|
|
21.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо в т.ч. тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою замовника.
Згідно п.4 статті 28 ЗУ "Про публічні закупівлі" після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників.
Питання: 1.Чи є пов`язаними особами учасники - державні підприємства, засновниками яких є державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру?
2. Яким чином перевіряти чи є учасники пов`язаними особами, якщо перейти до розгляду тендерної пропозиції наступного учасника можливо лише після відхилення пропозиції попереднього?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”.
При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 563/2017 від 05.05.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c6817864-1d0c-44f6-b10b-b299fa82371a&lang=uk-UA
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Таким чином, оскільки статтею 27 Закону встановлено, що розкриття тендерних пропозицій здійснюється автоматично електронною системою закупівель зокрема відразу після закінчення електронного аукціону, у разі здійснення закупівлі, очікувана вартість якої не перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт, замовник розглядає тендерну пропозицію учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною, на відповідність вимогам тендерної документації, зокрема статті 17 Закону в частині пов’язаності осіб з іншими учасниками процедури закупівлі, відносно всіх учасників процедури закупівлі.
При цьому у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною згідно зі статтею 28 Закону.
|
|
|
17.05.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Планується провести капітальний ремонт сходових клітин у житловому
будинку. Вартість робіт складає 130000 грн. У зазначену суму передбачено
включити витрати, як на технагляд так і на експертизу. Якщо керуватись
листом Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06, то вартість
експертизи та технагляду відносяться до визначення «роботи» і включаються
до зведеного кошторису. Виникає питання, чи ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ замовник окремо
проводити допорогові закупівлі як на технічний нагляд, так і на
експертизу?
Також, підкажіть, будь ласка:
1) чи необхідно замовнику проводити окремі закупівлі на технагляд, якщо
вартість зазначених робіт не перевищує пороги встановлені Законом України
«Про публічні закупівлі», а також для виконання зазначених робіт існує
компанія підпорядкована виконавчому органу і має відповідних спеціалістів
для виконання робіт з технічного нагляду. У замовника зазначені
спеціалісти відсутні.
2) Вартість робіт на технагляд необхідно визначати після визначення суми
договору (після проведених торгів) чи визначати суму до торгів (керуючись
запланованою сумою закупівлі)? Сума передбачена на технагляд повинна
складати не більше 2%.
Якими законодавчими документами має можливість керуватись Замовник?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” та від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.04.2020 року введено в дію нову редакцію Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої значно понижено пороги закупівель, що обовязково здійснюються в електронній системі закупівель, шляхом введення спрощеної закупівлі. Отже якщо до 19.04.2020 р. замовники мали можливість провести допорогову закупівлю на товари, послуги вартістю до 200 тис.грн, та 1, 5 млн для робіт відповідно до інструкції 10 чи шляхом оприлюднення Звіту про укладений договір, то наразі допороговими закупівлями є закупівлі до 50 тис. грн.
Одразу, хочу зазначити, що ознайомилась з листом Мінекономіки № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 р. та відповідями у цьому розділі на схожі питання. Але в ході роботи я бачу, що замовники по різному розуміють викладене в зазначеному листі і тому дуже прошу відповісти більш конкретно на конкретне питання.
1. Якщо в в кошторисі установи на закупівлю хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) було передбачено 80 тис. грн.До 19.04.2020 р. з них було використано 50 тис. грн. шляхом укладання прямого договору, вснесення закупівлі до річного плану та оприлюднення Звіту про укладений договір. Однак після 19.04.2020 року установі необхідно закупити цього ж товару - хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) на суму 30 тис. грн. Тобто загалом в 2020 році сума за одним кодом ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби становить 80 тис. грн. Чи плюсуються суми закупівель здійснені до 19.04. і після 19.04 в одну? Однак яку процедуру закупівлі обрати цу цьому разі? Які дії має вчинити замовник: внести зміни до річного плану та на 30 тис. грн. передбачити окрему строчку і обрати спрощену процедуру, не зважаюси на те, що спрощені від 50 тис. грн. Чи це є новим предметом закупівлі (адже здійснена закупівля по цьому ж коду на 50 тис. до 19.04. завершена укладанням договору та Звітом) і замовник в такому випадку має право обрати допорогову закупівлю чи закупівлю без використання ЕСЗ та оприлюднити Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, адже сума після 19.04. становить лише 30 тис., тобто не сягає порогів спрощеної закупівлі?
2. Чи вірно є те, що ЕСЗ дозволяє провести спрощені на суми значно менше 50 тис. грн, а відкриті торги значно менше 200 тис. і замовники обирають процедуру на власний розсуд? А як же розмежування процедур закупівель з залежносві від сум?Виходить, що деякі замовники купують, купують по 10 тис. грн, наприклад один і той предмет, а потім коли річна сума досягає певної суми наприклад 50 тис. на останні 10 проводять спрощену сплюсувавши закупівлі за кодом за рік. Або навпаки мають в кошторисі на рік 60 тис. грн на товар і двічі проводять спрощені по 30 тис, хоча ст. 3 Закону передбачено, що спрощені від 50 тис? Так можна?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Щодо питання 2
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
04.02.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Управлінню капітального будівництва необхідно здійснити закупівлю "Послуги з технічного обстеження автомобільного моста" по трьох об'єктах (мостах). Запитання: як визначити предмет закупівлі послуг, за кожним окремим об'єктом (мостом) чи разом по всіх об'єктах (мостах).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Поряд з цим визначення понять “послуги” та “роботи” наведено відповідно в пунктах 17 та 22 частини першої статті 1 Закону.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
У свою чергу, згідно з Розділом IIІ “Визначення предмета закупівлі робіт” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (далі − ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013).
Поряд з цим повідомляємо, що питання визначення об’єктів будівництва та віднесення супровідних послуг до робіт розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
При цьому відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163, до передпроектних робіт відносяться роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проектування для визначення принципових об'ємно-просторових та містобудівних рішень, зокрема попередні інженерні вишукування, обстеження будівель, які підлягають реконструкції, капітальному ремонту або технічному переоснащенню.
Таким чином, у разі закупівлі послуг, які здійснюються (є необхідним супроводом) для проведення робіт (будівництва), що включаються до зведеного кошторисного розрахунку та відносяться до визначення “роботи” у розумінні Закону, замовник визначає предмет закупівлі робіт за об'єктами будівництва відповідно до вимог Порядку.
В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном “послуги” на підставі пункту 17 частини першої статті 1 Закону, керуючись відповідними вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
|
|
|
05.04.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Служба автомобільних доріг у Волинській області планує проводити закупівлю робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-22 Устилуг — Луцьк — Рівне км 0+420 - 13+420 за рахунок кредитних коштів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №73 від 14.02.2017 року "Деякі питання реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польщі про надання кредиту на умовах повязаної допомоги". Який код Єдиного закупівельного словника нам необхідно обрати для визначення предмету закупівлі робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-22 Устилуг — Луцьк — Рівне км 0+420 - 13+420 за принципом Design & Build, що передбачає одночасну закупівлю робыт з проектування даного обєкту та робіт з капітального ремонту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 "Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами" та від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|