|
|
10.08.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як правильно визначити коливання ціни на ринку - відношенням статистичних цін відповідних періодів чи відношенням статистичної ціни до ціни договору? В квітні місяці відбулися відкриті торги на рибу свіжоморожену: статистична ціна на момент проведення торгів становила 65,05 грн., тендерна ціна 54,30 грн.. В червні місяці учасники просять підняти ціну договору, при цьому надали статдовідку про ціну даного товару на ринку 64,0 - 69,00 грн./кг.
Як правильно зробити розрахунок коливання ціни на ринку:
69,00 : 65,05 = 6,0% (стат. ціни), чи
69,00 : 54,30 = 27,0% (стат. ціна до ціни договору)?
На який відсоток збільшити ціну договору 6,0% чи 10,0%?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
23.04.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.7 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі"замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Яка відповідальність передбачена для замовника за умисний поділ предмету закупівлі з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідальність за порушення вимог цього Закону передбачена статтею 38 Закону. Відповідно до частини першої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Так, зокрема статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення.
Крім того, оскільки відповідно до абзаців першого та другого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата України, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, з питання зазначеного у зверненні пропонуємо додатково звернутись до органів, визначених у цій статті Закону.
|
|
|
17.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи необхідно накладати Електронний Цифровий Підпис на документи учасника закупівлі, які скріплені мокрою печаткою Учасника та підписом Уповноваженої особи учасника?
Подробиці в доданому файлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=28e4b339-8325-4209-a7b3-9a95766274ed&lang=uk-UA
|
|
|
11.05.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Замовник проводить процедуру на придбання та встановлення обладнання. Предметом договору є товар, будівельно-монтажні роботи та пусконалагоджувальні роботи. Вартість товару становить 95% вартості закупівлі, 5% - роботи.
В такому випадку предметом закупівлі буде товар? Якщо так, чи потрібно в договорі передбачати наявність форм № КБ-3, КБ-2, якщо ДКСУ буде проводити оплату по накладній, як за товар?
Чи достатньо в договорі буде зазначити акт прийому-передачі виконаних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 32 частини першої статті 1 Закону визначено, що товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Крім того, пунктом 5 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку встановлено, що під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів.
Таким чином, визначення предмета закупівлі товарів здійснюється замовником самостійно відповідно до вимог Закону.
|
|
|
23.05.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником двічі було відмінено процедуру відкритих торгів на закупівлю послуг через відсутність достатньої кількості учасників. Згідно п.4 ч.2 ст.35 Закону замовник, як виняток застосовує переговорну процедуру, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Поясніть будь ласка, чи висуваються замовником до учасника вимога надання інформації щодо відповідності учасника вимогам, визначеним у статті 17 Закону (і як учасник і як переможець), вимога надання інших документів які вимагались під час оголошення відкритих торгів, ЗА ВИНЯТКОМ подання ним технічних та якісних характеристик предмету закупівлі, подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до ст. 16 Закону, що зазначено у ч. 1 ст.35 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
|