|
|
09.12.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником за результатами відкритих торгів з особливостями укладено договір «проектуй-будуй». Наразі виникла необхідність у роботах з коригування проектної документації, що призведе до необхідності закупівлі додаткових будівельних робіт. Чи може Замовник укласти два окремих договори на підставі пп. 8 п. 13 Особливостей 1178 – на коригування проектної документації та на будівельні роботи, вартість яких сумарно не перевищуватиме 50 відсотків ціни основного договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 604/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=96871bec-98ac-4e71-b16d-b5b2542ea4fb&lang=uk-UA
|
|
|
15.11.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Одеською філією ДП «АМПУ» планується оголошення закупівлі товару, який підпадає під Перелік локалізованих товарів відповідно до пп.2п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про публічні закупівлі» №922 (зі змінами).
Вищезазначена закупівля здійснюватиметься на потребу 2025 року, тобто відповідно до річного плану закупівель 2025 року. При цьому умовами тендерної документації передбачено, що початок дії договору із постачання товару починається з 01.01.2025 року, та, фактичне постачання такого товару передбачено у 2025 році.
У зв’язку з цим, виникає питання, якщо Замовник оголосить та проведе закупівлю у 2024 році, а фактична дія договору та постачання товару буде здійснюватися лише у 2025 році, то який відсоток локалізації застосовувати Замовнику 20% чи 25%?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 13/2024 , що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/867388ce-7ff7-4515-84bd-3f3d29349de3?lang=uk-UAВодночас, оскільки Закон України від 16.12.2021 № 1977-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості”, який має на меті модернізацію та забезпечення сталого розвитку виробничо-експортного потенціалу промислового сектору національної економіки, поліпшення економічного становища України, збереження існуючих і створення нових робочих місць, підвищення добробуту громадян, розроблений групою народних депутатів України, та ураховуючи частину третю статті 21 Закону України “Про комітети Верховної Ради України”, згідно з якою комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України, з питання зазначеного в запиті пропонуємо додатково звертатися до відповідного Комітету Верховної Ради України. |
|
|
11.12.2024
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
п.10 ч.1 ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) містить вимоги, щодо оприлюднення договору про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.
Варто зауважити, що вимоги п.10 ч.1 ст. 10 Закону мають неоднозначне тлумачення, а саме: відсутня визначеність у необхідності публікації договорів укладених, зокрема за результатами проведення закупівель товарів та послуг.
Враховуючи зазначене вище, керуючись пунктом 13 ч.1 ст.9 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) прошу надати роз’яснення щодо виконання вимог п.10 ч.1 ст. 10 Закону, а саме:
-Чи розповсюджується норма п.10 ч.1 ст. 10 Закону щодо оприлюднення договору про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі на всі договори укладені за результатами проведення закупівель (в тому числі на договори поставки та надання послуг).
-Чи розповсюджується норма п.10 ч.1 ст. 10 Закону щодо оприлюднення договорів про закупівлю та всіх додатків до нього у машинозчитувальному форматі лише у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону.
- Чи повинен машинозчитувальний формат (наприклад у форматі DOC (X)) мати цифрові підписи осіб, уповноважених на укладення договорів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листах від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 та від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76642-07
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=84579
|
|
|
13.11.2024
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
23 жовтня 2024 року набрав чинності ЗАКОН УКРАЇНИ №3988-IX
Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво).
Питання: чи потрібно оприлюднювати дану інформацію у допорогових закупівлях? Дякую за детальне роз'яснення.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
14.11.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Виконання робіт з поточного ремонту передбачає складання дефектного акту щодо визначення обсягу робіт, а також відомості необхідних для їх виконання матеріалів. Як правило матеріали, необхідні для виконання будівельних робіт підпадають, у відповідності до класифікатора, під різні предмети закупівель. Що в своючергу тягне за собою необхідності укладання значної кількості договорів (проведення процедур) на незначні суми, або організовувати складське господартво для накопичення матеріальних запасів.
Для підприємства така ситуація негативно впливає на забезпечення ефективності діяльності зокрема:
- це замороження фінансового ресурсу який вкладено у закупівлю матеріальних цінностей, які не використовуються;
- утримання складських приміщень та налогодження логістики для передачі відокремлиним підрозділам матеріалів для проведення ремонтних робіт "як приклад: для проведення ремонту передавати 2 мішки шпаклівки, 53 цвяха пензлик, валік, 3 метри металевої труби і банку фарби з Києва в Харків"- це економічно не вигідно і неефективно, затратно для Держави;
- затримує, ускладнює процеси при усуненні аварій (прильот, пожежа, тощо..).
Враховуючи викладене прошу надати розяснення чи можливо закупляти матеріали необхідні для проведення поточного ремонту власними силами (господарським способом) одним предметом закупівлі на півдставі дефектного акту та відомості ресурсів.
Якщо ні то пропоную врегульовати порушене питання. Як варіант доповненням пункту 3 частини ІІ Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708, після слів "Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту" доповнити словами "матеріалів необхідних для проведення поточного ремонту власними силами (господарським способом)" .
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та у запиті № 329/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F78667-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5c3e4f0a-0a4d-4ee4-a631-a24c7c28fe10&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Водночас, виходячи з пунктів 14 і 15 Особливостей, планування закупівлі здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) щодо предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. |