, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. При цьому у випадку дискваліфікації учасника, який запропонував найменшу ціну, система автоматично визначає наступного учасника аукціону з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових за величиною цінових пропозицій – поданою раніше, як учасника з найкращою пропозицією, яка має розглядатися замовником.
Відповідно до пунктів 9.4 та 9.5 Порядку договір за результатами проведення допорогової закупівлі підписується між замовником та переможцем поза системою згідно чинного законодавства не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення рішення про переможця закупівлі.
У свою чергу, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеному у результаті допорогової закупівлі не є предметом регулювання Закону і Порядку, та регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.
Водночас Порядком встановлено, що замовник зобов'язаний завершити закупівлю шляхом підписання договору або відміни закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій.
|
|
20.12.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Наше підприємство (Замовник) має структурні підрозділи - філії та здійснює діяльність в окремій сфері господарювання (надання телекомунікаційних послуг).
Відповідно до п.4 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що "Дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
1) товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами".
Оскільки роз’яснення, що містяться в листах, не дають повної та однозначної відповіді на питання, прошу надати роз’яснення, чи повинні ми (Замовник)проводити процедури закупівлі, визначені цим Законом (з урахуванням вартісних меж) у разі придбання товарів у постачальників, які не є афілійованими підприємствами відносно нас (Замовника), якщо придбані товари вподальшому будуть використані для забезпечення діяльності в окремій сфері господарювання (наданні телекомунікаційних послуг)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Поряд з цим дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами (пункт 1 частини четвертої статті 2 Закону).
Згідно з пунктом другим частини першої статті 1 Закону афілійовані підприємства – підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб'єкти господарювання, стосовно яких замовник здійснює контроль або які разом із замовником перебувають під контролем іншого суб'єкта господарювання.
Таким чином, якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 1 частини четвертої статті 2 Закону.
При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, є вичерпний. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону.
|
|
30.11.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 8 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України від 17.03.2016
№ 454 установлено, що визначення предмета закупівлі протезних виробів (включаючи протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожного інваліда та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням. Чи означає це те, що
при закупівлі зазначених товарів Підприємство як замовник у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" повинно проводити окремо процедуру закупівлі під
кожного окремого інваліда?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Отже, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок), замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
При цьому повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Поряд з цим, пункт 8 розділу ІІ Порядку застосовується замовником у разі, якщо предметом закупівлі є саме протезні вироби (включаючи протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття), спеціальні засоби для самообслуговування та догляду, засоби пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуги з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації і здійснюється окремо для кожного інваліда та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням, керуючись при цьому вартісними межами, встановленими Законом.
Таким чином, у разі якщо вартість визначеного згідно з пунктом 8 розділу ІІ Порядку предмета закупівлі окремо для кожного інваліда дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник здійснює таку закупівлю шляхом застосування однієї із процедур, визначених у статті 12 Закону.
При цьому згідно статті 26 Закону Ураїни "Про реабілітацію інвалідів в Україні" безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою інваліда, послугами з післягарантійного ремонту здійснюється у вигляді грошової допомоги інвалідам для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
|