|
|
28.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Заявник звертається за роз’ясненням щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про оборонні закупівлі» у частині участі суб’єктів господарювання у процедурах закупівель товарів спеціального призначення для потреб оборони.
Заявник є юридичною особою, яка здійснює діяльність з постачання товарів та може брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель як продавець (постачальник). При цьому заявник не є виробником відповідного товару.
Виникло питання щодо допустимості участі заявника у процедурах закупівель у разі, якщо для виконання договору про закупівлю товар спеціального призначення буде закуповуватися у іншої юридичної особи — виробника.
При цьому щодо такої юридичної особи — виробника — Антимонопольним комітетом України раніше було прийнято рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника.
У разі участі заявника у процедурі закупівлі:
• заявник виступає єдиним учасником процедури закупівлі;
• виробник товару не бере участі у процедурі закупівлі, не подає пропозиції, не здійснює супровід участі та не є стороною договору про закупівлю із замовником;
• замовниками у таких закупівлях виступають державні замовники у сфері оборони;
• у складі пропозиції заявник подає документи, що підтверджують технічні, якісні характеристики та походження товару, із зазначенням фактичного виробника;
• товар повністю відповідає вимогам тендерної (закупівельної) документації та технічним умовам закупівлі.
У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань:
1. Чи має право заявник як продавець (постачальник), який не є виробником товару, брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель і постачати товар спеціального призначення, виробником якого є юридична особа, щодо якої застосовано заборону на участь у публічних закупівлях як учасника?
2. Чи допускається укладення та виконання договору про закупівлю відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» у випадку, якщо товар, що постачається заявником, виготовлений таким виробником та відповідає встановленим технічним і якісним вимогам?
3. Чи може сам факт зазначення у пропозиції учасника інформації про виробника товару, щодо якого застосовано відповідну заборону, бути підставою для недопуску заявника до участі у процедурі закупівлі або для відхилення його пропозиції?
4. Чи може участь заявника у процедурах публічних або оборонних закупівель за наведених обставин розцінюватися як опосередкована участь у закупівлі юридичної особи — виробника, щодо якої застосовано заборону?
5. Які норми законодавства та обставини, за позицією Міністерства економіки України, є визначальними для прийняття державним замовником у сфері оборони рішення щодо допуску або відхилення пропозиції заявника у подібних випадках?
|
|
Відповідь
|
|
При цьому, зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно інформативний та рекомендаційний характер.
|
|
|
30.03.2026
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство «Об’єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» є виконавцем бюджетної програми «Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств» (КПКВК 2401070).
Порядок ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 р. № 939 (зі змінами).
Заходи з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств (шахти, розрізи) здійснюються відповідно до договорів підряду, укладених за результатами відкритих торгів.
Договори з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств не є закупівлею послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва, послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, тобто на них не поширюються норми абзацу другого та третього статті частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Разом з тим, договори підряду на ліквідацію збиткових вугледобувних підприємств містять у собі витрати підрядника на такі матеріальні ресурси, як паливо (бензин та дизельне пальне).
Протягом березня 2026 року в Україні йде значне зростання цін на бензин та дизельне пальне, що унеможливлює виконання підрядниками робіт за цінами на ці матеріальні ресурси, які були актуальні підчас подання ними тендерних пропозицій та укладання договорів.
На підставі наведеного, просимо надати роз’яснення: чи має право замовник, керуючись експертним висновком Торгово-Промислової Палати, який засвідчує відсоток коливання ціни на пальне + 66,36% росту з дати укладення договору, вносити зміни до договорів підряду на виконання робіт з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств в частині збільшення ціни на матеріальні ресурси (паливо) відповідно до індексу (відсотку) їх зростання, без збільшення загальної вартості договору, за рахунок зменшення обсягів робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 115/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6839f2a8-c772-4e99-97a9-24e83ea345b4?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
12.03.2026
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII(далі – Закон) АТ «Укрнафта» (ідентифікаційний код юридичної особи 00135390) є замовником та здійснює закупівлю товарів, робіт та послуг відповідно до умов Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.202 зі змінами (далі – Особливості).
Відповідно до вимог п.9, п.11, п.13 Особливостей звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) у визначеному цими пунктами обсязі.
При цьому згідно з Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (№ 361-ІХ) визначення кінцевого бенефіціарного власника наведено у пункті 30 статті 1, зокрема, однією з ознак визначення кінцевого бенефіціарного власника є наступна ознака: «Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.»
Враховуючи вищевикладене просимо надати роз’яснення щодо того, яку інформацію на виконання вимог п.9,11,13 Особливостей має розмістити в електронній системі закупівель замовник, якщо учасник проінформував його про відсутність кінцевого бенефіціарного власника та/або в разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в графі «інформація про кінцевого бенефіціарного власника» вказано «відомості відсутні»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами, Мін’юст надає роз’яснення з питань, пов’язаних з його діяльністю та діяльністю його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються. Тому із зазначеного у зверненні питання пропонується звернутися до Мін’юсту. Крім цього, зазначаємо, що питання стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника викладено в листах від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників", від 13.03.2026 № 3323-04/24640-06 "Щодо додаткового інформування про кінцевих бенефіціарних власників", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24640 |
|
|
03.02.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З урахуванням останніх (41-х) змін в ПКМУ №1178 від 12.10.2022, що вступили в дію з 31.01.2026 встановлено наступне, зокрема:
Положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (локалізація) не застосовуються замовниками у разі:
- здійснення замовником до 1 травня 2026 р. закупівлі парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераторних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, необхідних для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах.
Питання: на яких Замовників (категорія) розповсюджується дана норма; які документи дають можливість Замовнику застосувати дану норму під час проведення закупівлі товарів з наведеного переліку?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
25.02.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
СПРОЩЕНА ЗАКУПІВЛЯ
Абзацом 2 пункту 4 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.
Тобто, норма Закону вказує, що Замовник може вказати аналоги та/або еквіваленти, відповідно випливає, що може і не вказувати, тобто може зазначити одну торговельну марку товару, який бажає придбати.
Довідково: дана норма тлумачиться Замовниками та Учасниками по-різному, так як Замовнику необхідно закупити товар торговельної марки, який перевірений та протестований в його експлуатації, а Учасник відповідно хоче продати товар, який є у його наявності або який він може поставити.
Запитання:
1. Замовник може вказати одну торговельну марку товару, який необхідно придбати, і в разі подання пропозиції Учасника аналога та/або еквівалента Замовник має право відхилити таку пропозицію, так як Замовником не вказано, які аналоги/еквіваленти приймаються у пропозиціях?
2. Замовник може вказати торговельну марку товару та одну або більше аналогів та/або еквівалентів зазначеного товару, і якщо у разі пропозиції учасника марки, яка не зазначена Замовником в переліку, чи зобов'язаний Замовник таку пропозицію еквівалента розглядати?
3. Чи є зазначення Замовником однієї марки без зазначення інших аналогів та/або еквівалентів дискримінаційною вимогою у розумінні статті 5 Закону в разі проведення процедури спрощеної закупівлі відповідно до ст. 14 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 116/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/65c11c33-6a62-4434-8df0-0bcf8ba28ac5?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|