|
|
31.05.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами процедури закупівлі відкриті торги укладено Договір на закупівлю робіт з додатками до нього у відповідності із проектом договору про закупівлю робіт з додатками до нього, який надавав Учасник в складі тендерної пропозиції, відповідно до вимог Тендерної документації.
В Договорі про закупівлю робіт були передбачені кошти на покриття витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, але не було передбачено порядок уточнення вартості ресурсів, пов’язаних з інфляційними процесами.
Після укладання Договору про закупівлю робіт було отримане додаткове роз’яснення від Управління ціноутворення, економіки та договірних відносин у будівництві Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, в якому зазначено наступне: якщо на об’єкті будівництва укладена тверда договірна ціна, але у процесі будівництва виникла необхідність уточнення вартості окремих складових (трудових, матеріально-технічних ресурсів), таке уточнення здійснюється згідно умов передбачених договором. При цьому відшкодування додаткових витрат, пов’язаних із зазначеним, здійснюється за рахунок коштів на покриття додаткових витрат пов’язаних з інфляційними процесами, економії коштів по інших роботах і витратах, та коштів на покриття ризику підрядника, передбачених договірною ціною. Якщо договором не передбачені умови уточнення цих ресурсів, за домовленістю сторін складається додаткова угода до договору, в якій передбачається порядок уточнення вартості вказаних ресурсів.
Прошу надати роз’яснення чи є можливим внесення змін в Договір на закупівлю робіт шляхом укладання додаткової угоди у відповідності із вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII для виконання вимог ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та листа-роз’яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, в якій буде передбачено порядок уточнення вартості ресурсів, пов’язаних з інфляційними процесами, при цьому вартість та обсяг робіт Договору про закупівлю робіт залишається незмінною.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
25.04.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Від імені нашого закладу я вже зверталая за розясненням та отримала відповідь (Відповідь на запит 514/2017), з якої, на жаль, незрозуміло, як діяти правильно тендерному комітету.
На даний момент ситуація склалась наступним чином: державний заклад надає в оренду приміщення та отримує від орендарів відшкодування вартості комунальних послуг. Відповідно, є суми, які проходять через казначейство та бухгалтерію як "зменшення касових видатків". Тобто, у закладі на рахунку протягом року з'являються вільні кошти, які, однак, не відслідковуються ні в кошторисах, ні будь-де інше. Якщо заклад хоче використати ці кошти на закупівлю товарів, робіт або послуг, чи повинен тендерний комітет закладу включати такі суми до річного плану та додатків до річного плану, які оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу?
Прошу надати однозначну відповідь саме по заданому питанню, оскільки думка тендерного комітету не співпадає з думкою бухгалтерії, яка стверджує, що такі суми не повинні відображатися у річному плані та додатку до нього. І, відповідно, бухгалтерія не надає жодної інформації по вільних грошових коштах "щодо зменшення касових видатків" для можливості планування закупівлі. Також дане питання хвилює юридичний відділ закладу, який погоджує договори, адже чіткого розуміння, чи можна укладати договір та платити зі зменшення касових видатків, якщо закупівля не відображеня в додатку до річного плану.
Завчасно дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .
В указаному листі розглянуте питання планування закупівель замовниками та зазначено, зокрема, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обгрунтованим та документально підтвердженим.
|
|
|
19.04.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу надати роз'яснення з наступного питання.
Державний заклад надає в оренду приміщення та отримує від орендарів відшкодування вартості комунальних послуг. Відповідно, є суми, які проходять через казначейство та бухгалтерію як "зменшення касових видатків". Тобто, у закладі на рахунку протягом року з'являються вільні кошти.
Якщо заклад хоче використати ці кошти на закупівлю товарів, робіт або послуг, чи повинен тендерний комітет закладу включати такі суми до річного плану та додатків до річного плану, які оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
07.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Заклад орендує приміщення на І поверсі житлових будинків для занять з дітьми гуртковою роботою .З СУБ чи ОСББ наш заклад укладає договір по утриманню будинків та прибудинкової території. В кошторисі до договору прописано перелік робіт та послуг з утримання будинку відповідно до затвердженого рішення сесії міської ради мінімального переліку з утрим-ння будинку, а саме:
обслуг-ння систем диспечеризації;
поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем;
технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем.
Чи є предметом закупівлі, відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", послуги з утримання будинків СУБом чи ОСББ?
Які коди CPV є вірними для відображення послуги з утримання будинку СУБ чи ОСББ (відповідно до вище вказаного переліку послуг з кошторису договору?
Чи можливо послуги з утримання будинку СУБ чи ОСББ, трактувати як видатки з відшкодування витрат та оплачувати дану послугу без внесення її у додаток до річного плану закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено надання послуг, така закупівля здійснюються відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим, відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок).
Визначення предмета закупівлі товарів і послуг здійснюється відповідно до пункту 1 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку.
Ураховуючи викладене, визначення предмета закупівлі послуг здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами розділу IІ Порядку.
У свою чергу, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Водночас перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, зазначений у частині третій статті 2 Закону. Так, відповідно до частини третьої статті 2 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно.
|
|
|
25.01.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Питання стосується договору щодо відшкодування лікарських засобів пільговій категорії населення.Ситуація наступна: сума договору на відшкодування більше 200 тис. грн. Це є тендерна процедура в системі ProZorro згідно Закону України №922 "Про публічні закупівлі" чи даний вид відшкодування оминає електронну процедуру закупівлі? Якщо "так" то чим це регламентовано?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 208/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f7065d7f-3c7c-40ec-b155-8d15b1c8bd3a&lang=uk-UA.
|