|
|
01.02.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості" яким було затверджено внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та затверджено перелік товарів, які потребують підтвердження ступеню локалізації виробництва, зокрема товар - причепи, напівпричепи та пересувні контейнери.
Просимо надати уточнення, чи відноситься до даної категорії товар – контейнери для збору ТПВ (відповідно до коду CPV 44610000-9 – Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску).
Окремо зазначаємо, що відповідь на запит № 74/2022 з посиланням на лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 не надає відповіді на дане запитання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Законом України від 16.12.2021 № 1977-IX "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості" (далі - Закон), що набирає чинності 14.07.2022, передбачено доповнити розділ Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону пунктом 6-1, яким визначаються особливості здійснення закупівель окремих товарів, зокрема напівпричепів та пересувних контейнерів.
При цьому, після набрання чинності Закону, необхідність застосування положень пункту 6-1 під час здійснення закупівель буде визначатися самостійно замовником у конкретних випадках.
Предмет закупівлі має визначатися замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Докладно про це в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
29.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нашому підприємству фізичні-особи підприємці надають послуги із лісозаготівлі, трелювання лісу деревини, садінню лісу, доповнення лісових культур і формування й оздоровлення лісів. З ними укладаються договори послуг на 1 -н рік. Сума договору буває різною і іноді за півроку перевищує 1,5 млн - 2 млн. грн.
Чи обов'язково нашому підприємству здійснювати та проводити закупівлю товарів, робіт і послуг через веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель в розумінні ст. 2 та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо наше підприємство хоч і є державним, але відповідно до Статуту здійснює самостійно комерційну діяльність і не виконує функції держзамовлення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Питання щодо визначення замовника міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
|
27.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 4 березня 2015 р. № 83 зі змінами акціонерне товариство “Національна суспільна телерадіокомпанія України” здійснює свою діяльність у сфері телекомунікацій та зв'язку, відноситься до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави”.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (далі - Закон) АТ “НСТУ” є об’єктом загальнодержавного значення.
Діяльність АТ “НСТУ” відповідно до статті 3 Закону провадиться на дотриманні одних з таких принципів:
- всебічного, об’єктивного і збалансованого інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном;
- чіткого відокремлення фактів від коментарів та оцінок.
Основними завданнями АТ “НСТУ” відповідно до вимог статті 4 Закону є:
- об’єктивне, повне, своєчасне і неупереджене інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном;
- сприяння консолідації українського суспільства;
- оперативне інформування населення про надзвичайні ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров’ю людей;
- сприяння зміцненню міжнародного авторитету України.
Відповідно до статті 5 Закону АТ “НСТУ” здійснює мовлення не менше ніж на двох загальнонаціональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі (суспільно-політичному та культурно-освітньому), на регіональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі та не менше ніж на трьох загальнонаціональних ефірних радіоканалах (суспільно-політичному, культурно-освітньому, молодіжному).
Виконання основних завдань, що ставляться перед АТ “НСТУ”, є особливо важливим у разі:
- введення надзвичайного стану як особливого правового режиму, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
- введення воєнного стану як особливого правового режиму, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Закупівля товарів, робіт та послуг для забезпечення виконання основних завдань, що ставляться перед АТ “НСТУ” здійснюється у порядку та в строки визначені Законом України “Про публічні закупівлі”, що при введенні надзвичайного чи воєнного стану унеможливить їх належне (своєчасне та якісне) виконання.
Враховуючи викладене, з метою безперебійного, своєчасного та якісного забезпечення виконання основних завдань, що ставляться перед АТ “НСТУ”, в тому числі і підготовки трансляцій, просимо дати роз'яснення щодо порядку дій на випадок якщо АТ “НСТУ”, як замовник, буде здійснювати закупівлю товарів, робіт та послуг у разі введення надзвичайного чи воєнного стану.
Крім цього, просимо ініціювати питання про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо не поширення дії Закону України “Про публічні закупівлі” на закупівлі АТ НСТУ з метою забезпечення безперебійного мовлення на території України та/або скорочення термінів проведення процедур закупівель
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим Закон має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію з ЄС).
Станом на сьогодні державна політика у сфері публічних закупівель, зокрема основні положення Закону, враховують міжнародні зобов’язання України щодо приведення вітчизняного законодавства у відповідність із директивами Європейського Союзу з питань закупівель (2014/23/ЄС, 2014/24/ЄC, 2014/25/ЄC, 92/13/ЄЕС, 89/665/ЄЕС), Угоди про асоціацію з ЄС.
Наразі Законом передбачений вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі певних товарів, робіт та послуг, що концептуально узгоджується з директивами Європейського Союзу, та відповідно розширення такого переліку призведе до порушення міжнародних зобов’язань України та формування негативного іміджу України на міжнародній арені, що може впливати на прийняття рішень щодо виділення Україні макрофінансової допомоги.
Крім того, подальше виведення з-під дії Закону закупівель товарів, робіт і послуг не забезпечуватиме дотримання принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, що може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів.
Водночас Міністерством економіки України ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи будуть обов’язково розглянуті пропозиції, надані у Вашому запиті.
|
|
|
27.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, можливі способи розв’язання ситуації:
Державне підприємство, засноване 100% на державній власності, в січні 2021 року уклало договір з Теплопостачальником на постачання товару – теплової енергії в гарячій воді. Договором визначені: кількість теплової енергії, ціна одиниці товару, загальна ціна товару (обсяг закупівлі), строк дії договору: до 31.12.2021 року; товар постачається на умовах щомісячної попередньої оплати.
Зміни в договір не вносились, додаткові угоди не укладалися, загальний обсяг товару за договором покупцем повністю не вибраний.
З жовтня 2021 року Теплопостачальник, посилаючись на Рішення КМДА № 2145 (збільшення тарифів) та Постанову КМУ №1209 (додаткові нарахування плати за теплову енергію), в односторонньому порядку збільшив ціну товару у 4,97 рази і почав виставляти рахунки та списувати попередню оплату, виходячи з нових цін. Підприємство ці рахунки Теплопостачальника не визнає через їх невідповідність умовам укладеного договору.
1.01.2022 року договір закінчив свою дію. Виходячи з умов договору, через попередню оплату значний борг (переплата) рахується за Теплопостачальником. Натомість Теплопостачальник рахує (обліковує) за Підприємством значний борг (за новими цінами, який перевищує визначений договором обсяг закупівлі) і попереджає Підприємство про припинення теплопостачання до погашення спірного боргу. Крім того, Теплопостачальник відмовляється укладати договір на 2022 рік до погашення спірного боргу.
На думку Підприємства, з огляду на ч. 5, 7 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Теплопостачальник не має права на зміну в односторонньому порядку ціни товару, проте, будучи монополістом, створює безвихідні умови для Підприємства в частині забезпечення теплом його робочих приміщень.
Просимо надати правову оцінку діям Теплопостачальника в зазначеній ситуації з огляду на вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо надати консультацію (пораду) стосовно подальших дій і можливостей Підприємства для розв’язання ситуації і забезпечення теплопостачання його робочих приміщень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
При цьому повідомляємо, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про теплопостачання” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань, пов’язаних з діяльністю теплопостачальника, пропонуємо звертатися до НКРЕКП.
|
|
|
26.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати консультацію щодо однозначного тлумачення вимог частини шостої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням змін від 19.09.2019 року.
В даній статті зазанчено, що замовник має право продовжити дію договору в наступному році на суму, яка не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році. Керуючись даною нормою Закону квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця уклав з постачальниками ряд додаткових угод на збільшення обсягів закупівлі товарів у 2022 році на суму не більше 20% саме від початкової суми договору. Нажаль, Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області відмовилось зареєструвати дані додаткові угоди, мотивуючи своє рішення розясненнями, які надані в листі Мінекономіки від 24.11.2020 №3304-04/69987-06. На їх думку, в додатковій угоді необхідно брати 20% від кінцеого варіанту договору з усіма змінами до нього. У вищезазначеному листі зазначено, що 20% буруться від суми договору без конкретизації якого саме договору. У той же час в пункті 8 Додатку 1 до листа "Випадки зміни істотних умов додговору про закупівлю" в графі "Коментар" акцентовано, що 20% відраховуються від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змінвнесених до нього. З форми документу не зрозуміло, чи це коментар до закону, чи це розяснення щодо порядку застосування даної норми закону.
У звязку з цим прошу розяснити правомірність дії казначейських органів та директивність коментаря, який викладений у пункті 8 Додатку 1 до листа. Проблема з даного питання не в перше піднімається замовниками. На даний час однозначної відповіді стосовно 20% угод немає. Дякую за розуміння.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститьсяв листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю ст.5) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Звертаємо увагу, що 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).
|