|
|
23.03.2026
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення з приводу правильного застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» в частині порядку внесення змін до основних умов договорів закупівель з урахуванням наявної конкуренції норм статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 37 Перехідних та прикінцевих положень Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 та наявного висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/19/24 щодо правильного застосування вказаних вище правових норм.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
01.05.2026
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можливо укладати договори на закупівлю товару без використання електронної системи закупівель протягом року, якщо річна сума закупівель товару по одному коду ДК021:2015 перевищує 100 тис грн. в разі коли кошти виділяються з ріних бюджетів (субвенція, загальний фонд, спеціальний фонд) і надходять протягом року за наявності Довідки про виділення фінансування.
Наприклад Громадою 1 було виділено кошти в квітні місяці в розмірі 70 тис. грн. субвенції на покращення побутових умов якогось приміщення. Замовником було придбано плитки керамічної на суму 70 тис. грн. по коду 44110000-4 - Конструкційні матеріали, за вказаним договором товар було поставлено, договір виконано в повному обсязі. В травні місяці Громадою 2 теж було виділено кошти на покращення побутових умов іншого підрозділу на суму 80 тис. грн., на ці кошти теж заплановано придбання плитки керамічної по коду 44110000-4 - Конструкційні матеріали.
Чи правомірно здійснити закупівлю без застосування електронної системи закупівель (прямий договір) на 80 тис. грн. за наявності Довідки про підтвердження надходжень до спеціального фонду Державного бюджету України від іншої Громади, яка підписується Державною казначейською службою України якщо сума буде перевищувати встановлений Постановою № 1178 поріг закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
13.04.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Склалась така ситуація яка потребує розяснення. В 2020р. під час обєднання двох громад , сільська рада вирішила приєднатися до міської ради. Була створена комісія з реорганізації , та визначений правонаступник всіх прав та обовязків і розпорядник бюджетних коштів сільської ради - міська рада. Під час дії комісії з реорганізації , в період завершня діяльності сільської ради , були проведені публічні закупівлі комісією з реорганізації робіт поточного ремонту доріг тендерним комітетом саме сільської ради. Передавальний акт був затверджений через три місяці після проведення публічних закупівель. Велике прохання надати наступну інформацію та пояснення , а саме :
1. Як саме , та які закупівлі малє право проводити комісія з реорганізації в період реорганізації та правонаступництва?
2. Який саме тендерний комітет/уповноважена особа мала право проводити закупівлі під час проведення процедури реорганізації/правонаступництва : сільської ради яка завершила свою діяльність ?, новостворений комітет з реорганізації створює новий орган для проведення закупівель? чи провонаступник своїм тендерним комітетом/уповноваженою особою під час ще незавершеної процедури реорганізації юрособи яка ркорганізовується.?
3. Як оформлюються договори підряду під час правонаступництва та реорганізації для потреб юрособи сільської ради яка реорганізовується? Хто є ініціатор таких закупівель ? Хто є замовником ? Які реквізити та печатка з підписом , повинні бути в договорах підряду зі сторони замовника. Яка інформація має право міститися в договорі закупівель щодо замовника під час проведення процедури реорганізації .
4. Чи має право правонаступник виконувати публічні закупівлі для потреб сільської ради , яка припинила свою діяльність, в період незавершеної реорганізації та за відсутності передавального акту.
5. Що є підставою для проведення публічних закупівель під час реорганізації в 2020р.
Дякую за допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" та від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06
|
|
|
19.02.2026
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами процедури закупівлі Запит ціни пропозиції з переможцем було укладено договір про постачання товару. Строк поставки товару був до 15.12.2025 року, строк дії договору до 31.12.2025 року. Договором передбачено в односторонньому порядку розірвання договору у разі не виконання зобов'язань постачальником. Постачальник товар не поставив. 19.01.2026 року постачальнику було направлено Укрпоштою листом з описом вкладення претензію та додаткову угоду про розірвання договору в односторонньому порядку .
10.02.2026 року лист повернувся як такий, що не вручений.
Оскільки є необхідність у звітуванні на майданчику Прозоро, то чи можна вважати, що такий договір розірваний в односторонньому порядку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! У відповідь на Ваше питання повідомляємо наступне. Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником у сфері оборони (далі – державний замовник) від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Згідно з частиною другою статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Відповідно до положень частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до підпункту 3 пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель, зокрема, у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі – Порядок № 822). Згідно із пунктом 66 Порядку № 822 замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. У разі обґрунтованої потреби строк укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів. Договір між замовником та переможцем відбору укладається відповідно до вимог законодавства. Варто зазначити, що частина перша статті 611 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно із частиною третьою статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Таким чином, питання щодо розірвання договору визначається відповідно до положень законодавства або у порядку та випадках, передбачених таким договором. З огляду на зазначене, рішення щодо розірвання договору приймається державним замовником самостійно під час здійснення конкретних закупівель із урахуванням вимог чинного законодавства та умов державного контракту (договору). Підсумовуючи, звертаємо увагу, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
06.05.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У яку статтю витрат відносять митні платежі при розрахунку калькуляції собівартості продукції із зазначенням митної вартості імпортних компонентів?
До витрат вітчизняного виробництва чи до групи витрат ( імпортної сировини)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
|