|
|
12.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пп. 1 та 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування першої та другої груп не мають права укладати договори з органами місцевого самоврядування. Якщо ж учасник – ФОП, який застосовує спрощену систему оподаткування першої та другої груп подав пропозицію щодо участі у спрощеній закупівлі, що оголошена органом місцевого самоврядування, чи може замовник відхилити пропозицію такого учасника? Якщо так, то на якій підставі? Адже ч. 13 ст. 14 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачає вичерпний перелік для відхилення пропозиції Учасника.
Чи може замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі встановити вимогу наступного змісту: «До участі в закупівлі не допускаються учасники фізичні особи-підприємці , які застосовують спрощену систему оподаткування першої та другої груп, на підставі ст. 291 Податкового кодексу України»? Чи не буде така вимога вважатися дискримінаційною відносно учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону. При цьому підстави для відхилення пропозиції замовником передбачені частиною 13 статті 14 і, зокрема, стосуються випадку, у разі якого пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Своєю чергою, виходячи з частини третьої статті 14 Закону, умови про проведення спрощеної закупівлі, що містяться в оголошенні, встановлюються замовником самостійно та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Крім цього, згідно з частиною сьомою статті 14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням, зокрема щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.
|
|
|
01.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ЄДР осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення містить інформацію про учасника закупівлі за 2014 рік
чи є підставою для відхилення такого учасника?
чи має термін давності така інформація?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі – Положення). Згідно з пунктом першим розділу 1 Положення визначає порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), та надання відомостей з нього.
Водночас відповідно до пункту першого розділу 2 Положення внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення.
У свою чергу, пунктом вісім розділу 2 Положення підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
Поряд з цим пунктом 11 розділу 2 Положення визначено, що підставою для вилучення з Реєстру відомостей про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення, є ухвала суду про звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру за визначеними у статті 96-5 Кримінального кодексу України обставинами.
При цьому згідно з частиною першою статті 17 замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо зокрема відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Водночас питання застосування статті 17 Закону розглянуто в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
|
|
|
21.01.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Спрощена закупівля.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" У вимогах до предмету закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.
В оголошенні про закупівлю Замовник не вказує розглядає він аналоги/еквівалент чи не розглядає. У технічних вимогах до предмету закупівлі Замовник чітко вказуе каталожні номери відповідно до переліку предмету закупівлі, тобто планує закупити товар саме за цими каталожними номерами.
Під час розгляду поданих документів у складі пропозиції учасника №1 надана порівняльна таблиця до предмету закупівлі та запропоновано еквівалент.
Відповідно до Закону Замовником визначено вимоги до предмету закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника разом з тим Замовник Може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників (в оголошенні не вказано приймає чи не приймає). Тобто, Законом визначено, що під час проведення спрощених закупівель замовник може вказати які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників, але НЕ ЗОБОВ'ЯЗАННBЙ.
Питання:
Чи буде порушенням відхилення Учасника №1 відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" у звязку з тим що Замовник не бажає розглядати (закуповувати) аналоги/еквівалент навіть якщо про це не вказано в Оголошенні про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас правові підстави у разі яких замовник відхиляє пропозицію визначені частиною тринадцятою статті 14 Закону.
Так, зокрема згідно з пунктом 1 частини тринадцятої статті 14 Закону замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
При цьому рішення про відхилення пропозиції у відповідності до частини тринадцятої статті 14 Закону приймаються замовником самостійно, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними статтею 5 Закону, та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
19.01.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як врегульовується на практиці дане питання, якщо АМКУ не задовольнив скаргу, з приводу відхилення учасників тендерної закупівлі. Дане рішення АМКУ оскаржували в адміністративному суді. Адміністративний суд задавольняє позов щодо скасування рішення АМКУ. Які подальші дії зі скаргою, з приводу відхилення учасників. Її повторно повинен розглядати АМКУ ? Дане питання не врегульовано чинним закодавством ? Як виходити на практиці з даної ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 розміщено лист від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”.
|
|
|
18.01.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
В додатку ТД наведено ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ВИМАГАЮТЬСЯ ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ПРОПОЗИЦІЇ УЧАСНИКА КВАЛІФІКАЦІЙНИМ ТА ІНШИМ ВИМОГАМ ЗАМОВНИКА*/**
При цьому в самому тексті ТД містяться інформація, що учасник подає лист-гарантію, який не наведено в переліку згідно додатку.
В ТД не визначено форму цього листа , але і не зазначено, що він надається в довільній формі.
Чи відсутність такого листа -гарантії є достатньою до відхилення ТД?
Якщо інформація в загальному вигляді надана в інших документах ТД, але при цьому немає конкретно листа-гарантії, чи може ТД врахувати це як формальну помилку? Атже інформація запитувана Замовником є, але невірно оформлена і ніяким чином не впливає на зміст тендерної пропозиції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 2012/2020 , № 1309/2020 (щодо питання 2) за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=791e6898-4280-4548-b8b4-58e91c910ccc&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3b25441b-9dd9-45da-9359-565f5f17ccc3&lang=uk-UA
Разом з тим питання щодо віднесення помилок, допущених учасниками в тендерних пропозиціях до формальних (несуттєвих), розглянуто у запиті № 2018/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0588eda2-8315-4015-a6f0-0abef67c1dc9&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|