|
|
30.01.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час воєнного часу замовник здійснює закупівлю робіт відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 зі змінами (далі – Особливості).
Зважаючи на специфіку закупівлі робіт, за результатом торгів (тендеру) має укладатися договір підряду відповідно «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених ПКМУ від 01.08.2005 р. № 668 зі змінами (далі - ПКМУ 668), враховуючи п. 7 цієї Постанови: «7. Умови договору підряду, що укладається за результатами проведених торгів (тендеру), повинні відповідати тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника.
Закупівля робіт за рахунок бюджетних коштів здійснюється в порядку та на умовах, визначених законодавством. Договір підряду, що укладається відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, повинен відповідати вимогам, наведеним у статті 41 цього Закону.»
Водночас, згідно з абзацом 6 пункту 28 ПКМУ 668 передбачено, що замовник має право вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду.
Яким чином Замовник може застосувати наведену норму ПКМУ 668, враховуючи обмеження щодо внесення змін до істотних умов договору за пунктом 19 Особливостей, при цьому, відповідно до пункту 19 Особливостей жодна підстава не передбачає внесення таких змін, а саме: зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду.
Чи має право замовник при виконанні договору, за умови виникнення підстави відповідно до абзацу 6 пункту 28 ПКМУ 668, внести відповідні зміни в договір підряду, укладений за результатом торгів (тендеру)?
Чи може бути розцінене застосовування такої спеціальної норми ПКМУ 668 як внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, не передбачених пунктом 19 Особливостей, та відповідно порушенням згідно з статтею 164-14 КУПАП - внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Виходячи з того, що норма статті 22 Закону є обов'язковою, а отже тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов, що визначені в підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Таким чином, замовник в проекті договору про закупівлю повинен зазначати, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань щодо постанови Кабінету Міністрів України від від 1 серпня 2005 р. № 668 “Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві ”, зокрема, які стосуються внесення зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду, слід звертатися до Мінінфраструктури. |
|
|
15.11.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємство є виробником товарів для потреб ЗСУ . Для участі в тендерні необхідно подати протокол випробування, який містить в собі конфіденційну інформацію (місце та методи проведення випробування, дані учасників випробувань та інше) , Яким нормативним актом, підприємство повинно керуватися , обгрунтовуюючи закриття цих даних в протоколі випробування ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 272/2023 , що розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d158283c-6fd4-4bda-a3de-42ab612ab2e9?lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 39 Особливостей розкриття тендерних пропозицій здійснюється відповідно до статті 28 Закону (положення абзацу третього частини першої та абзацу другого частини другої статті 28 Закону не застосовуються). Згідно з пунктом 40 Особливостей не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі інформація, що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей. Отже, рішення щодо визначення та обгрунтування конфіденційної інформації приймаються учасником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. |
|
|
16.12.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
При створенні запиту ціни прозиції, замовник обов’язково завантажує проєкт договору. Якщо Замовник допускає "типову помилку" - виписує в проєкті договору технічні вимоги до предмета закупівлі відмінні від тих, що є в обраних спеціфікаціях е-каталогу, які наслідки для Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Особливостями передбачено можливість здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу без обмеження граничних вартісних меж. Порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Відповідно до абзацу другого пункту 57 Порядку у запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком. Згідно з абзацем третім пункту 57 Порядку запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Проект договору не повинен містити характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту. Водночас пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому будь - які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з урахуванням положень Закону, закріплених ним принципів та мети, і Особливостей, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження кола потенційних учасників. |
|
|
03.04.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство економіки України
Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» є добровільним об’єднанням громадян для спільної реалізації та захисту прав і свобод, виконання повноважень у сфері будівництва.
У процесі здійснення діяльності (технічного нагляду) членами організації укладаються договори про виконання робіт/надання послуг. Вартість робіт/послуг визначається на підставі зведеного кошторисного розрахунку (кошторисної частини проектної документації на будівництво).
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво здійснюється після розроблення та затвердження проектної документації, що отримала позитивний експертний звіт.
Відповідно до Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 до складу проектної документації входить інвесторська кошторисна документація, у тому числі зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва.
Згідно з п. 3.1. КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.
На підставі проектної документації формуються технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та розраховується очікувана вартість.
Згідно абзацу 7 пункту 2 Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва при визначенні очікуваної вартості в її складі враховується ПДВ.
Під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників відкритих торгів, які не є платником ПДВ виникає питання правильного розрахунку (складання) договірної ціни. (Очікувану вартість замовник встановив з урахуванням ПДВ (20%). Пропозицію надав учасник, що є платником податку на прибуток за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок – 5%). Розрахунок пропозиції учасником надано на повну суму очікуваної вартості).
У випадку обрання переможцем учасника, що не є платником ПДВ, чи має право замовник прийняти розрахунок пропозиції учасника (договірну ціну) на повний розмір очікуваної вартості закупівлі?
Також, у випадку укладання договору з підрядником, що не є платником ПДВ без застосування електронної системи закупівель, чи має право замовник збільшити суму договору на суму ПДВ у разі зміни підрядником системи оподаткування та його реєстрації платником ПДВ (в проектній документації у вартості будівництва ПДВ враховано).
Відповідно до пп 93 п. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономіки надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
На підставі вищевикладеного, просимо надати роз’яснення щодо вищевикладеного питання.
З повагою,
Голова
відокремленого підрозділу ______________ АРТЕМ Мякінченко
____________________________________________________________
Адреса: 73027, м. Херсон, Корабельний район, вул. Уварова, буд. 4а/29б
тел.: (066) 860 01 11
ел. пошта: [email protected]
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів та, виходячи з цього, планування закупівель міститься в запиті № 810/2021 , а також листах від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Водночас зазначаємо, що оскільки згідно Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, з питань визначення вартості будівництва пропонується додатково звернутися до Мінрозвитку. |
|
|
17.02.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні представники Міністерства економіки України!
ТОВ "ФСК БУДІНВЕСТ" є ексклюзивним дистриб'ютором та імпортером засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) торгової марки Czech Sokil на території України, суб'єкт підприємницької дяільності. В рамках нашої підприємницької діяльності ми здійснюємо постачання засобів РЕБ для військових частин Збройних Сил України, та, в своїй діяльності керуємось Конституцією України, Господарським Кодексом України, ЗУ "Про підприємницьку діяльність", Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1378, якою затверджено Перелік товарів, на міжнародні передачі (імпорт) яких не поширюється дія Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” у період воєнного стану на території України та іншими нормативно-правовими актами.
У процесі нашої роботи виникло питання стосовно нормативно-правової бази, якою має регулюватися діяльність ексклюзивного дистриб’ютора у сфері постачання засобів РЕБ оборонного призначення.
Зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України № 1275 від 2 грудня 2022 року (а саме пункти 43-49) регулює питання державних закупівель для вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Водночас, Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1450 визначає порядок здійснення закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин.
Оскільки ТОВ "ФСК БУДІНВЕСТ" не є вітчизняним виробником та не має офіційного статусу суб’єкта господарювання, якому в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту товарів оборонного призначення (спецекспортер) , у нас виникає потреба у роз’ясненні:
1. Якими нормативно-правовими актами регулюється питання державних закупівель засобів радіоелектронної боротьби для ексклюзивного дистриб’ютора таких засобів, якщо замовником виступає військова частина?
2. Чи має право військові частини укладати прямі договори на постачання засобів РЕБ з дистриб’ютором таких засобів та якими нормативно-правовими актами це регулюється.
3. Чи застосовуються для ексклюзивного дистриб’ютора та імпортера засобів РЕБ обмеження по прибутку? Які?
З огляду на актуальність та важливість цього питання для обороноздатності України, просимо надати офіційне роз’яснення у визначений законодавством термін.
Заздалегідь вдячні за співпрацю!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Метою Закону є визначення правових засад для забезпечення матеріально-технічних і наукових потреб сектору безпеки і оборони держави шляхом ефективного та прозорого здійснення оборонних закупівель із дотриманням заходів захисту національних інтересів, створення конкурентного середовища, запобігання корупції у сфері оборонних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції, а також ефективного та прозорого планування, реалізації і контролю за здійсненням оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
У свою чергу, Законом України від 22.02.2024 № 3589-IX “Про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі” щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану” врегульовано питання визначення прибутку при укладанні державних (контрактів) договорів державними замовниками в сфері оборони та забезпечено можливість на період воєнного стану регулювання Кабінетом Міністрів України граничного рівня прибутку в таких державних (контрактах) договорах, так і механізм дій, у випадку якщо такий рівень прибутку не встановлений.
Так, статтю 30 Закону було доповнено новою частиною третьою та встановлено, що у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору). У разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.
При цьому, “Прикінцеві та перехідні положення” Закону доповнено також пунктом 8-1, згідно з яким положення частини третьої статті 30 Закону застосовуються до державних контрактів (договорів) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або виконувалися (виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-IX.
З огляду на викладене, вищезазначені норми застосовуються до всіх державних контрактів (договорів), укладених за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, під час дії правового режиму воєнного стану, і змінами, внесеними до Закону, забезпечено ретроспективне врегулювання питання визначення рівня прибутку виконавця в таких державних (контрактах) договорах.
Крім цього, згідно із пунктом 5 частини першої статті 19 Закону державне регулювання очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за оборонними закупівлями під час застосування неконкурентної процедури закупівлі ґрунтується на таких засадах – рівень прибутку у складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови № 1275 на період дії правового режиму воєнного стану не застосовуються:
положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309, Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.03. 2021 № 363 “Питання оборонних закупівель”;
положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363.
Пунктом 46 Особливостей № 1275 передбачено, що у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в комерційній пропозиції в обов’язковому порядку зазначаються всі витрати виконавця, пов’язані з виготовленням/придбанням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, всі податки та збори та постачальницька винагорода, яка становить 3 відсотки вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором (контрактом) і підлягає сплаті за умови виконання вітчизняним суб’єктом господарювання всіх умов державного контракту (договору).
Отже, слід зауважити, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 граничний розмір прибутку відповідно до Постанови № 1275 не застосовується на період дії правового режиму воєнного стану.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2023 № 256 “Про реалізацію експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та активних засобів протидії технічним розвідкам вітчизняного виробництва” затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та активних засобів протидії технічним розвідкам вітчизняного виробництва (далі – експериментальний проект), який передбачає, що прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни може становити не більше 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг, які закуповуються та, які підпадають під дію експериментального проекту на термін його дії.
З урахуванням експериментального проекту до Постанови № 1275 внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2024 № 1450, якими Постанову № 1275 доповнено Порядком здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин (далі – Порядок), який визначає механізм здійснення закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин та діє протягом воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”.
Порядок також визначає норму прибутку при здійсненні оборонних закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин державними замовниками у сфері оборони, службами державного замовника, а також військовими частинами, організаціями (установами, закладами), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів).
Відповідно до положень пункту 5 Порядку прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни може становити не більш як 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг.
Відповідно до пункту 7 Порядку закупівля безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин) Адміністрацією Держспецзв’язку (уповноваженою нею службою державного замовника) може здійснюватися для потреб Держспецзв’язку, Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, СБУ, Національної поліції, а також для потреб інших складових сил безпеки та сил оборони на підставі письмового замовлення.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, Постановою № 1275, на підставі пункту 5 частини першої статті 19 Закону встановлено рівень прибутку спецімпортерів на рівні 3 відсотків від вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором при закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, та вітчизняним виконавцям державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин) під час укладання державного контракту (договору) не більш як 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг.
Разом з тим, відповідаючи на питання, слід зазначити, що відповідно до підпункту другого частини першої статті 2 Закону, виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору) - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених цим Законом.
Пунктом 9 Особливостей № 1275 встановлено, що придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), без проведення закупівель в електронній системі закупівель допускається за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості 1178), або якщо замовником було відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом), при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, а сума державного контракту (договору) що укладається не повинна перевищувати очікувану вартість визначену замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
З огляду на викладене державний замовник має право здійснювати закупівлі без використання електронної системи закупівель та конкурентних видів (способів) закупівель визначених пунктом 8 Особливостей № 1275 шляхом укладання прямого державного контракту (договору) за наявності виключного переліку підстав, що передбачені пунктом 13 Особливостей № 1178 або, у випадку якщо спрощена закупівля була відмінена через відсутність учасників.
У випадку укладання прямого державного контракту (договору) відповідно до пункту 9 Особливостей № 1275, такі особливості не встановлюють окремих вимог щодо порядку формування вартості такого державного контракту (договору) або обмеження розміру постачальницької винагороди (прибутку), необхідності та умов її (винагороди) підтвердження тощо.
Водночас, відповідно до статті 3 Закону оборонні закупівлі здійснюються, зокрема, на основі таких принципів, як своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, ефективність використання коштів, результативність, запобігання корупції, зловживанням та дискримінації. У зв’язку з чим, при здійсненні оборонних закупівель, державні замовники мають також дотримуватись принципів здійснення оборонних закупівель визначених Законом та забезпечувати ефективне витрачання коштів.
Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|