Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Чи можливо в межах однієї і тієї ж процедури закупівлі, наказом замовника ліквідувати тендерний комітет, що затверджував тендерну докуменацію і проводив процедуру закупівлі, та призначити уповноважену особу, яка буде в цій же процедурі буде виносити рішення про відхилення пропозицій учасників?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.

Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).

Разом з тим відповідно до пункту 80 постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 “Деякі питання документування управлінської діяльності” накази (розпорядження) видаються як рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основної діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових питань.

Таким чином, ліквідація тендерного комітету, визначення уповноваженої особи, затверджуються рішенням замовника, оформленим наказом установи (організації, підприємства).

Водночас незважаючи на те, що Закон не містить обмежень щодо заміни тендерного комітету на уповноважену особу в процесі проведення процедури, замовнику необхідно заздалегідь забезпечити безперебійну роботу тендерного комітету/уповноваженої особи з метою недопущення зриву процедур закупівель.

При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатися до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.

21.07.2020

Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель

Розширений перегляд

6569 / 6776

Доброго дня! п. 5 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» - Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису. Я правильно розумію, відтепер можна не ставити в Довідках печатки і підпис Директора (уповноваженної особи), якщо комплект Документів Учасника надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП/ЕЦП) ??? Тендер ID UA-2020-06-26-000931-b

Відповідь

21.07.2020

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

6760 / 7037

Доброго дня. До нас як до Замовника надходять звернення та вимоги від потенційних учасників процедури закупівлі з проханням внесення змін до тендерної документації в частині поділу закупівлі на лоти. Дана ситуація унеможливлює вносити зміни до тендерної документації, оскільки перед тим, як внести зміни до тендерної документації шляхом поділу закупівлі на два і більше окремих лота, необхідно внести зміни у назву предмета закупівлі не тільки в оголошенні про проведення відкритих торгів, але й у відповідній позиції РПЗ. В даному випадку внесення змін до тендерної документації шляхом поділу на лоти можливо, проте буде спостерігатися розбіжність у назві предмета закупівлі, вказаній в річному плані та в оголошенні про проведення процедури закупівлі. Що робити Замовнику в даному випадку, якщо є прохання поділу на лоти для досягнення більшої ефективності та підвищення конкуренції, але відміняти торги кожного разу при надходженні такої вимоги не доцільно?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 39 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення" Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Відповідно до пункту 5 розділу І "Загальні положення" Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Отже, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, зокрема принципами, встановленими статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного обмеження кола потенційних учасників, відповідно до Порядку та є правом, а не обов'язком замовника.

20.07.2020

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

7386 / 7825

Відбулися відкриті торги на послуги з охорони. В складі тендерної пропозиції Учасник надав довідку та рішення облради про те, що дане комунальне підприємство припиняє свою діяльність шляхом перетворення в комунальну установу. Усі документи надані на комунальне підприємство. Чи маємо ми право розглядати пропозицію комунального підприємства, яке знаходиться в стані припинення (реорганізації у вигляді перетворення у комунальну установу)? Або є підстава для відхилення пропозиції комунального підприємства?

Відповідь

Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником.

Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.

Водночас будь-яке рішення приймається замовником самостійно.

20.07.2020

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

6362 / 6756

Доброго дня, які дії Замовника при демпінгування цін учасниками спрощеної закупівлі?

Відповідь