|
|
22.09.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Договір на лікарські засоби укладений 20.03.2025 Постачальник надає Експертний висновок Торгово-промислової палати про коливання опотово-відпускних цін з 01.04.2025 по 01.07.2025 та подає пропозицію про збільшення ціни за одиницю на 10%.
Чи правильним буде рішення відмовити йому у зміні істотних умов так, як Експертний висновок має фіксувати коливання цін саме з дати укладання договору, а саме з 20.03.2025 по дату, яка передує зверненню за зміною істотних умов Договору?
І чи будете підтвердженням коливання цін на ринку саме Експертний висновок Торгово-промислової палати про коливання опотово-відпускних цін?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
04.09.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, прошу дати роз'яснення щодо використання нового класифікатора НК 031:2024. Чи потрібно визначати предмет закупівлі за цим класифікатором? Чи планується найближчим часом впровадження на майданчиках функціоналу для його використання? Якщо наразі (після 01.09) предмет закупівлі визначений без його використання чи може вважатися це порушенням? Дякую за роз`яснення!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 382/2025, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e37884f7-5b90-4c94-9338-cdfc9b11c32d?lang=uk-UA
|
|
|
09.10.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підпунктом 4 пункту 19 Особливостей №1178 передбачено імперативну норму, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору про закупівлю та / або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Водночас термін виконання робіт (строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта)) є однією з істотних умов договорів підряду відповідно до Пункту 5 Постанови 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».
При цьому, дуже поширеними є випадки, коли замовники оголошують закупівлі з граничним терміном будівництва, що виходить за календарний рік, учасник подає пропозицію та підписує договір, розраховуючи, що на роботи є достатньо часу, замовник же після підписання договору ставить підрядника перед фактом, що йому додали кошти на фінансування об’єкту і підрядник змушений підписати додаткову угоду, погоджуючись скоротити строки виконання робіт і буквально за місяць-два виконати те, що розраховував будувати 10-12 місяців (мовляв, в кінці бюджетного року невикористані кошти повернуться в Казну і замовник не несе відповідальності за фінансування об’єкту будівництва).
Просимо надати роз’ясненням:
Чи є скорочення терміну виконання робіт зміною істотної умови договору? Чи суперечить внесення такої зміни чинному законодавству? Чи достатнім обґрунтуванням для такої зміни є факт виділення додаткових коштів замовнику? Чи зобов’язаний підрядник погоджуватись на скорочення термінів виконання робіт виключно тому, що замовник отримав більше фінансування після підписання договору про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-10 пункту 19 Особливостей.
Відповідно до підпункту 4 пункту 19 Особливостей продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Таким чином, обставини зазначені в підпункті 4 пункту 19 Особливостей можуть бути підставою для продовження строку виконання робіт.
Крім цього, згідно з статтею 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону. При цьому замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно- будівельного контролю та нагляду.Тому, з питань щодо постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 “Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” слід звертатися до Мінрозвитку.
Принагідно повідомляємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі “Публічні закупівлі” рубрики “Аналітика та методологія” розміщено “Огляд закупівельної практики щодо випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю”, за посиланням:
https://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=2049ebb8-abf3-45cc-be85-5ca5cf4b3ebb&title=OgliadZakupivelnoiPraktikiSchodoVipadkivVnesenniaZminDoIstotnikhUmovDogovoruProZakupivliu
Також відповідь на порушене питання міститься також в статті "ЧИ МОЖНА СКОРОТИТИ СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ ЧИ СТРОК ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ?", розміщеній на Prozorro Інфобокс, що адмініструє ДП "Прозорро", за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/chi-mozhna-skorotiti-strok-dii-dogovoru-chi-strok-vikonannya-zobov-yazan
|
|
|
22.09.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо внести зміни в законодавство та не проводити аукціони під час повітряних тривог.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.
Так, згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Порядок проведення відкритих торгів визначений пунктами 24-54 Особливостей.
Так, згідно з пунктом 37 Особливостей за обґрунтованим рішенням замовника відкриті торги можуть бути проведені без застосування електронного аукціону.
При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
|
08.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до пункту 21 Прикінцевих та перехідних положено до Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб", а саме змісту статті 9-6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" Господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Частина перша статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" містить три пункти, кожен з яких встановлює різні межі (пороги) закупівель. Питання:
1) яким саме пунктом необхідно користуватися згідно вказаних норм та які конкретно межі для проведення закупівель використовувати підприємству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі?
2) Звіти про укладені договори публікувати лише ті, що перевищують встановлені межі?
3) Предмет закупівлі визначати згідно Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини третьої статті 9-6 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” (далі - Закон про управління об'єктами державної власності) господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, з дотриманням таких умов:
1) господарське товариство здійснює закупівлі відповідно до положення про закупівлі, затвердженого уповноваженим органом такого господарського товариства відповідно до вимог цієї статті, яке оприлюднює на своєму веб-сайті;
2) господарське товариство оприлюднює на своєму веб-сайті оголошення про здійснення закупівлі в порядку та строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства;
3) господарське товариство оприлюднює на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг та інформацію про зміну його істотних умов у строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства. У звіті зазначаються назва договору, дата укладення договору, номер договору (за наявності), найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, ціна договору та інша інформація, передбачена положенням про закупівлі такого господарського товариства.
Керівник господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несе відповідальність за дотримання порядку здійснення закупівель, визначеного законодавством та внутрішніми документами такого господарського товариства.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Враховуючи, що господарські товариства з часткою понад 50 відсотків не є замовниками у розумінні Закону, проте згідно статті 9-6 Закону про управління об’єктами державної власності повинні здійснювати закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону з дотриманням вимог статті 9-6 Закону про управління об’єктами державної власності, такі суб'єкти можуть керуватись пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, оскільки ним встановлені вартісні межі для загального застосування.
З огляду на викладене, господарські товариства здійснюють закупівлі товарів, робіт або послуг, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень відповідно до положень, встановлених згідно частини третьої статті 9-6 Закону про управління об'єктами державної власності та з дотриманням вимог щодо оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіту про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, за умови, що вартість такого договору дорівнює або перевищує межі встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі.
|