|
|
24.02.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення з приводу закупівлі медичних рукавичок.
Відповідно до пункту 11ˡ Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Серед даного переліку є рукавички медичні, закупівлю яких ми маємо здійснювати через електронний каталог, оскільки річна потреба в даному товарі перевищує вартість 50 тис. грн.
Окрім того пункт 12 Особливостей передбачає, що Запит пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 500 тис. гривень, здійснюється відповідно до специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, яка не передбачає можливості замовника самостійно визначати інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення. Медичні рукавички відносяться до коду ДК 021:2015:33140000-3 - Медичні матеріали. Закупівля по ДК 021:2015:33140000-3 - Медичні матеріали на 2026 рік перевищує вартість у 500 тис.грн, тому не має можливості обрати товар з певними характеристиками, а є можливість обрати тільки існуючий профіль товару. На даний момент профілі з товаром Медичні рукавички відсутні, наразі в цій категорії є можливість оголошувати закупівлі тільки з власними параметрами, що суперечить пункту 12 Особливостей.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
23.02.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Що має аналізуватися: кожен матеріальний ресурс, вартість якого становить більше 60% або 40% від загальної вартості всіх матеріальних ресурсів або
всі матеріальні ресурси (100%), з яких 60% аналізується по умовам зазначеним (Постанові) та 40% аналізується по умовам зазначеним (Постанові)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 5/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8884ea75-9b3c-4dac-831d-b6743522bf2d?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
23.02.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Мінекономіки у листі від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 «Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників» посилається на пункт 2.6 Протоколу засідання Кабінету Міністрів України № 16 від 28.01.2026 та Протокол засідання Кабінету Міністрів України № 18 від 30.01.2026.
Просимо повідомити, де можна ознайомитися з текстами зазначених протоколів або отримати інформацію щодо порядку доступу до них.
Заздалегідь дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель згідно Закону України "Про публічні закупівлі".
При цьому згідно Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
У свою чергу, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
З огляду на викладене, з питання зазначеного у зверненні, пропонується звертатись безпосередньо до Кабінету Міністрів України.
|
|
|
19.02.2026
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами процедури закупівлі Запит ціни пропозиції з переможцем було укладено договір про постачання товару. Строк поставки товару був до 15.12.2025 року, строк дії договору до 31.12.2025 року. Договором передбачено в односторонньому порядку розірвання договору у разі не виконання зобов'язань постачальником. Постачальник товар не поставив. 19.01.2026 року постачальнику було направлено Укрпоштою листом з описом вкладення претензію та додаткову угоду про розірвання договору в односторонньому порядку .
10.02.2026 року лист повернувся як такий, що не вручений.
Оскільки є необхідність у звітуванні на майданчику Прозоро, то чи можна вважати, що такий договір розірваний в односторонньому порядку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
У відповідь на Ваше питання повідомляємо наступне.
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником у сфері оборони (далі – державний замовник) від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до положень частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до підпункту 3 пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель, зокрема, у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі – Порядок № 822).
Згідно із пунктом 66 Порядку № 822 замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. У разі обґрунтованої потреби строк укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів. Договір між замовником та переможцем відбору укладається відповідно до вимог законодавства.
Варто зазначити, що частина перша статті 611 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною третьою статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Таким чином, питання щодо розірвання договору визначається відповідно до положень законодавства або у порядку та випадках, передбачених таким договором.
З огляду на зазначене, рішення щодо розірвання договору приймається державним замовником самостійно під час здійснення конкретних закупівель із урахуванням вимог чинного законодавства та умов державного контракту (договору).
Підсумовуючи, звертаємо увагу, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
19.02.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У межах застосування законодавства у сфері оборонних закупівель просимо надати роз’яснення щодо визначення співвиконавців у договорах, предметом яких є постачання товарів.
Йдеться про ситуацію, коли учасник оборонної закупівлі є виробником складного технічного виробу та постачає його державному замовнику у сфері оборони за договором постачання товару. У процесі виробництва такого виробу учасник закуповує окремі специфічні деталі, вузли або складові частини у інших суб’єктів господарювання на підставі звичайних договорів поставки. Такі контрагенти виготовляють окрему деталь або вузол, однак не є сторонами договору із державним замовником, не здійснюють постачання готового виробу замовнику та не мають прямих договірних зобов’язань перед ним.
У зв’язку з цим виникає питання, чи поширюються положення законодавства щодо залучення співвиконавців (субпідрядників) на договори оборонних закупівель, предметом яких є саме постачання товару, а не виконання робіт чи надання послуг. Також потребує роз’яснення, чи вважається співвиконавцем у такому договорі суб’єкт господарювання, який виготовляє окрему специфічну деталь або вузол до складу кінцевого виробу та продає її учаснику, але не виконує частину зобов’язань безпосередньо перед державним замовником.
Окремо просимо роз’яснити, чи є визначальним для віднесення особи до співвиконавців факт виконання частини зобов’язань саме за договором із державним замовником, а не сам факт виготовлення складової частини товару. Крім того, у випадку коли учасник закуповує різні складові частини у декількох виробників, чи існує обов’язок зазначати всіх таких контрагентів як співвиконавців у межах процедури оборонної закупівлі. Також просимо роз’яснити, чи може незазначення постачальників окремих деталей як співвиконавців у договорі постачання товару бути підставою для відхилення пропозиції або визнання порушення законодавства у сфері оборонних закупівель.
Просимо надати позицію щодо критеріїв, які дозволяють відмежувати звичайних постачальників комплектуючих від співвиконавців у договорах оборонних закупівель на постачання товарів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі — Закон), який визначає загальні правові засади планування та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону співвиконавці/субпідрядники - це суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Закону виконавець державного контракту (договору) залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
При цьому, порядок залучення субпідрядників до виконання державного контракту (договору) визначено статтею 33 Закону.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців, може застосовуватися для закупівлі робіт або послуг у разі, якщо державний замовник у тендерній документації визначив можливість залучення субпідрядника або якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника.
Таким чином, Законом визначено субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців/субпідрядників, що може застосовуватись тільки для закупівлі робіт та послуг, якщо державний замовник у тендерній документації визначив таку можливість.
Крім цього, частиною другою статті 2 Закону встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” у тендерній документації зазначаються такі відомості - вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Частиною сьомою статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” зазначено, що у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 19 Закону України “Про публічні закупівлі” у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Таким чином, положеннями Закону та Закону України “Про публічні закупівлі” передбачено можливість залучення субпідрядників/співвиконавців у випадках здійснення оборонних закупівель саме робіт або послуг, та залучення субпідрядників/співвиконавців у випадку закупівлі товарів не регламентовано.
Крім цього, відповідно до положень пункту 28 частини першої статті 1 Закону субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) для виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).
Відповідно до абзацу першого та другого частини другої статті 33 Закону частка державного контракту (договору), яку переможець торгів має намір передати третім особам на умовах субпідряду, не може перевищувати 50 відсотків вартості основного державного контракту (договору). У разі якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника, державний замовник має право вимагати від учасника визначення частки державного контракту (договору), яку він має намір передати третім особам на умовах субпідряду, пропозиції щодо кандидатур субпідрядників, а також предмета договорів субпідряду, для виконання яких вони пропонуються, та повідомлення його про будь-яку зміну кола субпідрядників протягом строку виконання державного контракту (договору).
Отже, субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів) та на етапі подання пропозиції/тендерної пропозиції заявляють про намір залучити субпідрядника/співвиконавця до виконання державного контракту (договору).
Підсумовуючи інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер .
|