|
|
18.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу Вас, надати роз`яснення, щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), в ситуації, яка склалася під час закупівлі, а саме:
Для потреб Державної прикордонної служби України, в грудні місяці 2020 року Військовою частиною 1471 (далі – Замовник) було проведено процедуру закупівлі та укладено договір на постачання товару для потреб 2021 року.
В зв’язку з неналежним виконанням договірних зобов’язань постачальником, вказаний договір було розірвано в березні 2021 року.
Оскільки потреба на вказаний товар – не відпала, в квітні 2021 року, Замовником було розпочато повторну процедуру закупівлі, яка в свою чергу не відбулась у зв’язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
В подальшому, було оголошено повторну процедуру закупівлі, яка триває на даний момент.
Питання:
Чи має право Замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пп.3 п.3 ч.2 ст.40 Закону у зв’язку з розірванням договору з вини постачальника та нагальною потребою, яка виникла у Замовника під час проведення вищевказаної процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» від 21.11.2018 р. № 975 регламентовано, що об’єкти, де розміщуються органи державної влади (за пропозиціями/зверненнями керівництва), підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах.
Чи має право замовник (орган державної влади) провести переговорну процедуру закупівлі на підставі пункту 2 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо надання послуг з охорони приміщень, у яких розміщені органи державної влади, з Управлінням поліції охорони в Полтавській області відповідно до пункту 2 Категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 р. № 975?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 Закону.
При цьому замовник самостійно здійснює вибір умови для застосування переговорної процедури закупівлі з вичерпного переліку умов, визначених частиною другою статті 40 Закону, з урахуванням наявних у нього обгрунтувань для застосування такої процедури.
Крім того, відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником було укладено договір про закупівлю теплової енергії з використанням переговорної процедури у зв'язку з відсутністю конкуренції з технічних причин щодо розподілу і передачі теплової енергії. Предметом договору про закупівлю було визначено: Пара, гаряча вода та пов'язана продукція, теплова енергія. У відповідності до вимог законодавства було визначено суму договору, а також ціну за одиницю товару та обсяг закупівлі. На момент укладення договору тариф на теплову енергію становив 2 129,89 грн./Гкал (з ПДВ). З початком опалювального сезону, Учасник (Постачальник) надіслав листа, в якому повідомив про збільшення тарифу за одну Гкал у 2,36 рази (5 030,15 грн./Гкал) відповідно до рішення Виконавчого комітету міської ради. Замовником було проаналізовано виконання договору станом на 01 листопада 2021 року та виявлено, що до кінця року коштів на оплату за теплову енергію не вистачить. Замовник звернувся до головного розпорядника з пропозицією здійснити перерозподіл коштів між кодами економічної класифікації видатків (економію у сумі 45 000,00 грн. з КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» направити на КЕКВ 2271 «Оплата теплопостачання» на додаткову закупівлі теплової енергії). Чи будуть ці кошти вважатися додатково виділеними? Чи буде ця закупівля додаткової теплової енергії вважатися новим предметом закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим зазначаємо, що виділення додаткових коштів або перерозподіл коштів для виконання договору про закупівлю, який вже укладений не вважатиметься новим предметом закупівлі.
Водночас зазначаємо, що у разі виділення додаткових коштів/перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі/виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону , тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом закупівлі.
Більш детально з інформацією можна ознайомитися у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160
|
|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ст. 2 Закону до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать:
1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад;
2) Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі - органи соціального страхування);
3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті.
Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що знаходиться за адресою: 03115, м. Київ-115, вул. Серпова, 3, код ЄДРПОУ 00699773 (далі – Підприємство), провадить свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого Наказом Держгеокадастру від 14.03.2019 р. №78 (далі – Статут).
Відповідно до Статуту Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі - Підприємство) є самостійним суб'єктом господарювання, засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, який є Уповноваженим органом управління Підприємства.
Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до законодавства та Статуту, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки, є суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі Статуту і несе відповідальність за наслідками своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно із законодавством.
Держава та Уповноважений орган управління не несуть відповідальності за зобов'язаннями Підприємства, крім випадків, визначених законодавством, а Підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями держави та Уповноваженого органу управління.
Підприємство має право вчиняти правочини, набувати майнових та немайнових прав, нести відповідальність, бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до законодавства.
Зважаючи на вищевикладене просимо надати роз’яснення чи є Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» при придбанні канцтоварів, палива, послуг, тощо та чи повинно забезпечувати виконання вимог зазначеного Закону в частині здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233 «Про визначення державного підприємства «Українські спеціальні системи» централізованою закупівельною організацією» (далі - Розпорядження) визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим та перелік товарів, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію (далі – ЦЗО) є обов’язковою.
Слід зазначити, що Міністерство аграрної політики та продовольства України та заплановані закупівлі товарів (додаткова потреба, яку неможливо було передбачити) за кодами єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 підпадають під дію Розпорядження та мають закуповуватись через ЦЗО.
Поряд з цим зазначаємо, що листом від 13.10.2021 № 19-59-ЦЗО державне підприємства «Українські спеціальні системи» посилаючись на пункт 3
розділу V Регламенту взаємодії замовників з Державним підприємством «Українські спеціальні системи» з питань організації, підготовки та проведення закупівель централізованою закупівельною організацією (для замовників, в інтересах яких проведення тендерів і закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим) (який, до речі не пройшов державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731), повідомлено замовників, що подання замовником заявки та інформації для проведення тендеру необхідно створити рядок річного плану не пізніше 20 жовтня поточного року, в іншому випадку буде втрачена можливість включення закупівлі до річного плану ЦЗО.
Станом на 11.11.2021 за результатами проведених процедур закупівель в тому числі через ЦЗО виникла економія коштів, за які планується придбати комп’ютерну техніку для забезпечення автоматичним робочим місцями працівників Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Проте, як зазначалось вище, ЦЗО не включить зазначену процедуру до свого річного плану, та як наслідок не буде проведена закупівля для потреб Мінагрополітики.
Керуючись статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі» Мінагрополітики просить надати роз’яснення, як діяти в даній ситуації та чи може замовник самостійно провести закупівлі для забезпечення своїх потреб після 20 жовтня.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р “Про визначення державного підприємства “Українські спеціальні системи” централізованою закупівельною організацією” (далі – Розпорядження) централізована закупівельна організація державне підприємство “Українські спеціальні системи” (далі – централізована закупівельна організація) проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом.
При цьому для замовників згідно з додатком 2 Розпорядження централізована закупівельна організація в обов’язковому порядку проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 1 Розпорядження за рахунок коштів державного бюджету, крім випадку, коли ці товари замовник закуповує із застосуванням переговорної процедури закупівлі.
Отже, закупівлі товарів, визначених у додатку 1 Розпорядження, централізованою закупівельною організацією в обов’язковому порядку здійснюються саме для замовників, визначених у додатку 2 Розпорядження.
Ураховуючи викладене, предмети закупівель, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою, незалежно від вартості закупівлі, обов’язково передаються замовниками централізованій закупівельній організації, яка в свою чергу зобов`язана здійснити закупівлі таких товарів в інтересах замовників.
|