|
10.01.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до положень абз. 2 п. 15 постанови КМУ № 1178, за рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення потреб такого підрозділу. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника.
Разом з тим, що відповідно до абз. 1 стор. 5 листа Мінекономіки № 3323-04/78667-06 від 08.12.2022, інформація про потребу в закупівлі, що має бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься як до річного плану відокремленого підрозділу, так і до річного плану замовника.
У зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення з приводу наступних питання.
1. Для самостійного здійснення відокремленим підрозділом замовника закупівель для задоволення потреб такого підрозділу, такому відокремленому підрозділу необхідно (обов’язково/бажано) зареєструватись в електронній системі закупівель?
2. Оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі, що публікується під час самостійного здійснення закупівель для потреб відокремленого підрозділу, здійснюється як від імені відокремленого підрозділу, так і від імені замовника, чи лише від імені одного з них?
3. Оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, щодо договору, укладеного відокремленим підрозділом замовника під час самостійного здійснення закупівель для потреб такого підрозділу, здійснюється як від імені відокремленого підрозділу, так і від імені замовника, чи лише від імені одного з них?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) стор. 3-5 ) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Щодо питання 1 Відокремлені підрозділи (філії та представництва) здійснюють публічні закупівлі від імені замовника та відповідно до пункту 15 Особливостей за рішенням замовника можуть здійснювати закупівлю самостійно для задоволення своїх потреб. При цьому реєстрація користувача в електронній системі закупівель здійснюється одним із способів ідентифікації згідно з пунктом 4 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Довідкова інформація розміщена на сайті, який адмініструє ”ДП Прозорро (infobox.prozorro.org) за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/z-chogo-pochati-robotu-v-sistemi-prozorro-1. Отже, для здійснення публічних закупівель відокремлені підрозділи замовника можуть самостійно зареєструватись відповідно до Порядку функціонування системи в електронній системі закупівель. Щодо питання 2 У вищезазначеному листі у розділі “Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами)” міститься інформація про поняття відокремлених підрозділів згідно Цивільного та Господарського кодексів України. Так, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб за наявності рішення замовника - юридичної особи можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно для задоволення власних потреб, у тому числі самостійно у відповідності до порядку проведення відкритих торгів Особливостей оприлюднювати оголошення про їх проведення. При цьому зазначаємо, що інформація про потребу в закупівлі, що має бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься як до річного плану відокремленого підрозділу, так і до річного плану замовника. Щодо питання 3З огляду на вимоги статті 5 Закону, пунктів 11 та 15 Особливостей звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднюється відповідно до пункту 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель лише відокремленими підрозділами, які самостійно здійснюють такі закупівлі. Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Нові особливості закупівель на час воєнного стану", що доступний за посиланням: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/425413073090553 або у Youtube: https://bit.ly/1178_webinar
|
|
10.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
28.12.2022 товариство звернулося із запитом щодо локалізації товарів, які підпадають під вимогу підтвердження ступеня локалізації відповідно до положень Постанови КМУ від 02.08.2022 №861, та країною походження яких є Китайська Народна Республіка.
Китайська Народна Республіка є членом СОТ, проте НЕ ВХОДИТЬ до Переліку країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також переліку країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, які опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки.
Відповідь на наш попередній запит містить посилання на листи Мінекономіки «Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях», від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 «Щодо локалізації», від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 «Щодо інтерактивного інструменту «Локалізація-tool».
Разом з тим, вказані листи не містять чітких роз’яснень щодо порядку закупівлі товарів, які підпадають під вимогу підтвердження ступеня локалізації, проте є повністю імпортними та країною походження яких є Китайська Народна Республіка.
Враховуючи викладене, просимо чітко вказати, чи застосовується вимога про підтвердження ступеня локалізації до товарів, які входять до Переліку, визначеного підпунктом 6-1 пункту 2 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про публічні закупівлі», країною походження яких є Китайська Народна Республіка.
Чи достатньо закупівлю таких товарів підтверджувати сертифікатом про походження товару, оскільки товар є 100 % імпортним та частка національної складової у ньому відсутня?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1019/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8457ea87-8a71-4deb-a221-007b17b8b2ea&lang=uk-UAПоряд з цим, згідно із статтею ХХІІ Угоди про державні закупівлі до цієї Угоди може приєднатися будь-який член СОТ на умовах, погоджених між цим членом та її Сторонами. Відповідно до статті ХІІ Угоди про заснування Світової організації торгівлі до цієї Угоди на умовах, що підлягають погодженню, може приєднатися “будь-яка держава чи окрема митна територія, яка має повну автономію в провадженні своїх зовнішніх торговельних відносин та інших питань, передбачених у цій Угоді та багатосторонніх торговельних угодах”. Слід зазначити, що Китайська Народна Республіка стала членом СОТ з 11 грудня 2001 року, проте до цих пір не є стороною Угоди про державні закупівлі. Водночас Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю, – член СОТ з 1 січня 1995 року (є одним із засновників цієї організації, оскільки був стороною Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1947 року) та приєднався до Угоди про державні закупівлі 19 червня 1997 року. У контексті запиту ТОВ “НВП КОМПЛЕКТ-ЛІГА” стосовно підтвердження закупівлі товарів сертифікатом про походження слід зазначити, що документи та порядок підтвердження країни походження товару визначено главою 7 Митного кодексу України. При цьому згідно із частиною третьою статті 36 Митного кодексу України “під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару”. Крім того, Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю, внесено до Переліку кодів країн світу, затвердженого Державною службою статистики України від 08 січня 2020 року № 32.
|
|
09.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. У формі забезпечення тендерної пропозиції, затвердженій наказом Мінекономіки №2628, вказано, зокрема, наступне: "3. За цією гарантією гарант безвідклично зобов’язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих / банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога).
Вимога надається бенефіціаром на поштову адресу гаранта та повинна бути отримана ним протягом строку дії гарантії.
Вимога може бути передана через банк бенефіціара, який підтвердить автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу (у разі, якщо гарантом є банк).
Вимога повинна супроводжуватися копіями документів, засвідчених бенефіціаром та скріплених печаткою бенефіціара (у разі наявності), що підтверджують повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу".
Підкажіть, будь-ласка, якщо вимога передається через банк бенефіціара, який підтверджує автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу, чи повинна всеодно вимога (в паперовому вигляді) направлятись також і на поштову адресу і обовязково (в любому випадку, чи вона направляється безпосередньо бенефіціаром чи через його банк із SWIFT-повідомленням ) супроводжуватися копіями документів, засвідчених бенефіціаром та скріплених печаткою бенефіціара (у разі наявності), що підтверджують повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 на виконання вимог Закону. Поряд з цим пунктом 11 частини першої статті 9 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Так, на виконання Закону Мінекономіки розроблено форму і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, які затверджено наказом Міністерства від 14.12.2020 № 2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” (далі – наказ № 2628), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2021 за № 275/35897. Так, згідно пункту 3 форми, вимога може бути передана через банк бенефіціара, який підтвердить автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу (у разі, якщо гарантом є банк). Водночас, оскільки відповідно до Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна, і ураховуючи, шо наказ № 2628 погоджувався Національним банком України, з порушеного питання пропонуємо додатково звертатися до вказаного органу та /або банку-гаранта у конкретному випадку.
.
|
|
06.01.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Державна установа «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» (надалі –Установа) звертається до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки), як до єдиного Уповноваженого органу, основними функціями якого є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель, надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель з наступного приводу.
Установа є провідною профільною науковою та клінічною закладом з питань кардіології інтервенційної кардіології, трансплантології та, як замовник в розумінні статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» здійснює закупівлю необхідних товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства України про публічні закупівлі.
В зв’язку з введенням з 24 лютого 2022 року воєнного стану в України Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 28 лютого 2022 року № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», у відповідності до норм якої протягом 2022 року Установа укладала договори про закупівлю товарів, робіт і послуг.
Частиною 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
З огляду на зазначене просимо надати відповідь на наступне питання: Чи відповідає нормам законодавства України в сфері публічних закупівель подовження строку дії договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку 2023 року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, який було укладено в 2022 році згідно норм Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 19.07.2022 №3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50213 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
14.12.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи існуть нормативно-правові акти щодо розрахунку очікуваної вартості закупівлі окрім примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. розроблення та затвердження: Так, на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону Мінекономіки розроблена примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами). Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. Інших нормативно-правових актів Мінекономіки щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі немає.
|