|
|
01.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169 (зі змінами): замовники, визначені частиною дев’ятою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”/державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”.
Частиною 9 статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті), серед інших, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності (Положення про ДСНС, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052)
Частиною 3 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи (у разі їх утворення)"
Положенням про Головне управління ДСНС у Черкаській області, затвердженим наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (із змінами від 29.03.2021 №167) визначено, що Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслдіків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Крім того, у Головного управління ДСНС України у Черкаській області є підпорядковані підрозділи (відповідно їх положень), які являються окремими юридичними особами та дислокуються в межах Черкаської області: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення та Державні пожежно-рятувальні загони (далі - Загони). Відповідно до положень про Загони, Загони являються підрозділами територіального підпорядкування.
Територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права, як це визначено статтею 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».
Згідно Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого
центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 563 завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністратвино-територіальної одиниці.
У зв’язку з вищевикладеним, просимо:
1. Роз’яснити чи може Головне управління ДСНС України у Черкаській області, здісйнювати публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”;
2. Роз’яснити чи можуть підпорядковані підрозділи Головного управління ДСНС України у Черкаській області, здісйнювати публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”;
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно здійснення закупівель в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) міститься в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50213
|
|
|
01.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Ми - заклад охорони здоров’я, організаційно-правова форма – комунальне некомерційне підприємство. Одним із джерел фінансування закупівель є кошти, які ми отримуємо від Національної служби здоров’я України згідно договорів за Програмою медичних гарантій, за надані пацієнтам послуги. З метою коректного визначення джерела фінансування у документації щодо проведення закупівель, електронній системі закупівель, договорах та інших бухгалтерських і фінансових документах, просимо надати роз’яснення щодо вірного трактування зазначеного джерела фінансування. Кошти, отримані від НСЗУ за надані пацієнтам послуги, - це власні кошти, бюджетні асигнування чи інше джерело фінансування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання зазначена у запиті № 1546/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1f5ddc1d-b03f-44d6-a00c-e2fd6716ada0&lang=uk-UAВодночас, оскільки відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (із змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, при цьому відповідно до Положення про про Національну службу здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12. 2017 № 1101 (зі змінами), Національна служба здоров’я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, який зокрема реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаних органів влади. |
|
|
01.06.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо проводити ВТ.
Як перевірити учасника за ст. 17.
В особовому кабінеті ЕСЗ Замовника є, наприклад, що учасник процедури закупівлі може в системі проставити галочки, щодо відсутності підстав для відхилення за ст. 17. Але в Законі прописано наступне : « 3. Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.»
☝🏼Не написано, що можна просто проставити галочки по всім іншим пунктам частини 1. Ст. 17.
Також в Законі зазначено, що Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Реєстр, щодо перевірки учасника про корупції не працює.
Виходить, що Учасник ставить галочки в програмі, підтверджуючих документів ми не вимагаємо і повинні буду самі його перевірити як учасника, чи не має його в реєстрі згідно п.2 та 3 , ч.1,ст.17, перевірити по п.8, ч.1 ст. 17 і т.д. І тільки після цього прийняти рішення щодо визначення переможця.
Оскільки реєстри не працюють, перевірити ми не можемо, то виходить, що одразу порушуємо Закон ( учасника не перевірено).
Від переможця можна вимагати витяги. Ось витяги за п.2,3 ч.1 ст.17 бачила, що надають переможці, а по п.8. ч.1 ст.17 переможці надають гарантійний лист. Щодо гарантійного листа, то в Законі ніде не врегульовано використання гарантійного листа.
‼️Чи можна отримати якийсь файл де буде написано по кожному пункту, що вимагати від учасника по кожному пункту частини 1 статті 17 та де перевірити. І що вимагати від переможця і де перевірит
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 “Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із введенням воєнного стану”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F40967-06%20
|
|
|
05.05.2022
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник вимагає підписання договору про закупівлю під час дії воєнного стану з порушеннями.
Закупівля UA-2022-01-25-019318-b була розпочата до війни. Зараз замовник наполягає на підписанні договору, або погрожує стягнути банківську гарантію. Окрім того, що заплановані строки поставки, які були вказані в проекті договору вже давно пройшли, і ми об'єктивно не можемо під ними підписатися, також вважаємо недоречним під час дії воєнного положення стягувати з підприємців банківські гарантії, які видавались до початку форс мажорних обставин. Виробництва запропонованих товарів не працюють, так як знаходяться під постійними обстрілами, що може призвести до загибелі співробітників. Тому просимо міністерство економіки відмінити право замовників стягувати банківську гарантію під час воєнного положення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику.
При цьому згідно з пунктом 2 частини третьої статті 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається у разі непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі. Отже, Законом встановлено імперативну норму щодо неповернення забезпечення тендерної пропозиції у разі непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.
Водночас згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції повертається учаснику в разі закінчення тендеру/спрощеної закупівлі в разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції/пропозиції.
У разі якщо замовники, які розпочали процедури закупівлі до введення правового режиму воєнного стану в Україні, не мають можливості завершити такі процедури закупівлі у зв’язку із обставинами, що не залежать від замовників, вони можуть визнати тендер таким, що не відбувся, відповідно до частини п’ятої статті 32 Закону у разі якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили.
У такому разі в протоколі замовник може вказати серед підстав для прийняття такого рішення запровадження правового режиму надзвичайного стану у відповідності до Указу Президента України “Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України” від 23.02.2022 № 63/2022 та введення в Україні правового режиму воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами).
Для належного забезпечення потреб під час дії правового режиму воєнного стану в Україні замовники можуть здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (далі - постановаа № 169).
При цьому зазначаємо, що замовник самостійно приймає будь-які рішення. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Принагідно зазначаємо, що узагальнені відповіді щодо закупівель згідно з постановою № 169 розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель (листи від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану") за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16796-06
|
|
|
29.03.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерною документацією Замовника під час проведення процедури закупівля було передбачено внесення забезпечення виконання договору у формі завдатку (ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон)), зазначена вимога Підрядником виконана в повному обсязі на момент укладання договору.
Під час дії правового режиму військового стану Підрядник звернувся до Замовника з проханням зміни забезпечення виконання договору у формі завдатку на банківську гарантію, з метою повернення вказаного завдатку для виплати заробітної плати своїм працівникам та сплати податків, зборів та обов’язкових платежів у зв’язку з скрутним становищем підприємства.
Пунктом 5. Постанови КМУ від 01.08.2005 №668 (далі - ПКМУ №668) передбачено що істотними умовами договору підряду є порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду.
Частиною 5 ст. 41 Закону передбачено, що Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі.
Тобто, чи є тотожними поняття «забезпечення виконання договору» (відповідно до ст. 27 Закону) та «забезпечення виконання зобов'язань за договором» (відповідно до ПКМУ №668)
Враховуючи вище викладене виникає питання чи є забезпечення виконання договору істотною умовою договору яка не може змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі?
Довідково. Інформація щодо процедур закупівель з яких виникли питання оприлюднені на веб-сайті Уповноваженого органу за номерами: UA-2021-03-26-005114-c, UA-2021-09-02-012241-a
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
При цьому відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Поряд з цим частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.
З огляду на зазначене, зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені, у разі якщо ці зміни не є істотними умовами договору. У іншому випадку, зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин здійснюється за рішенням суду згідно з статтею 652 ЦК України.
Крім цього, повернення забезпечення виконання договору про закупівлю можливе у разі, якщо в умовах договору було передбачено його повернення у зв’язку з настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), засвідчення яких регулюється Законом України “Про торгово-промислові палати в Україні”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|