|
|
08.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до пункту 21 Прикінцевих та перехідних положено до Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб", а саме змісту статті 9-6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" Господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Частина перша статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" містить три пункти, кожен з яких встановлює різні межі (пороги) закупівель. Питання:
1) яким саме пунктом необхідно користуватися згідно вказаних норм та які конкретно межі для проведення закупівель використовувати підприємству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі?
2) Звіти про укладені договори публікувати лише ті, що перевищують встановлені межі?
3) Предмет закупівлі визначати згідно Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини третьої статті 9-6 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” (далі - Закон про управління об'єктами державної власності) господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, з дотриманням таких умов:
1) господарське товариство здійснює закупівлі відповідно до положення про закупівлі, затвердженого уповноваженим органом такого господарського товариства відповідно до вимог цієї статті, яке оприлюднює на своєму веб-сайті;
2) господарське товариство оприлюднює на своєму веб-сайті оголошення про здійснення закупівлі в порядку та строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства;
3) господарське товариство оприлюднює на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг та інформацію про зміну його істотних умов у строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства. У звіті зазначаються назва договору, дата укладення договору, номер договору (за наявності), найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, ціна договору та інша інформація, передбачена положенням про закупівлі такого господарського товариства.
Керівник господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несе відповідальність за дотримання порядку здійснення закупівель, визначеного законодавством та внутрішніми документами такого господарського товариства.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Враховуючи, що господарські товариства з часткою понад 50 відсотків не є замовниками у розумінні Закону, проте згідно статті 9-6 Закону про управління об’єктами державної власності повинні здійснювати закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону з дотриманням вимог статті 9-6 Закону про управління об’єктами державної власності, такі суб'єкти можуть керуватись пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, оскільки ним встановлені вартісні межі для загального застосування.
З огляду на викладене, господарські товариства здійснюють закупівлі товарів, робіт або послуг, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень відповідно до положень, встановлених згідно частини третьої статті 9-6 Закону про управління об'єктами державної власності та з дотриманням вимог щодо оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіту про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, за умови, що вартість такого договору дорівнює або перевищує межі встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі.
|
|
|
22.09.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаємося з проханням надати роз’яснення щодо застосування вимоги щодо ступеню локалізації. Замовник під час закупівлі робіт, виконання таких робіт передбачає набуття замовником у власність товару (устаткування), визначеного пунктом 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі робіт дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, закупівля таких робіт здійснюється з урахуванням особливостей, установлених зазначеним пунктом Закону. Положення пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону не застосовуються в разі здійснення замовником закупівлі робіт, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”. Чи має право замовник вимагати в тендерній документації надання сертифікату про походження товару або декларації про походження товару, або сертифікату про регіональне найменування товару на товар, країною походження, якого є Німеччина на етапі подання тендерних пропозицій, оскільки вищезазначені документи видаються тільки на вироблений товар і тільки при митному оформленні під час ввезення на територію України? Чи це є дискримінаційна складова, оскільки сертифікат походження може надати тільки той учасник, який на момент подачі тендерної пропозиції завіз товар на митну територію України? Якщо вищезазначене є дискримінаційною вимогою, то який документ, про країну походження товару, має вимагати замовник на етапі подання тендерних пропозицій учасниками.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
04.09.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, прошу дати роз'яснення щодо використання нового класифікатора НК 031:2024. Чи потрібно визначати предмет закупівлі за цим класифікатором? Чи планується найближчим часом впровадження на майданчиках функціоналу для його використання? Якщо наразі (після 01.09) предмет закупівлі визначений без його використання чи може вважатися це порушенням? Дякую за роз`яснення!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 382/2025, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e37884f7-5b90-4c94-9338-cdfc9b11c32d?lang=uk-UA
|
|
|
22.09.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Договір на лікарські засоби укладений 20.03.2025 Постачальник надає Експертний висновок Торгово-промислової палати про коливання опотово-відпускних цін з 01.04.2025 по 01.07.2025 та подає пропозицію про збільшення ціни за одиницю на 10%.
Чи правильним буде рішення відмовити йому у зміні істотних умов так, як Експертний висновок має фіксувати коливання цін саме з дати укладання договору, а саме з 20.03.2025 по дату, яка передує зверненню за зміною істотних умов Договору?
І чи будете підтвердженням коливання цін на ринку саме Експертний висновок Торгово-промислової палати про коливання опотово-відпускних цін?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
18.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Служба безпеки України (ЄДРПОУ 00034074) звертається із запитом щодо можливості незастосування вимог пункту 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" при здійсненні закупівлі товару (відкриті торги з особливостями), що входить до переліку продукції з обов’язковою локалізацією.
Закупівля передбачається для забезпечення потреб Служби безпеки України без окремого запиту від іншого органу чи передачі майна на інший баланс.
Відповідно до пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами), положення пункту 6-1 Закону не застосовуються у разі здійснення закупівлі товару для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів.
З огляду на викладене, просимо надати відповідь щодо правомірності незастосування вимог локалізації в разі, коли закупівля здійснюється безпосередньо Службою безпеки України для власного використання.
|
|
Відповідь
|
|
|