Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Здійснюємо закупівлю послуг з поточного ремонту дороги міста на суму 46 700,00 грн. Чи є обов'язковою умовою при заключенні договору наявність додатку до договору щодо цін на матеріальні ресурси. Дякуємо.

Відповідь

13.03.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

234 / 323

Вимогами статті 11 Регламенту щодо Ukraine Facility та статті 5 Рамкової угоди при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання. Відділ освіти, сім’ї, молоді та спорту Диканської селищної ради просить надати роз’яснення, щодо закупівлі товарів, які виготовлені в Китаї та Туреччині, за рахунок фінансування з Ukraine Facility, оскільки їх немає в переліку прийнятних країн? Чи можлива закупівля, наприклад, бренду Bosch, який являється німецькою компанією, а при цьому конкретний товар виготовлений в Китаї?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2025 № 3323-04/19127-07 "Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F19127-07

Принагідно пропонуємо ознайомитись зматеріалами, розміщеними на Prozorro Інфобокс, який адмініструє ДП "Прозорро", за посиланням:

https://infobox.prozorro.org/articles/mehanizm-finansuvannya-ukrajini-vid-yes-ukraine-facility-osoblivosti-zdiysnennya-zakupivel
Також інформуємо, що відповідно до вимог статті 11 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/792 від 29.02.2024 про заснування Ukraine Facility (далі – Регламент) та статті 5 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX (далі – Рамкова угода) при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України (схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р) визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання. Так, участь у публічних закупівлях можуть взяти особи, що фактично зареєстровані в прийнятних країнах, однією з яких є Україна.
Згідно з роз’ясненнями, наданими представниками Генерального директорату Європейської Комісії з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST), для підтвердження відповідності вимогам статті 11 Регламенту, замовники мають перевірити, що:
- постачальник фактично зареєстрований у прийнятній країні (крок 1)
- постачання походить з прийнятної країни (крок 2).
Крок 1 (правила щодо прийнятності фізичних та юридичних осіб): щоб продемонструвати свою відповідність критерію «фактичної реєстрації», юридичні особи повинні довести, що:
1. юридична особа зареєстрована відповідно до законодавства прийнятної країни;
2. юридична особа є фактично створеною: її реальне місцезнаходження знаходиться в прийнятній країні. Під «фактичним місцезнаходженням» слід розуміти місце, де знаходиться правління та центральна адміністрація, або основне місце діяльності.
Крок 2 (правила щодо походження товарів та матеріалів):
під час подання тендерної пропозиції, якщо застосовуються вимоги походження, учасник тендеру повинен зазначити, що всі товари відповідають таким вимогам та вказати країну походження. Учасник тендеру зобов'язаний подати документ, який підтверджує походження товару. Такий документ видається компетентними органами країни походження товару або постачальника (наприклад, торговою палатою) і має відповідати міжнародним угодам, підписаним цією країною. Однак декларація про походження не є вичерпним доказом походження, її слід розглядати не як юридичний доказ, а як корисний елемент для визначення походження, який може, у разі виникнення сумнівів, полегшити подальшу перевірку.
Якщо постачальник/підрядник не відповідає умовам Кроку 1, замовник не зможе прийняти тендерну пропозицію, навіть якщо походження поставок та матеріалів відповідає умовам Кроку 2, і тендерна пропозиція буде відхилена. Таким чином, обидві умови (Крок 1) і (Крок 2) повинні бути виконані, щоб закупівля відповідала вимогам статті 11 Регламенту і була прийнята для подальшої оцінки.
Також, звертаємо увагу, що відповідно до статті 3 Рамкової Угоди кошти або економічні ресурси в межах виконання Ukraine Facility прямо або опосередковано не можуть надаватися особі, що підпадає під дію обмежувальних заходів ЄС, або на її користь. Детальна інформація щодо санкцій ЄС розміщена на санаційній карті ЄС за посиланням: https://www.sanctionsmap.eu/#/main
При цьому, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1318 “Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility” Міністерство економіки визначено Національним координатором, який діє як єдиний контактний пункт між державними органами та Європейською Комісією для забезпечення загального процесу координації дій з надання допомоги згідно з інструментом Ukraine Facility (в рамках Компонентів I, II та III) і забезпечення захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, з питань реалізації положень Рамкової Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, у тому числі щодо Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р., за потреби пропонується звертатися також до Управління координації впровадження Плану України Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Управління координації впровадження Плану України.
Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Управління координації впровадження Плану України за телефонами: 200-47-73*3601; *3887; *3834; *3824.

25.04.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

231 / 255

Відповідно до ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 № 808-I, у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору). Згідно з абз. 1 п. 49 Постанови КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель», прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори. П. п. 1 п. 3 Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» на період дії правового режиму воєнного стану абз. 1 п. 49 Постанови КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель» не застосовується. Питання 1: Чи застосовується на даний час до єдиного виконавця державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення (відмінних від безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин)), укладеного за неконкурентною процедурою, обмеження щодо рівня прибутку (граничного рівня прибутку) такого єдиного виконавця у складі ціни цих товарів (робіт, послуг), які саме та на підставі яких нормативних актів? Питання 2: В якому порядку та з урахуванням чого на даний час має визначатись / узгоджуватись договірна ціна державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення (відмінних від безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин)), укладеного за неконкурентною процедурою, з єдиним виконавцем і якими нормативними актами це регламентовано? Питання 3: Чи зобов’язані на даний час суб’єкти господарювання, які здійснюють придбання, виробництво, виконання та надання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в / для інших суб’єктів господарювання в межах цивільних (господарських) договорів між ними в ланцюжку постачання для їх подальшого використання в товарах, роботах і послугах оборонного призначення, дотримуватись будь-яких обмежень щодо рівня їх прибутку (граничного рівня прибутку) у складі ціни цих комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) товарів (робіт, послуг), яких саме та на підставі яких нормативних актів?

Відповідь

Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Законом України від 22.02.2024 № 3589-IX “Про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі” щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану” врегульовано питання визначення прибутку при укладанні державних (контрактів) договорів державними замовниками в сфері оборони (далі - державні замовники) та забезпечено можливість на період воєнного стану регулювання Кабінетом Міністрів України граничного рівня прибутку в таких державних (контрактах) договорах, так і механізм дій, у випадку, якщо такий рівень прибутку не встановлений.
Так, статтю 30 Закону було доповнено новою частиною третьою та встановлено, що у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору). У разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.
При цьому, “Прикінцеві та перехідні положення” Закону доповнено також пунктом 8-1, згідно з яким положення частини третьої статті 30 Закону застосовуються до державних контрактів (договорів) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або виконувалися (виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-IX.
З огляду на викладене, вищезазначені норми застосовуються до всіх державних контрактів (договорів), укладених за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, під час дії правового режиму воєнного стану, і змінами, внесеними до Закону, забезпечено ретроспективне врегулювання питання визначення рівня прибутку виконавця в таких державних (контрактах) договорах.
Крім цього, згідно із пунктом 5 частини першої статті 19 Закону державне регулювання очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за оборонними закупівлями під час застосування неконкурентної процедури закупівлі ґрунтується на таких засадах – рівень прибутку у складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови № 1275 на період дії правового режиму воєнного стану не застосовуються:
положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309, Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.03. 2021 № 363 “Питання оборонних закупівель”;
положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363.
Пунктом 46 Особливостей № 1275 передбачено, що у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в комерційній пропозиції в обов’язковому порядку зазначаються всі витрати виконавця, пов’язані з виготовленням/придбанням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, всі податки та збори та постачальницька винагорода, яка становить 3 відсотки вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором (контрактом) і підлягає сплаті за умови виконання вітчизняним суб’єктом господарювання всіх умов державного контракту (договору).
Отже, слід зауважити, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 граничний розмір прибутку відповідно до Постанови № 1275 не застосовується на період дії правового режиму воєнного стану.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, Постановою № 1275 на підставі пункту 5 частини першої статті 19 Закону встановлено рівень прибутку спецімпортерів на рівні 3 відсотків від вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором при закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Разом з тим, відповідаючи на питання, слід зазначити, що відповідно до підпункту другого частини першої статті 2 Закону, виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору) - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених цим Законом.
Пунктом 9 Особливостей № 1275 встановлено, що придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), без проведення закупівель в електронній системі закупівель допускається за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості 1178), або якщо замовником було відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом), при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, а сума державного контракту (договору) що укладається не повинна перевищувати очікувану вартість визначену замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
З огляду на викладене державний замовник має право здійснювати закупівлі без використання електронної системи закупівель та конкурентних видів (способів) закупівель визначених пунктом 8 Особливостей № 1275 шляхом укладання прямого державного контракту (договору) за наявності виключного переліку підстав, що передбачені пунктом 13 Особливостей № 1178 або, у випадку якщо спрощена закупівля була відмінена через відсутність учасників.
У випадку укладання прямого державного контракту (договору) відповідно до пункту 9 Особливостей № 1275, такі особливості не встановлюють окремих вимог щодо порядку формування вартості такого державного контракту (договору) або обмеження розміру постачальницької винагороди (прибутку), необхідності та умов її (винагороди) підтвердження тощо.
Водночас, відповідно до статті 3 Закону оборонні закупівлі здійснюються, зокрема, на основі таких принципів, як своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, ефективність використання коштів, результативність, запобігання корупції, зловживанням та дискримінації. У зв’язку з чим, при здійсненні оборонних закупівель, державні замовники мають також дотримуватись принципів здійснення оборонних закупівель, визначених Законом, та забезпечувати ефективне витрачання коштів.

21.03.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

228 / 313

Відповідно до пп.7 п.47 Особливостей здійснення публічних здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовник відхиляє пропозицію учасника, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Під час проведення закупівель через Прозорро маркет, можливості відхилити повʼязаних учасників немає. Хоча участь повʼязаних осіб порушує принципи здійснення закупівель передбачених ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: добросовісна конкуренція. Як діяти замовнику при виявленні факту повʼязаних осіб в закупівлях проведених через Прозорро маркет ?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що 17.09.2024 Верховна Рада України підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт № 11520 щодо прийняття нового Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - законопроєкт № 11520), доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44788, який розроблений з метою забезпечення проведення ефективних публічних закупівель в прозорий та конкурентний спосіб, а також на виконання міжнародно-правових зобов’язань України в сфері публічних закупівель. Слід зауважити, що наразі у Верховній Раді України опрацьовується зазначений законопроект, у тому числі питання, що стосуються використання електронних каталогів.
Водночас порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог.
Водночас відповідно допункту 16 Порядку адміністратор здійснює формування та супроводження електронного каталогу шляхом створення в ньому категорій та специфікацій товару, а також організовує та проводить відбір учасників до електронного каталогу шляхом їх кваліфікації (далі - кваліфікація до електронного каталогу).
Поряд з цим адміністратором електронного каталогу згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель.
Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють: для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093; для товарів широкого вжитку, у тому числі щодо продуктів харчування - ДУ “Професійні закупівлі”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р (зі змінами); для комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення - ДП “Українські спеціальні системи”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р.
Тому з питань, що виникають з приводу електронного каталогу, в залежності від предмета закупівлі, необхідно звертатися до зазначених ЦЗО.

11.04.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

226 / 307

Основним видом діяльності ФОП ПЕТРОФАНОВА-ІСАЄВА К.Р. є 69.10 Діяльність у сфері права. Таким чином, ФОП ПЕТРОФАНОВА-ІСАЄВА К.Р. за своєю професійною діяльністю надає численні консультації з питань необхідності локалізації товару, яка регулюється ЗУ «Про Публічні закупівлі». У зв’язку з необхідністю надання достовірних консультацій, за якими звертаються суб'єкти господарювання, що приймають участь у процедурах публічних закупівель, предметом яких є поставка автомобілів, просимо надати офіційне роз’яснення щодо можливості незастосування вимоги локалізації, передбаченої пунктом 3¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), до товарів, країною походження яких є Королівство Таїланд. Згідно з зазначеним положенням, вимоги щодо ступеня локалізації виробництва застосовуються до товарів, визначених Кабінетом Міністрів України, за умови, що вони походять з країн, які не є: • членами Світової організації торгівлі (СОТ), або • учасниками міжнародних договорів з Україною, які передбачають принцип недискримінації товарів за ознакою країни походження. З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення, чи: 1. Можуть автомобілі, вироблені у Королівстві Таїланд, бути допущені до участі у процедурах публічних закупівель без застосування до них вимоги щодо локалізації? 2. Чи є сам факт походження товару з Королівства Таїланд достатньою підставою для незастосування вимоги локалізації? 3. Чи є достатнім факт підписання торгівельної угоди між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд від 06.09.2018 № 2532-VIII для не застосування локалізації? Заздалегідь вдячні за надану відповідь. З повагою, Петрофанова К.Р.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2