Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
02.03.2026 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
387 / 377
Замовник під час здійснення процедур відкритих торгів відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), стикається з неоднозначністю застосування норм пунктів 28 та 47 Особливостей у частині підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі. Так, відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику-резиденту у разі відсутності в Єдиному державному реєстрі інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». При цьому абзацами пункту 47 Особливостей встановлено, що учасник підтверджує відсутність підстав шляхом самостійного декларування, а замовник не вимагає документального підтвердження такої інформації, якщо вона є публічною та міститься у відкритих реєстрах. Водночас пункт 28 Особливостей передбачає, що у тендерній документації зазначається спосіб підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників, зокрема із зазначенням повного найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду засновника юридичної особи (для резидента), у якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, а також характер та міра бенефіціарного володіння. З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення: Чи зобов’язаний замовник встановлювати у тендерній документації спосіб документального підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника-резидента, враховуючи, що така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі та є публічною? Чи слід вважати, що положення пункту 47 Особливостей мають пріоритет у частині заборони вимагати документального підтвердження інформації, яка міститься у відкритих реєстрах? Якою є правова мета включення до пункту 28 Особливостей положень щодо способу підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників для резидентів, якщо перевірка здійснюється за даними ЄДР? Просимо надати офіційне роз’яснення для забезпечення однакового та правомірного застосування норм Особливостей і запобігання різному трактуванню під час здійснення моніторингу закупівель.
Відповідь
26.02.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
386 / 404
Який граничний рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) при здійсненні оборонних закупівель за неконкурентною процедурою або без проведення процедур закупівель, визначених законодавством, встановлений Кабінетом Міністрів України станом на 01.01.2025, та якою постановою (номер і дата) це передбачено?
Відповідь
03.04.2026 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
374 / 388
Відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватись, у тому числі, у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін …….., у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому підпункт 7 пункту 19 Особливостей не містить в собі такого застереження, як: «за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю». Враховуючи наведене, ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» просить надати консультацію з наступного питання: Чи може змінюватися у бік збільшення ціна договору про закупівлю у разі наявності достатніх підстав для застосування підпункту 7 пункту 19 Особливостей.
Відповідь
23.03.2026 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
373 / 329
1. Поточна ситуація та потреба: «Центр надання соціальних послуг» (ЦНСП) має у своєму складі два стаціонарні відділення для цілодобового перебування підопічних. Розрахункова потреба у фінансуванні закупівлі хліба становить 40 000 грн на місяць. 2. Джерела фінансування: Основним джерелом покриття витрат на харчування є кошти спеціального фонду, що надходять від Головного управління Пенсійного фонду України (ПФУ) у вигляді 75% перерахованих пенсій підопічних стаціонарів. Зарахування коштів на реєстраційний рахунок установи відбувається щомісяця по мірі виплати пенсій. 3. Вибір процедури закупівлі: Оскільки річна сума видатків за даним кодом предмета закупівлі (ДК 021:2015: 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) перевищує встановлений поріг у 100 тисяч гривень, закупівля має здійснюватися шляхом проведення процедури «Запит ціни пропозиції» через електронний каталог (Prozorro Market) згідно з Постановою №1178. Як зареєструвати договір в казначействі на всю суму договору якщо коштів по суті немає вони перераховуються помісячно?. чи можна скористатися п. 15 особливостей ? Дякуємо.
Відповідь
19.03.2026 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
373 / 375
За посилання https://blog.zakupivli.pro/pryami-oboronni-zakupivli-shho-mozhna-kupuvaty-bez-tenderiv-za-postanovoyu-%e2%84%96-1275-z-urahuvannyam-zmin-%e2%84%96-215-vid-2025/ опубліковано статтю Прямі оборонні закупівлі: що можна купувати без тендерів за Постановою № 1275 (з урахуванням змін № 215 від 2025) в якій у розділі Принципи та обмеження прямих закупівель за Постановою № 1275 зазначено, що “Постанова № 1275 встановлює порогові суми і категорії, що визначають, коли оборонний замовник має проводити закупівлю через електронну систему, а коли може укласти прямий договір. Ключові принципи такі: 1. Порогові суми для оборонних закупівель: Якщо вартість закупівлі до 200 тис. грн для товарів і послуг, або до 1,5 млн грн для робіт, застосування електронної системи не вимагається. Це означає, що такі відносно невеликі закупівлі можуть здійснюватися без проведення відкритих торгів, чи процедури спрощеної закупівлі. Відповідно, прямі договори є типовим шляхом придбання для потреб оборони на суми, менші зазначених порогів. Замовнику не потрібно навіть звітувати в Prozorro про такі договори на суму до 200 тис. грн​.”. Крім цього, за посиланням https://blog.zakupivli.pro/kategoriyi-tovariv-robit-i-poslug-dozvoleni-dlya-pryamyh-dogovoriv/ у абзаці другому пункту 1 цієї статті зазначено “Таким чином, закупівлі нижче 200 тис. грн для товарів/послуг (або нижче 1,5 млн грн для робіт) фактично завжди здійснюються прямим договором. Жодного звіту про такий договір під час воєнного стану публікувати не потрібно​, хоча замовник може зафіксувати цю закупівлю у себе внутрішнім документом. ”. Приймаючи до уваги вищезазначене, прошу надати роз'яснення щодо відповідності інформації, яка оприлюднена у цих публікаціях вимогам встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану”.
Відповідь
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2