|
|
16.01.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» послуги з професійного навчання зареєстрованих безробітних за направленням служби зайнятості за різними професіями?
У роз’ясненні МЕРТ від 31.03.2017 №3302-06/10639-06 окреслено коло випадків на які не розповсюджується дія Закону. Так, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Згідно вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про зайнятість населення», професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, у тому числі в закладах освіти державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях віднесено ДО ПЕРЕЛІКУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ.
У п. 3 Наказу Мінсоцполітики від 16.05.2013 №296, із змінами, вказано, що відбір закладів освіти здійснюється для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та (або) їх проживання у період навчання. За результатами відбору формується перелік закладів освіти для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та (або) їх проживання у період навчання (далі - Перелік закладів освіти) для реалізації можливості вибору зареєстрованими безробітними закладу освіти для професійного навчання та (або) проживання у період навчання.
Отже, вибір закладу освіти є виключною прерогативою безробітного.
Служба зайнятості лише виконує функції щодо документального супроводу навчання безробітного та відшкодуванні витрат на професійне навчання, дана теза підтверджується змістом ч.3 ст. 35 ЗУ «При публічні закупівлі», де вказано, що організація професійного навчання безробітних здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, закладами освіти в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Крім цього, у пункті 4.1 примірної форми договору про організацію професійного навчання зареєстрованих безробітних у навчальному закладу (підприємстві, організації, установи), мова йдеться саме про розмір витрат, що пов’язані з професійним навчанням зареєстрованого безробітного.
Слід також зазначити, що Мінсоцполітики у своєму листі на Державну казначейську службу України №3010181018230001 вказувало на той факт, що питання забезпечення осіб з інвалідністю, технічними та іншими засобами реабілітації не підпадає під дію ЗУ «Про публічні закупівлі», обґрунтовуючи свою позицію тим, що придбання цих засобів здійснюється за індивідуальною заявкою особи та на підставі типового договору.
Кошти на професійне навчання зареєстрованих безробітних виділяються згідно КЕКВ 2282 "Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку".
Ваша думка? Всі Ваші посилання на аналогічні відповді я читав. Як і роз'снення від 31.03.2017 №3302-06/10639-06.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Водночас предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону). Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
При цьому відповідно до пукнту 6 розділу ІІ Порядку визначення послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої-п'ятої цифр національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, є вичерпний. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону.
|
|
|
28.03.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення стосовно того, що була скарга до Антимонопольного комітету стосовно визнання переможця процедури закупівлі. Антимонопольний комітет зобов'язав нас скасувати рішення. Наш тендерний комітет засідав і прийняв рішення про скасування переможця. Які наші подальші дії? Ми повинні інших учасників обирати? Чи потрібно по новій проводити відкриті торги? Повідомляю що юриста у штаті немає і нам не зрозуміло що далі робити. Заздалегідь вдячні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на подібне за змістом питання надано відповідь у запиті 1085/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=1214b0eb-139a-4607-a6c4-1d3bc5680382&lang=uk-UA
|
|
|
22.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Припустимо, що після оголошення Учасника переможцем по результатам віткритих торгів, виявилось, що не вистачає підтверджуючих матеріалів (ліцензія, договір з підрядником, тощо). В такому разі Замовник може автоматично відхилити цю пропозицію, або у Учасника-переможця є передбачений законом період, щоб надати матеріали, яких не вистачало?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
10.07.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.3 ст.17 Закону "Про публічні закупівлі", Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Крім цього ЗАмовники дуже часто вимагають від Переможця надання й інших документів протягом 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.
Враховуючи, що ПРОЗОРРО та майданчики це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматичний обмін інформацією і документами саме в електронному вигляді за допомогою мережі Інтернет, В ЯКОМУ ВИГЛЯДІ ПЕРЕМОЖЕЦЬ ПОВИНЕН НАДАТИ ТАКІ ДОКУМЕНТИ: В ПАПЕРОВОМУ ВИГЛЯДІ НА ЮРИДИЧНУ АДРЕСУ ЗАМОВНИКА ЧИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ ШЛЯХОМ ДОЗАВАНТАЖЕННЯ НА ЕЛЕКТРОННИЙ МАЙДАНЧИК ? При цьому слід не забувати, що одним із головних принципів система закупівлі є прозорість та доступність, а в разі надання Переможцем Замовнику документів в паперовому вигляді - громада, інші Учасники та органи моніторингу не зможуть виявити можливі порушення у сфері закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Print?id=a12a713b-b54b-4b33-8955-2c2e65880d8f&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA
|
|
|
21.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Звертається до Вас Головне управління Національної поліції в Черкаській області. Наша установа фінансується за рахунок Державного бюджету України та з метою забезпечення потреб установи здійснює закупівлі (в тому числі і тендерні) товарів, робіт та послуг.
На цей час згідно Закону України «Про санкції» існує заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом.
Так, виникла ситуація щодо закупівлі запасних частин до службових автомобілів, зокрема, до службових автомобілів марки «ВАЗ», походженням з Російської федерації. Такі автомобілі також потребують ремонту та заміни запасних частин. Однак, трапляються випадки з відсутністю запчастин-аналогів іншого виробництва. Для прикладу, зараз у нас відбувається закупівля запасних частин до автомобілів марки «ВАЗ» та виникла ситуація щодо відсутності аналогів «рульової колонки для ВАЗ 2107». Учасник у складі своєї пропозиції повинен вказати: найменування, марку, виробника, каталожний номер запчастини. За наслідками проведеного моніторингу та консультацій з постачальниками товару встановлено відсутність інших виробників зазначеної запчастини, присутня тільки запчастина російського походження.
Хотілося б наголосити, що ця ситуація не поодинока і доволі часто трапляються такі випадки, коли Замовник не в змозі провести закупівлю необхідного товару чи послуги у зв`язку з її «унікальністю». Багато державних органів стали заручниками цієї ситуації і в першу чергу від цього страждає саме такий орган і працівники, які в ньому працюють, оскільки відсутній алгоритм дій в аналогічних випадках.
З огляду на викладене, просимо роз`яснити порядок дій та можливі варіанти вирішення проблем при проведенні тендерних процедур за відсутності окремих груп товарів чи послуг, які можуть замінити товари чи послуги походженням з Російської федерації? Заздалегідь дякуємо за відповідь та у звязку із обмеженим строком для визначення переможця у процедурі закупівлі просимо відповідь надати у стислі строки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, (додаток 1 “Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі”), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
|