|
|
22.12.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною першою статті 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, та беручи до уваги, що зазначеними вище статтями Закону не встановлено виключної умови щодо проведення переговорної процедури закупівлі протягом того ж бюджетного року, в якому проводилися відмінені процедури відкритих торгів, та щодо здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель в тому ж бюджетному році, в якому проводилися відмінені спрощені закупівлі, а також не встановлено вимоги щодо тотожності суми договору, укладеного за результатами переговорної процедури чи договору, укладеного без застосування порядку проведення спрощених закупівель і очікуваної вартості відповідних відмінених закупівель, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі в новому бюджетному 2022 році, якщо в попередньому 2021 році було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій учасників, при цьому предмет закупівлі, технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не будуть відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації?
2. Чи може Замовник здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у новому бюджетному 2022 році, якщо в попередньому 2021 році було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не відрізнятимуться від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю?
3. Чи може сума договору, укладеного за результатами переговорної процедури чи договору, укладеного без застосування порядку проведення спрощених закупівель відрізнятись від очікуваної вартості відповідних відмінених закупівель?
4. Чи має бути тотожною очікувана вартість першої і другої процедури закупівель (першої і другої спрощеної закупівлі), які були відмінені у встановленому порядку, для того, щоб у замовника виникло право на застосування переговорної процедури закупівлі (на здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель), за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не відрізнятимуться від тих, що були визначені замовником у тендерній документації (в оголошенні про спрощену закупівлю)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом.
Отже, виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у поточному році.
За таким підходом - здійснення закупівель у поточному році без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, має відбуватися придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом).
При цьому в обох випадках саме предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником у тендерній документації або в оголошенні про спрощену закупівлю. Обмежень щодо зміни очікуваної вартості Закон не містить.
|
|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 10 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), серед інших покладених функцій, уповноважена особа «забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону».
Отже, конкретно у даному випадку Закон не зобов’язує безпосередньо уповноважену особу оприлюднювати зазначену інформацію в електронній системі закупівель (на відміну від планування закупівель, вибору процедури закупівлі та її проведення, які уповноважена особа відповідно до Закону здійснює особисто). Натомість законодавець передбачає, що уповноважена особа має забезпечити, іншими словами створити належні умови, гарантувати оприлюднення належної інформації в електронній системі закупівель відповідно до вимог Закону.
Вищезазначене підтверджується і тим, що згідно з частиною 1 статті 10 Закону саме замовник (а не уповноважена особа, відповідальна за організацію та проведення закупівель замовника) оприлюднює в електронній системі інформацію про закупівлі.
Станом на сьогодні відповідно до наявної у відкритих джерелах інформації, зокрема і на веб-порталі Уповноваженого органу, і на його офіційному сайті, з 1 січня 2022 року єдиною умовою для отримання можливості розміщувати інформацію про закупівлі через електронний майданчик, накладати електронний підпис для її подальшого оприлюднення в електронній системі закупівель є наявність підтвердження позитивного результату проходження тестування уповноважених осіб. Про те, що особа, яка проходитиме/пройшла тестування, має підтвердити, що вона визначена/призначена уповноваженою особою в один із визначених Законом способів не йдеться. Таким чином, технічно можливість пройти тестування має будь-яка особа, що володіє електронним підписом.
З огляду на вищезазначене прошу надати консультацію з такого питання?
Чи допустимою (правомірною) буде така організація роботи замовника, за якої оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про закупівлі відповідно до Закону здійснюватимуть відповідальні працівники створеного замовником структурного підрозділу, що здійснює супроводження роботи уповноважених осіб, за умови підтвердження такими працівниками свого рівня володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель шляхом проходження тестування на веб-порталі Уповноваженого органу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1549/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5620096b-2e3d-490a-926c-27c50b0d8e62&lang=uk-UA
|
|
|
07.12.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Пршу надати консультацію з наступних питань:
1. Чи може підприємство, єдиний учасник двічі відміненої процедури відкритих торгів за лотом через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, укласти договір з замовником закупівлі в разі наявності податкового боргу?
У відповідності до Статті 40. (Умови застосування переговорної процедури закупівлі) в частині 3. зазначено: "Замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону.
Підприємство єдиний виробник і постачальник предмету закупівлі в Україні чи стосується до нього абзац 4 пункту 2) частини 2. ст.40 а саме: " ...
- відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником. " ?
2. Що саме підтверджує замовник?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” (Додаток 1), від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34835
|
|
|
24.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог розпорядження КМУ від 25 вересня 2019 р. № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» ДСНС входить до переліку замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим.
Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 11 Закону за наявності підстав для здійснення переговорної процедури закупівлі, передбачених цим Законом, замовники, які зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію, самостійно проводять закупівлі товарів та послуг із застосуванням переговорної процедури закупівлі. Інформація про потребу в закупівлі таких товарів та послуг не надається централізованій закупівельній організації.
Підстави для застосування переговорної процедури закупівлі визначені частиною другою статті 40 Закону. Зокрема, відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 40 переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення з приводу наступного: у разі, якщо закупівля через централізовану закупівельну організацію двічі не відбулася через відсутність достатньої кількості пропозицій, чи може замовник в інтересах якого проводилась така закупівля, самостійно здійснити закупівлю шляхом застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 1 частини другої статі 40Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 938/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e4a9f87f-3cfd-4fdd-96b5-bff6ede11998&lang=uk-UA
|
|
|
23.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Було двічі відмінено відкриті торги, через відсутність конкуренції, а саме був в обох лише один учасник. На підставі того, що було відмінено 2 відкритих торгів, була оголошена переговорна процедура, про те в ній протокол визначення переможця був завантажений з порушенням строків чере 8 днів, внаслідок чого вона і була скасована.
Питання, чи можливо провести ще одну переговорну процедуру на підставі того, що було двічі відмінено відкриті торги та не був укладений договір після проведення переговорної процедури, або робити знову відкриті торги, так як немає підстави для проведення переговорної процедури? Також, чи була використана підстава для проведення переговорної процедури через двічі відмінені відкриті, в відміненій переговорній процедурі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Водночас переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі, зокрема, неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель.
Отже, виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником один раз, з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) будуть проведені у поточному році. При цьому переговорна процедура закупівлі має завершитися укладанням договору про закупівлю, тобто має відбутися. Процедура, яка проводилася замовником, але була відмінена з підстав, передбачених частиною восьмою статті 40 Закону, а тому не закінчилася укладанням договору, не вважається використаною та не позбавляє замовника права провести переговорну процедуру закупівлі знову. Закон не містить заборони або обмежень щодо проведення повторної переговорної процедури закупівлі у разі її відміни з підстав, передбачених частиною восьмою статті 40 Закону.
|