Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Доброго дня. Медичним закладом була проведена закупівля відкриті торги з урахуванням Особливостей «ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія)». Просимо надати роз’яснення щодо правомірності визнання Учасника Переможцем закупівлі в разі якщо він не надав у складі тендерної пропозиції Витяг з реєстру платників ПДВ, якщо на момент подання пропозиції доступ до Державного Реєстру платників ПДВ (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv) не був обмежений, був вільним та Замовник самостійно перевірив реєстрацію Учасника в цьому реєстрі. Надання витягу вимагалося в тендерній документації в разі обмеження доступу до Реєстру платників ПДВ. Сподіваємось на швидку відповідь, в зв’язку з необхідністю укладання договору для забезпечення медичного закладу електричною енергією.

Відповідь

12.03.2026

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

480 / 466

Відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію, якщо: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (для учасника – резидента). Згідно з пунктом 9 частини другої статті 9 зазначеного Закону, у Єдиному державному реєстрі повинна міститися інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, зокрема: • прізвище, ім’я, по батькові; • дата народження; • країна громадянства; • серія та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство; • місце проживання; • реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); • характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Разом з тим, при перевірці інформації про учасника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб (скріншот додається) встановлено, що у відкритій частині реєстру відображається лише частина зазначених відомостей, а саме: • прізвище, ім’я, по батькові; • громадянство; • місце проживання; • тип бенефіціарного володіння; • відсоток частки статутного капіталу або права голосу. При цьому у відкритій частині Єдиного державного реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника, а також інші дані, визначені пунктом 9 частини другої статті 9 Закону. Водночас частиною першою статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» передбачено, що відомості з Єдиного державного реєстру є відкритими та загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних. При цьому законодавством не встановлено, що дата народження кінцевого бенефіціарного власника належить до паспортних даних, які не підлягають відображенню у відкритій частині ЄДР. Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України №1178 не передбачено винятку, який дозволяє замовнику не перевіряти інформацію, передбачену пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо така інформація не відображається у відкритій частині Єдиного державного реєстру. Крім того, у Єдиному державному реєстрі замість інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, відображається інша інформація, а саме: • тип бенефіціарного володіння; • відсоток частки статутного капіталу або права голосу. У зв’язку з просимо роз’янень щодо належного виконання замовником вимог підпункту 9 пункту 47 Особливостей: 1. Чи може замовник вважати, що у Єдиному державному реєстрі наявна інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, якщо у відкритій частині реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника? 2. Чи належить дата народження фізичної особи до паспортних даних, які відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» не підлягають відображенню у відкритій частині Єдиного державного реєстру? 3. Чи може замовник відхилити тендерну пропозицію відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей у випадку, коли частина інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, не відображається у відкритій частині ЄДР? 4. Чи може замовник вважати виконаною вимогу щодо наявності інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, якщо у Єдиному державному реєстрі відображено тип бенефіціарного володіння та відсоток частки статутного капіталу? 5. Яким чином замовник повинен здійснювати перевірку повноти інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо частина таких відомостей не відображається у відкритому доступі Єдиного державного реєстру?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників", від 13.03.2026 № 3323-04/24640-06 "Щодо додаткового інформування про кінцевих бенефіціарних власників", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24640
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 42 Особливостей замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.
Водночас згідно з пунком 6 частини першої статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами, Мін’юст надає роз’яснення з питань, пов’язаних з його діяльністю та діяльністю його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються. Тому, з порушених питань пропонується звернутися до Мін’юсту.

21.01.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

477 / 523

Пункт 3 частини п’ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» ( далі – Закон) доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1530-IX від 03.06.2021. Відтак пункт 3 частини п’ятої статті 3 Закону визначений наступним чином: 5. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі зокрема є: … 3) фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів. Для цілей цього Закону термін “фінансові послуги” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовими послугами розуміються послуги, визначені законодавством країни реєстрації такого нерезидента як фінансові та які він має право надавати згідно із законодавством країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження; При цьому статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", передбачено зокрема: 1. Видами фінансових послуг є: 1) страхування; 2) надання коштів та банківських металів у кредит; 3) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню; 4) фінансовий лізинг; 5) факторинг; 6) надання гарантій; 7) торгівля валютними цінностями; 8) фінансові платіжні послуги. Просимо роз’яснити 1. Які саме фінансові послуги охоплюються пунктом 3 частини п’ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи йдеться виключно про фінансові послуги, що безпосередньо пов’язані з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів? 3. Чи підпадає під дію цієї норми фінансовий лізинг як вид фінансової послуги? 4. Чи поширюється виняток, передбачений пунктом 3 частини п’ятої статті 3 Закону, на всі види фінансових послуг, визначені статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», чи лише на окремі з них? 5. Яким чином замовнику здійснювати закупівлю фінансових послуг, зокрема фінансового лізингу, з урахуванням зазначених норм законодавства?

Відповідь

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Відповідно до статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Так, відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, визначений у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону, є вичерпним.
У свою чергу, згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Так, згідно з пунктом 10 Особливостей, замовники здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.
При цьому будь-яку рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно та з дотриманням вимог законодавства в цілому.

23.02.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

474 / 485

1. Що має аналізуватися: кожен матеріальний ресурс, вартість якого становить більше 60% або 40% від загальної вартості всіх матеріальних ресурсів або всі матеріальні ресурси (100%), з яких 60% аналізується по умовам зазначеним (Постанові) та 40% аналізується по умовам зазначеним (Постанові)?

Відповідь

12.02.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

465 / 458

Доброго дня! Просимо надати роз'яснення як учасник має підтвердити ступінь локалізації , якщо: 1. Товар (Сміттєвоз) виготовлено та реалізовано комерційній структурі у 2022 році - ступінь локалізації становила 10 %. 2. Замовником купується Сміттєвоз бувший у використанні. 3. Учасник не є виробником. 4. Ступінь локалізації на 2026 рік - 30%.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення громадянина

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2