|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Отже, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок), замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
При цьому повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Поряд з цим, пункт 8 розділу ІІ Порядку застосовується замовником у разі, якщо предметом закупівлі є саме протезні вироби (включаючи протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття), спеціальні засоби для самообслуговування та догляду, засоби пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуги з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації і здійснюється окремо для кожного інваліда та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням, керуючись при цьому вартісними межами, встановленими Законом.
Таким чином, у разі якщо вартість визначеного згідно з пунктом 8 розділу ІІ Порядку предмета закупівлі окремо для кожного інваліда дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник здійснює таку закупівлю шляхом застосування однієї із процедур, визначених у статті 12 Закону.
При цьому згідно статті 26 Закону Ураїни "Про реабілітацію інвалідів в Україні" безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою інваліда, послугами з післягарантійного ремонту здійснюється у вигляді грошової допомоги інвалідам для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
|
|
Під час участі у процедурі закупівлі UA-2017-10-06-001542-b (ID: 0400813e5a0c4549951feabf8cda5958) ТОВ НВО «Термосистеми» зіткнулося з ситуацією, яка позбавила нас права на реалізацію свого права на оскарження рішення замовника щодо відхилення нашої пропозиції.
Згідно частини 2 ст.18 ЗУ «Про публічні закупівлі» скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.
ТОВ «НВО «Термосистеми» є користувачем авторизованого майданчика «Держзакупівлі он-лайн» з 02.11.2016р. у рамках участі в системі публічних закупівель ProZorro.
Керуючись зазначеним положенням Закону, ТОВ НВО «Термосистеми» намагалося реалізувати своє право на оскарження рішення, але це виявилося неможливим через відсутність технічної можливості подання скарги. Звернувшись до фахівців електронного майданчика, ми отримали відповідь, що можливість подання скарги до Антимонопольного комітету України в межах вказаної норми закону можливо лише у відкритих торгах з публікацією на англійській мові. При цьому, жодних посилань на застосування лише у межах міжнародних закупівель ч.2 ст.18 ЗУ «Про публічні закупівлі» не містить.
Просимо надати роз’яснення:
1. Чи правомірним є обмеження права ТОВ НВО «Термосистеми» на звернення до Антимонопольного комітету України зі скаргою щодо оскарження рішення замовника про відхилення пропозиції у закупівлі UA-2017-10-06-001542-b? Якщо так, то просимо нормативно обґрунтувати.
2. Чи існує законодавче право учасника публічних закупівель на оскарження рішення тендерного комітету замовника про невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації у випадку відхилення цінових пропозицій всіх учасників? Якими ще нормативними актами, окрім Закону України «Про публічні закупівлі», це питання врегульовано?
Наперед вдячні за відповідь!
|
|
Відповідно до ч.2 п.1 аб.6 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №454,"Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника".Відповідно до Закону України"Про лікарські засоби",лабораторні реактиви не є лікарськими засобами.Але відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”код 33600000-6 Фармацевтична продукція з уточненням до 4-5 знаків містить ,як лікарські засоби так і не лікарські.Наш заклад,як замовник,визначає лікарські засоби до 3-ї цифри класифікатора,тобто 33600000-6 Фармацевтична продукція , а лабораторні реактиви до 4-і - 33690000-3 Лікарські засоби,до якого входить код 33696000-5 Реактиви та контрастні речовини.Виникає питання:"Чи це все-таки різні предмети закупівлі,чи один"?І процедуру закупівлі необхідно визначати,керуючись сумарною вартістю за кодами 33600000-6 та 33690000-3,чи ні?
|