|
|
28.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон).
Керуючись статтею 8 Закону, прошу Вас надати роз’яснення на такі питання:
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 №454. Так, Порядком установлено, що положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу II Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.
Враховуючи той факт, що з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься виключно на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749, просимо надати роз’яснення: яким чином повинні відображатися у плані закупівель на 2017 рік процедури, які були розпочаті наприкінці 2016 року та є перехідними, адже предмет закупівлі по ним було визначено на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 та національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-01/37708-07 “Щодо визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
27.12.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство соціальної політики України (надалі – Міністерство) відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) звертається до Уповноваженого органу щодо надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з приводу проведення Міністерством переговорної процедури закупівлі за кодом ДК 016:2010 55.20.1 послуги щодо тимчасового розміщування під час відпусток та інші послуги щодо тимчасового розміщування; (ДК 021:2015 55243000-5 послуги дитячих таборів) - послуги з оздоровлення та відпочинку дітей в ДП “УДЦ “Молода гвардія”.
Так, відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України „Про державну підтримку та особливості функціонування державних центрів „Артек” і „Молода гвардія” держава викуповує 100% путівок в ДП „УДЦ „Молода гвардія” для дітей пільгових категорій, що є підставою застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п.2 ч.2 статті 35 Закону, а саме відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Головним розпорядником коштів і відповідальним виконавцем за бюджетною програмою КПКВК 2501450 „Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячому оздоровчому таборі ДЦ „Молода Гвардія” є Міністерство соціальної політики України.
Вартість одного ліжко-дня перебування дитини у ДП „УДЦ „Молода гвардія” затверджується Міністерством за погодженням з Міністерством фінансів.
Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для організації оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих центрах „Артек” і „Молода гвардія”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 № 227 путівки до дитячого центру надаються безоплатно або з частковою оплатою у розмірі 20, 30, 50 відсотків вартості путівки за рахунок батьків (осіб, які їх замінюють) або інших джерел. Батьківська плата за часткову вартість путівки надходить на рахунок Міністерства для їх акумулювання та перерахування ДП „УДЦ „Молода гвардія”. У такому випадку, Міністерство не є розпорядником, одержувачем вказаних коштів.
Виходячи із норм Закону, а саме п.9 частини 1 статті 1, де замовники це органи державної влади, які є розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів, Міністерство здійснює закупівлю послуг з оздоровлення та відпочинку лише на обсяг коштів передбачений у Державному бюджеті на відповідний рік.
При цьому, договір на закупівлю послуг між Міністерством та ДП “УДЦ “Молода гвардія” може бути укладеним відповідно до затвердженої вартості одного ліжко-дня, яка включає як бюджетні кошти так і батьківську плату.
Враховуючи вищевикладене, Міністерство соціальної політики звертається для надання роз’яснення щодо правомірних подальших дій замовника у сфері публічних закупівель, а саме:
- Чи повинен замовник при складанні річного плану закупівель враховувати батьківську плату при визначені очікуваної вартості предмету закупівлі?
- Чи має право замовник укласти договір про закупівлю послуг із загальною сумою, що складається з бюджетних коштів та батьківської плати, якщо переговорна процедура закупівлі застосована для придбання путівок лише за кошти Державного бюджету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьої статті 11 Закону є тендерний комітет.
Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).
Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель шляхом унесення в них наявної інформації.
Так, в полі “Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі” замовник самостійно указує або розмір бюджетного призначення за кошторисом, або очікувану вартість предмета закупівлі.
У свою чергу, в полі “Примітки” замовник може вказати іншу інформацію, яку вважає необхідною.
Щодо питання 2
Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Таким чином, у разі застосування переговорної процедури закупівлі замовник укладає договір відповідно до тих умов, щодо яких сторонами було досягнуто згоди та ціни пропозиції учасника.
|
|
|
26.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Харківським апеляційним господарським судом 02.12.2016 року було оголошено закупівлю природного газу № UA-2016-12-02-001694-а у встановленому Законом порядку через авторизований електронний майданчик Smarttender.biz на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
За результатами проведеного аукціону було визначено тендерну пропозицію з найменшою ціною.
Проте після розгляду тендерних пропозицій учасників аукціону згідно вимог частини 1 статті 30 Закону Харківський апеляційний господарський суд вимушений був відхилити всі пропозиції через невідповідність їх кваліфікаційним критеріям та умовам тендерної документації.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України замовник відміняє торги в разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
Однак, технічні можливості електронного майданчика не надають можливості замовникові самостійно відмінити торги. Просимо надати роз’яснення, яким чином нам, як замовнику відмінити тоги, та виконати вимоги частини 1 статті 31 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що інформація із зазначеного питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
21.12.2016
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Статтею 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі по тексту Закон) передбачено: «1. Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: … звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання;». В ч.1 ст.1 передбачено «У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:…5) договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари;».
Суть питання: Якщо замовник, відповідно до ст.ст.2,10 Закону, оприлюднив звіт про укладений договір вартість предмета закупівлі якого перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини 1. Ст..2 Закону, чи потрібно оприлюднювати звіт про виконання даного договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
Форма звіту про виконання договору про закупівлю на виконання пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490.
Ураховуючи викладене, звіт про виконання договору про закупівлю у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
|
|
|
20.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Статтею 10 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено терміни оприлюднення інформації. Договір про закупівлю, відповідно до цієї статті, Замовник зобов’язаний оприлюднити через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу протягом двох днів з дня його укладення. Договір укладено в п’ятницю. Відповідно до припису ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Чи вправі Замовник оприлюднити інформацію про укладення договору на третій день в понеділок.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення.
Відповідно до частини п’ятої статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З огляду на викладене, для обчислення строків необхідно керуватися ЦК України, який закріплює загальні положення щодо обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом. Таким чином, якщо останній день строку для оприлюднення інформації припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
|