|
|
18.03.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відділ освіти Слов’янської міської ради просить надати роз’яснення у зв’язку з введенням в дію з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2», посадові особи органів місцевого самоврядування виконують покладені на них обов’язки, відповідно посадової інструкції, в режимі реального часу через Інтернет.
При проведенні тендерної компанії - Чи можливе визначення переможця, або відхилення тендерної пропозиції Учасника шляхом завантаження протоколу засідання тендерного комітету у форматі «doc» без підпису голови, заступника голови, членів тендерного комітету, секретаря тендерного комітету в зв’язку відсутності необхідної техніки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. № 215 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширення на території України коронавірусу СОVID-19" (далі - постанова № 211).
Так, згідно з постановою № 211 (зі змінами) центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям рекомендовано забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості — також роботи в режимі реального часу через Інтернет.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Отже, Законом установлено імперативну норму щодо підписання протоколу засідання тендерного комітету.
При цьому Закон не містить положень щодо способів проведення засідання та накладення підпису.
Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Згідно зі статтею 17 цього Закону кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Використання електронних довірчих послуг не змінює порядку вчинення правочинів, встановленого законом. Результати надання кваліфікованих електронних довірчих послуг повинні визнаватися в усіх державних установах та іншими користувачами цих послуг.
|
|
|
04.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь-ласка, якщо Замовником в тендерній документації зазначено колір автомобілів «білий», а учасник подає у складі своєї тендреної пропозиції автомобілі металевого кольору. При цьому Замовником зазначається що у разі якщо учасником пропонується еквівалент товару він повинен бути не гіршим за технічні та якісні хатактеристики, які зазначені замовником. Автомобілі металевого кольору мають кращі технічні характеристики, але при цьому мають інший колір, ніж заявлений замовником. Чи важається це (подача в тендер іншого кольору автомобілів) порушенням вимог тендерної документації замовника? Дякую !
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 766/2017 за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=47c6732b-d7f3-40ac-9fbb-11ce7bc8577b&lang=uk-UA
Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
15.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.Відповідно до ч. 9 ст. 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Просимо надати відповідь, чи може замовник вимагати виправлення помилки учасника шляхом надання ним документу для підтвердження кваліфкритерію, що учасником в ТП було не надано? Звертаємо увагу, що ваша відповідь https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA&fbclid=IwAR1nWAJDzHYuzJuwPDLy1WbAEe020IP2Esv0nqG6_kvtrDaCpw_cAhm6cUI інформації щодо нашого питання не містить.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 800/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA та є вичерпною.
|
|
|
30.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2023 році передбачено виділення коштів з бюджету міської ради в розмірі 285 000,00 грн. на забезпечення оплати послуг за укладеним з комунальним підприємством цієї ради договором на послуги з безоплатного поховання загиблих померлих військовослужбовців силових структур України згідно ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,
ПИТАННЯ:
1. чи підпадає ця послуга під ознаки ДК 021:2015: 98370000-7 Поховальні та супутні послуги відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердже наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454
2. Враховуючи те, що послугу надає комунальне підприємство, а кошти з місцевого бюджету будуть перераховуватись цьому комунальному підприємству на покриття його затрат на поховання, чи обовязково в даній ситуації проводити процедуру закупівель, передбачену статтею 12 Закону "Про публічні закупівлі". Чи повинно укладання договору на послуги з безоплатного поховання загиблих померлих військовослужбовців силових структур України згідно ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», між органом місцевого самоврядування (міською радою) та комунальним підприємством цієї ради проводитись через процедуру публічної закупівлі як відкриті торги.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо переліку виключень) та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель",розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Звертаємо увагу, що Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 No 454, втратив чинність. Закупівлі послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тисяч гривень здійснюються замовниками шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктами 24-51 Особливостей. Якщо вартість закупівлі послуг є меншою 100 тисяч гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, або шляхом укладання прямих договорів з обов’язковим звітуванням в електронній системі закупівель про їх укладення. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Крім цього, виходячи з підпунктів 1 і 4 пункту 13 Особливостей, придбання замовниками послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у разі, коли, зокрема інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку; існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником, та у інших випадках, передбачених Особливостями. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Пунктом 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону установлено, що на період діі правового режиму воєнного стану в Украіїні в разі здіийснення замовником закупівлі без використання електронноії системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладениий без використання електронноії системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такоії інформаціі несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг). |
|
|
11.07.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Приймаючи участь в процедурах відкритих закупівель наше Товариство, як потенційний учасник зустрілося з такою проблематикою, при оголошенні закупівлі Замовник в своїй тендерній документації встановлює вимогу, що вартість послуг, які учасник планує надавати, повинна враховувати всі податки та збори ( в тому числі податок на додану вартість ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ. Основним критерієм, що впливає на розрахунок вартості послуг є заробітна праця найманого працівника, розмір мінімальної ставки якої встановлений на законодавчому рівні та станом на сьогодні в погодинному розрахунку становить 40,46 грн.
Ми маємо негативний досвід участі в закупівлі (де безпосередньо нас не визнали переможцем закупівлі) в якій замовник вимагав надати калькуляцію вартості послуг, учасник якого визнали переможцем закупівлі в поданій калькуляції в графі «заробітна плата» вказав суму вартості години нижчу встановленого Законом розміру мінімальної заробітної плати. Скарга подана до АМКУ з даного приводу задоволена не була, з мотивацією, що замовник не ставив в тендерній документації такої вимоги. В подальшому приймаючи участь ще в ряді процедур закупівлі, в період уточнень зверталися з питанням до замовників чи буде вважатися ними порушенням вимог тендерної документації не дотримання вимог трудового законодавства, нормативних та розпорядчих документів Міністерства соціальної політики України, щодо забезпечення гідного рівня заробітної плати охоронників (не нижче рівня мінімальної заробітної плати відповідно до норм чинного законодавства України) та забезпечення виконання в повному обсязі вимог законодавства України щодо додаткового захисту, оплати праці охоронників (доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Конкретних відповідей з даного приводу не отримали, а приймаючи участь в закупівлях зустрілися з тим, що переможцями даних процедур стають учасники, які надали тендерні пропозиції вартість яких в цілому (з урахуванням всіх податкових навантажень) в погодинному розрахунку є меншою законодавчо встановленого рівня мінімальної заробітної плати.
Просимо роз’яснити:
-який механізм забезпечення законності з урахуванням наведеної вище проблематики
-який механізм узагальненого інформування потенційних замовників щодо унеможливлення укладання договорів на надання послуг, вартість яких не дозволяє забезпечувати соціальні гарантії найманих працівників
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника.
Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель.
Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та щодо внесення змін.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
При цьому, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зокрема промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Водночас, оскільки відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель та інших сфераї діяльності, у разі наявності ознак порушень рекомендуємо звертатись до вищезазначених органів.
|