|
05.02.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Під час складання проєкту/укладання договору про закупівлю чи є правомірним вказувати, що істотні умови договору про закупівлю неможуть змінюватись до повного їх виконання, окрім випадків, передбачених п.п. 1-9 п.19 Особливостей? Чи для окремого предмеут закупівлі потрібно вказувати конкретні підпункти п.19 Особливостей, які можуть можуть бути реалізовані під час виконання договору про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 784/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37af139c-f359-4feb-8db5-6e8a9a67a547&lang=uk-UA
|
|
27.01.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Чи правомірно орган Держказначейства відмовляє в реєстрації договору, усно аргументуючи це тим, що предмет договору, який однаковий з предметом закупівлі (річний план), в якому прописано назва послуги (назва предмету закупівлі) , із зазначенням коду та назви ДК - ще раз " код, назва та ДК" повинні прописуватись окремим пунктом договору?
Наприклад : Предмет Договору (та річний план закупівлі) прописано так : п. 1 Виробник зобов'язується надавати Споживачу послуги з централізованого водопостачання код 65110000-7 Розподіл води за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника.
А нижче прописувати ще: п.1.1. за ДК 021:2015 – 65110000-7 Розподіл води.
Чи повинен предмет закупівлі бути однаковим з предметом договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним. При цьому з питань правомірності усних вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|
|
22.01.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Скажіть будь ласка якщо в бюджетній установі є уповноважена особа з публічних закупівель. Чи може ця установа ще додатково укладати договор з юридичною фірмою на придбання консультацій з питань проведення закупівлі? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. У разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. При цьому відповідно до частини першої статті 11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об’єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника. Водночас частиною десятою статті 11 Закону визначено обов'язки уповноважеої особи.
|
|
28.01.2025
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Ірина Литвинчук 21.02.2024 на сторінці Прозорро Інфобокс надала відповідь щодо Особливостей здійснення оборонних закупівель до 200 тисяч гривень.
Запитання від Замовників по Постанові 1275
Яку закупівлю проводити замовникам у сфері оборони із сумою до 200 тисяч гривень?
Відповідь: Ніякої закупівлі через систему, в такому випадку, проводити не потрібно.
ПИтання:
1.Особливості не відміняють вимог законів про "Публічні закупівлі" та "Оборонні закупівлі".
закон "Про публічні закупівлі" визначає спрощений порядок проведення допорогових закупівель, а Постанова 1275 в п.9 містить згадку про застосування спрощених закупівель.
2.Якщо особливостями не визначено порядок здійснення спрощених закупівель, то здійснюється загальний порядок, передбачений Законами і постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178.
на підставі чого тоді зроблений висновок Іриною, що Ніякої закупівлі через систему, в такому випадку, проводити не потрібно. і звітувати теж.
Але якщо Ірина Литвинчук права, то за якою процедурою проводити такі допорогові закупівлі і чим це передбачено?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) Закон застосовується за умови, що: - вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; - закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі. Відповідь на схоже питання від військової частини Т0610 розміщено за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aeddcbfc-d3b9-40d8-a697-f26c9997950c&lang=uk-UA. Роз`яснення для державних замовників в сфері оборони щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану міститься на офіційному сайті Міністерства економіки України за посиланням https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroni. Принагідно звертаємо увагу на те, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
28.01.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
При укладанні договорів на теплозабезпечення бюджетних установ необхідно роз'яснення про визначення предмету закупівлі для будівель і споруд, які є самостійними об'єктами нерухомого майна: здійснюється закупівля теплової енергії як товарної продукції або послуги з постачання теплової енергії, та відповідно який договір необхідно використовувати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання визначення замовниками предмета закупівлі під час здійснення публічних закупівель міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та у запиті № 256/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5459886-15cf-406a-b070-f94f669830a8&lang=uk-UAПри цьому повідомляємо, що відповідно до положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (зі змінами), Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі; формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів газового палива та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу. Крім цього, інформуємо, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами), здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Тому, з порушеного питання пропонуємо звертатися до вищевказаних органів.
|