Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та у запиті № 25/2025,  розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/02adcc5f-fa6b-44c9-94db-5e9f1b1414bb?lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і  послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Відповідно до пункту 4 Особливостей у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону.
Отже,  замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю з настанням однієї з двох підстав - або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання. Водночас оприлюднення замовником звіту про виконання договору про закупівлю у разі закінчення строку дії договору про закупівлю Особливостями не передбачено.
Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. 
Поряд з цим частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Разом з тим частиною першою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Водночас згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з технічних питань слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 556/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/65fa09ab-98e0-43b5-8f64-9985bd7c4153?lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від  03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та у запиті № 1156/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA 
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. 
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок) .
Порядок  встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. 
Відповідно до пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 "Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 20 грудня 2017 року № 434.
Так, зокрема, виходячи з кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" (далі - Настанова), зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва – кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги, який включає кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати, та складається на основі об’єктних кошторисів та/або об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат; кошторисна вартість об’єкта будівництва складається з будівельних робіт, вартості устаткування, що монтується чи не монтується, меблів, інвентарю та інших витрат; у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) окремим розділом враховуються також кошти на покриття витрат, пов’язаних з придбанням та доставкою на об’єкт будівництва устаткування, меблів та інвентарю, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника).
Отже, можливість здійснити закупівлю устаткування, меблів, інвентарю як у складі робіт, так і окремо та самостійно замовником, визначено положеннями Закону, Особливостей та Настанови.
Так, у разі виникнення потреби у закупівлі товарів  замовник здійснює придбання з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" визначає правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов’язки суб’єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований сертифікат електронного підпису - сертифікат електронного підпису, що видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг і відповідає вимогам, встановленим частиною другою статті 23 цього Закону.
Перелік вимог до кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів визначений частиною другою статті 23 Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". 
Так, згідно з пунктом 5 частини другої статті 23 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфіковані сертифікати відкритих ключів обов’язково повинні містити назву держави та населеного пункту, інформація про які міститься у відомостях про місце проживання (перебування) фізичної особи, якій видано кваліфікований сертифікат автентифікації вебсайту, або у відомостях про місцезнаходження юридичної особи, якій видано кваліфікований сертифікат автентифікації вебсайту.
Відповідно до пункту 92 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 07.11.2018 № 922, у разі зміни відомостей, що містяться у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки, користувач у триденний строк з дня настання таких змін повідомляє про це Надавачеві та надає документи, що підтверджують відповідні зміни.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований сертифікат відкритого ключа скасовується суб’єктом, який видав сертифікат, протягом двох годин у разі надходження до суб’єкта, який видав сертифікат, інформації, що підтверджує зміну ідентифікаційних даних користувача електронних довірчих послуг, які містяться у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. При цьому відповідно до частини сьомої статті 23 Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" правочин, вчинений в електронній формі, може бути визнаний судом недійсним у разі, якщо під час його вчинення використовувався кваліфікований електронний підпис чи печатка, кваліфікований сертифікат якого (якої) не містить відомостей, передбачених частиною другою цієї статті, або містить недостовірні відомості.
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації. Тому, з питання щодо зміни кваліфікованого електронного підпису у зв'язку зі зміною юридичної адреси юридичної особи пропонується звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
Водночас, перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення визначені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Натомість до повноважень Мінекономіки, як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках. 

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель",  від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та  у запиті № 329/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F78667-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5c3e4f0a-0a4d-4ee4-a631-a24c7c28fe10&lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель  товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Водночас, виходячи з пунктів 14 і 15 Особливостей, планування закупівлі здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) щодо предмета закупівлі, який  визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.