|
|
06.09.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Замовник у проекті договору на закупівлю в тендерній документації передбачив наступну умову:
«У випадках передбачених п. 2, п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», ціна за одиницю Товару (за 1 літр) не може бути збільшена впродовж 30 календарних днів з моменту укладення цього Договору».
Чи є вказана умова, що включена до проекту договору правомірною?
Оскільки навіть ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару після укладення договору, тим паче на такі товари як нафтопродукти, коливання цін на які відбувається постійно як в сторону зниження, та і в сторону збільшення цін.
На яких підставах можливо оскаржити вказаний пункт проекту договору замовника в тендерній документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає в тендерній документації порядок зміни умов договору про закупівлю, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону згідно з частиною першою статті 23 Закону.
Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
|
|
|
29.08.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Відповідно до Роз'яснення Мінекономрозвитку від 27.10.2016 N 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.Також у роз'ясненні зазначено, що перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.
Таким чином, будь-яка організація, не залежно від форми власності, яка згідно установчих документів має право займатися дослідженням кон'юнктури ринку, може надавати довідки про коливання ціни на товари?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
25.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю.
Наше підприємство приймає участь у відкритих торгах UA-2018-04-12-000421-a. Не погодившись із відхиленням нашої пропозиції ми подавали скаргу до АМКУ, яка була задоволена.
На виконання рішення АМКУ замовник скасував свої незаконні рішення та замість того, щоб визначити наше підприємство переможцем закупівлі розпочав повторний розгляд нашої пропозиції та за такої самої причини відхилив повторно нашу тендерну пропозицію та обрав переможцем того ж учасника, що й до нашого звернення до АМКУ.
Скажіть будь-ласка чи дозволяє Закон повторно розглядати тендерні пропозиції учасників, порушуючи при цьому строк розгляду пропозицій - 20 робочих днів, що передбачений законом.
В такому випадку рішення АМКУ ніякої ролі не грає, оскільки ситуація з нашим відхиленням перейшла на те саме коло, що й була після першого відхилення нашої тендерної пропозиції.
Як захистити наші права в цій ситуації, оскільки замовнику нічного не варто знову формально виконати ще одне рішення АМКУ та втретє відхилити нашу пропоизцію. Тим самим строк чинності тендерної пропозиції спливає, що може бути підставою для відміини торгів. Навіщо тоді взагалі Закон, якщо Замовник може й не виконувати його вимоги начебто в законний спосіб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
|
22.08.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Державне підприємство в 2018 р запланувало придбати товар на суму 180 тис.грн
З початку року було укладено договір та опубліковано звіт на 150 тис.грн.
Зараз виниклі наступні ситуації:
1) Придбано товар за цим ж кодом на суму 1 тис. грн за авансовим звітом у ФОП(без укладання договору)
2) Придбано товар за цим ж кодом на суму 6 тис. грн без укладання договору у юр.особи(тобто згідно ЦКУ ст.208 ч.1 укладанням правочину між юр.особами є проста письмова форма - рахунок та накладна).
Питання -
1.Чи не порушуємо законодавство не укладаючи письмовий договір, якщо річна вартість закупівлі складає більше 50 тис.грн
2. Як в цих двох випадках ми повинні опублікувати звіт про укладений договір.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідь на подібне звернення міститься у запиті № 1116/2017, що розміщений на інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7d5175de-a8ad-4f88-859d-e6ee69689ca3&lang=uk-UA
|
|
|
20.08.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
06.08.2018 відбулись відкриті торги на закупівлю навантажувачів.17.08.2018 було оприлюднено намір укласти договір з переможцем. На єтапі укладання (погодження) договору було виявлено помилку в тендерній документації на закупівлю, яка відобразилась в документах переможця, з яким укладається договір. Суть помилки відмінність року виготовлення навантажувачів (2 навантажувача з 5-ти) в формі цінової пропоззиції з технічною частиною та додатком до договору (специфікацією) Рік виготовлення вірний у технічній частині та додатку до договору в формі ціновій пропозиції рік вказано невірно. Чи можливо укласти додаткову угоду після укладання договору в які можливо відкоригувати. Підкажіть будь ласка, що робити замовнику в даному випадку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним. Зокрема відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, у якому розглянуто у тому числі питання зміни істотних умов договору у випадку покращення якості предмета закупівлі.
|