|
|
19.07.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з Річним планом закупівель на 2018 рік Координаційним центром було заплановано відповідно до ДК 021:2015 за кодом 64210000-1 «Послуги телефонного зв’язку та передачі даних» 3 (три) процедури закупівлі на загальну суму – 518 640,00 грн.
Зокрема, за предметом закупівлі «ДК 021:2015 код 64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних (послуги зв'язку)» очікуваною вартістю 6240,00 грн планувалась закупівля послуг стаціонарного телефонного зв’язку у ПАТ «Укртелеком» шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.
З метою отримання експертного висновку Координаційний центр неодноразово звертався до уповноважених на це організацій для підтвердження наявності умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 5 частини другої статті 35 Закону.
ПрАТ «Діпрозв’язок» листом від 05.07.2018 № 2279-34-18 надано відповідь про те, що вартість послуг з надання одного експертного висновку стосовно закупівлі телекомунікаційних послуг становить 9000,00 грн з ПДВ, що значно перевищує вартість предмета закупівлі.
У зв’язку з вищевикладеним просимо надати відповідь на такі питання.
1. Якими нормативно-правовими актами передбачено обов’язковість отримання замовниками експертних висновків або посилання на них при застосуванні переговорної процедури закупівлі, окрім пункту 14 Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, форма якого затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490?
2. Чи буде відповідати вимогам Закону застосування переговорної процедури закупівлі «ДК 021:2015 код 64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних (послуги зв'язку)» очікуваною вартість 6240,00 грн у разі застосування пункту 5 частини другої статті 35 Закону, без наявності експертного висновку, оскільки його вартість перевищує очікувану вартість самої процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання надано у запитах 301/2017 та 933/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=be317406-0a04-4dae-b91a-7a1a79600e43&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f1f86711-414e-4165-bd8c-0a00543d844c&lang=uk-UA
|
|
|
25.04.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Від імені нашого закладу я вже зверталая за розясненням та отримала відповідь (Відповідь на запит 514/2017), з якої, на жаль, незрозуміло, як діяти правильно тендерному комітету.
На даний момент ситуація склалась наступним чином: державний заклад надає в оренду приміщення та отримує від орендарів відшкодування вартості комунальних послуг. Відповідно, є суми, які проходять через казначейство та бухгалтерію як "зменшення касових видатків". Тобто, у закладі на рахунку протягом року з'являються вільні кошти, які, однак, не відслідковуються ні в кошторисах, ні будь-де інше. Якщо заклад хоче використати ці кошти на закупівлю товарів, робіт або послуг, чи повинен тендерний комітет закладу включати такі суми до річного плану та додатків до річного плану, які оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу?
Прошу надати однозначну відповідь саме по заданому питанню, оскільки думка тендерного комітету не співпадає з думкою бухгалтерії, яка стверджує, що такі суми не повинні відображатися у річному плані та додатку до нього. І, відповідно, бухгалтерія не надає жодної інформації по вільних грошових коштах "щодо зменшення касових видатків" для можливості планування закупівлі. Також дане питання хвилює юридичний відділ закладу, який погоджує договори, адже чіткого розуміння, чи можна укладати договір та платити зі зменшення касових видатків, якщо закупівля не відображеня в додатку до річного плану.
Завчасно дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .
В указаному листі розглянуте питання планування закупівель замовниками та зазначено, зокрема, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обгрунтованим та документально підтвердженим.
|
|
|
22.11.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо замовник подовжує термін дії договору відповідно до ст.40 (договір укладений відповідно до Закону України №1197-VII ), то яким чином це відображати в річному плані закупівель. Чи потрібно відображати 20% від суми договору в річному плані закупівель на 2017р., чи в додатку до річного плану?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, Закон України “Про здійснення державних закупівель”, який встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, втратив чинність на підставі Закону.
Відповідно до частини шостої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель” дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет.
Разом з тим вищевказані закони, а також нормативно-правові акти, прийняті для реалізації положень указаних законів, не містять вимог щодо відображення в річному плані закупівель (додатку до річного плану) інформації щодо зміни істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених зазначеними законами.
Отже, у разі якщо замовником застосовано частину шосту статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель”, тендерний комітет складає і затверджує річний план щодо закупівель, які планує провести, без урахування обсягів, за якими виникли зобов’язання у зв’язку із продовженням строку дії договору про закупівлю у зазначеному випадку.
|
|
|
17.01.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 20) ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Як визначено п. 28) ст. 1 Закону, тендер (торги) – це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі);
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону, тендерний комітет або уповноважена особа (особи), поряд з іншими виконує дії по здійсненню вибору процедури закупівлі.
Відповідно до ч. 1 ст. Закону, закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Частино 1 ст. 20 Закону визначено, шо відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону, переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Підпункт 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає застосування переговорної процедури закупівлі у разі: Відсутності конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником за відсутності при цьому альтернативи.
Враховуючи вищевикладене, просимо Вас надати роз’яснення з наступних питань:
1) Чи має Замовник за наявності умов визначених пп.2) ч. 2 ст. 35 Закону, а саме відсутності конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів, альтернативу вибору процедури закупівлі між формою відкритих торгів та переговорною процедурою?
2) Чи зобов’язаний Замовник за наявності умов визначених пп.2) ч. 2 ст. 35 Закону обрати процедуру закупівлі у формі переговорної процедури?
3) Чи порушаються при обранні Замовником процедури закупівлі у формі відкритих торгів, створюючи при цьому конкуренцію, права підприємства, яке є виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів та є таким, що має ознаки монопольного становища на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів як таке, що не має жодного конкурента на зазначеному ринку послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 28 часини першої статті 1 Закону тендер (торги) – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, зокрема переговорної процедури закупівлі.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.
При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) зокрема здійснює вибір процедури закупівлі.
|
|
|
02.11.2016
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, як можна вирішити таке питання. Комунальний заклад оголосив закупівлю "Послуги з виконання історико-містобудівного обґрунтування" два рази - перший раз на 16 000 грн., а другий на 20000 грн. Закупівля не відбулась у зв"язку з відсутністю пропозицій. Що нам робити дальше? Чи маємо ми право заключити договір без оголошення тендера?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
|