|
|
05.06.2025
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Звертаюся за консультацією, чи можливо оскаржити наступну ситуацію:
Були відкриті торги з ообливостями, що не відбулися. ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ СКЛАД ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ» завантажив з документацією додатково нотаріально завірений переклад сертифікату якості на обладнання.
Через місяць на повторних торгах учасник ФОП Косенков завантажив цей переклад, взявши інформацію з нашої пропозиції з минулих торгів. Оригінал документу є в 1 екземплярі та знаходиться в нас.
Чи можемо ми подати скаргу на неправомірне використання документів та очікувати на позитивне рішення антимонопольного комітету?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
22.05.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до рішення органу місцевого самоврядування в кінці 2024 року статутна діяльність Підприємства доповнена такими видами діяльності, які спричинюють набуття Підприємством статусу замовника в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
Фактично Підприємством лише з січня 2025р. отримано весь пакет документів, необхідний для здійснення діяльності з централізованого водопостачання.
Відповідно замовником, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» Підприємство стало лише з січня 2025р.
Поряд з цим, Підприємством ще до січня 2025р. були укладені значна кількість договорів для забезпечення здійснення своєї основної господарської діяльності (надання послуг із комплексного обслуговування об’єктів), та не пов’язаної із наданням послуг з централізованого водопостачання,.
Варто наголосити, що такі договори датовані частково попередніми періодами (в т.ч. 2018, 2020рр.). І термін дії по ним ще не завершився.
Враховуючи все вище викладене, просимо надати роз’яснення за наступних питань:
• Чи повинно Підприємство ініціювати дострокове розірвання договорів, укладених до січня 2025р. (до моменту настання можливості фактично здійснювати діяльність в окремій сфері господарювання – надання послуг з централізованого водопостачання), строк дії яких ще не завершився?
• Чи вірно те, що Підприємство стає замовником в розумінні Закону, як суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, з моменту затвердження тарифу, згідно якого повинна надаватися Підприємством послуга з централізованого водопостачання?
Крім того, при вирішенні питання про набуття статусу замовника в розумінні Закону, як суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, Підприємство, просить надати роз’яснення ще з такого питання.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичний осіб – підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Підприємства є комплексне обслуговування об’єктів. Даний вид діяльності здійснювався Підприємством на комерційній основі. Відповідно наразі є основна частина закупівель, які необхідно здійснити Підприємством саме для забезпечення діяльності, пов’язаної із комплексним обслуговуванням об’єктів, та які є абсолютно недотичні до діяльності, пов’язаної із наданням послуг з централізованого водопостачання.
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення з питання:
• Чи зобов’язано Підприємство здійснювати всі свої закупівлі з дотримання вимог Закону та Особливостей, чи виключно ті, що пов’язанні із здійсненням діяльності, пов’язаної із наданням послуг з централізованого водопостачання?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі. |
|
|
10.06.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Шановні колеги!
Проводимо закупівлю з предметом закупівлі «роботи». В тендерній документації, зокрема її технічній частині, зазначено, що:
Учасник, який пропонує еквівалент обладнання, зобов’язаний надати в складі тендерної пропозиції: технічний опис від виробника або його офіційного представника запропонованого обладнання, з повним переліком його характеристик, зазначенням моделі, типу, виробника та країни походження; порівняльну таблицю, у якій надається зіставлення всіх ключових характеристик обладнання, зазначених у технічній специфікації Замовника, із характеристиками запропонованого обладнання (відповідність має бути чітко аргументована).
У випадку, якщо учасник у складі тендерної пропозиції пропонує обладнання, яке є еквівалентом до обладнання, передбаченого у проєктній документації (тобто відрізняється за виробником, маркою, моделлю або конструктивними чи технічними характеристиками, але заявлено як рівноцінне за функціональністю), така заміна підлягає обов’язковому погодженню з автором проєктної документації або особою, яка здійснює авторський нагляд за об’єктом, на яких законодавством покладено обов’язок контролю відповідності виконання будівельно-монтажних робіт проєктним рішенням.
З метою дотримання технічної узгодженості з проєктними рішеннями, учасник повинен надати в складі тендерної пропозиції лист-погодження або інший документ від автора проєкту чи особи, що здійснює авторський нагляд, який підтверджує технічну та функціональну еквівалентність запропонованого обладнання; допустимість його застосування без внесення змін до чинної проєктної документації.*
*Ця вимога встановлюється на підставі Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903; норм авторського права на проєктні рішення, передбачених Цивільним кодексом України (ст. 433) та Законом України «Про авторське право і суміжні права».
У разі ненадання погодження з розробником проєкту (або авторським наглядом) така тендерна пропозиція буде визнана такою, що не відповідає технічним умовам закупівлі, у зв’язку з порушенням чинного законодавства та затверджених проєктних рішень.
Чи буде вважатися така вимога до учасників закупівлі дискримінаційною? Чи є приклади закупівель і оскаржень, що стосуються погодження «еквівалентів» з авторами проектів? Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Водночас відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань технічного нагляду слід звертатися до Мінрозвитку.
|
|
|
28.05.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Альтернативна енергетика, незважаючи на воєнний стан в Україні, стрімко розвивається. Заклади соціальної, медичної, освітньої сфери оптимізують витрати на енергоресурси за рахунок встановлення, в тому числі, сонячних електростанцій. Це дозволяє значно економити на оплаті за електричну енергію і направити заощаджені фінансові ресурси на інші потреби.
До прикладу, бюджетна установа встановлює сонячну електростанцію, яка генерує/виробляє електричну енергію. Ця вироблена електрична енергія використовується бюджетною установою на власні потреби. Проте, трапляються випадки, коли згенерована електрична енергія не споживається бюджетною установою в повному обсязі. Влітку більшість навчальних закладів не працюють, а найактивніший період генерації електричної енергії відбувається саме у літній період. У такому випадку згенерована електрична енергія має викуповуватися постачальником або іншим учасником ринку електричної енергії.
Договірні взаємовідносини між постачальниками електричної енергії та споживачами (активними споживачами) електричної енергії регулюється Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі за текстом - ПРРЕЕ), Постановою НКРЕКП від 29.12.2023 №2651 «Про затвердження Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї» (зі змінами та доповненнями) (далі за текстом – Порядок) та іншими нормативно-правовими актами у сфері енергетики.
Згідно розділу 11.5. ПРРЕЕ, одним із визначених способів оформлення договірних відносин між продавцем/активним споживачем (бюджетною установою) та електропостачальником щодо реалізації згенерованої електричної енергії є договір про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва. Особливістю оформлення таких договірних відносин є те, що вищезгаданий договір є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до ПРРЕЕ укласти окремо договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва (з метою продажу надлишків згенерованої електричної енергії) неможливо без одночасного укладення договору про постачання електричної енергії споживачу.
Акцентуємо увагу, що Замовники для укладення договору про постачання електричної енергії споживачу на суму понад 100 000 грн. керуються Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі за текстом – Особливості). Обидва згадані нормативно-правові акти регулюють виключно сферу здійснення закупівель товарів/робіт/послуг бюджетними установами. У Законі та Особливостях не йдеться про право/можливість бюджетними установами також здійснювати одночасно закупівлю та продаж товарів/робіт/послуг.
Оформлення договірних відносин зі споживачами, які підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» має відбуватись виключно у встановленому державою правовому полі. Тому, керуючись підпунктом 93) пункту 4 Положення, звертаємось із проханням надати правове роз’яснення у вищезазначеному контексті, а саме:
- кореляції законодавства у сфері публічних закупівель із енергетичним законодавством, яке регулює договірні відносини між електропостачальниками (учасниками процедури закупівлі) та активними споживачами (замовниками процедури закупівлі);
- щодо правомірності оголошення публічних конкурентних процедур закупівель водночас із умовою продажу надлишково згенерованої електричної енергії електропостачальнику, зокрема за механізмом самовиробництва.
- щодо поетапного механізму та особливостей процедури оголошення та проведення публічних закупівель Замовниками, що встановили альтернативні джерела енергії (сонячні електростанції).
Наперед вдячні за розуміння та надану відповідь!
Більш розгорнутий текст звернення у вкладенні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачц, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі. Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) і мають рекомендаційний характер. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1GВодночас зазначаємо, що відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до Міненерго та НКРЕКП.
|
|
|
09.06.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником, по результатах проведених в поточному році торгів, з переможцем укладено договір на виконання капітального ремонту адміністративної будівлі. В ході виконання робіт (склад яких передбачає в тому числі ремонт системи опалення) встановлено, що ремонт системи опалення у декількох приміщеннях будівлі не був врахований проєктно-кошторисною документацією. Відповідно, такі обсяги не увійшли до договірної ціни, як складової договору будівельного підряду. Підрядна організація виконала умови договору в повному обсязі. Разом із тим, виконала й ремонт неохопленої проєктом частини системи опалення та звернулась до замовника з питанням щодо компенсації понесених затрат. Вартість виконаних додаткових робіт не перевищує 10 % договірної ціни. Питання - Чи може замовник сплатити підряднику за виконаний додатковий обсяг робіт, якщо така оплата призведе до збільшення договірної ціни?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1156/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA
|