|
|
30.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі – Замовник) звертається до
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як
уповноваженого органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері публічних закупівель та просить надати роз’яснення з питання щодо
механізму публікації в електронній системі закупівель вимоги Замовника да учасників
торгів щодо продовження строку дії поданих ними тендерних пропозицій та наданого
забезпечення тендерної пропозиції.
Відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)
строк дії тендерної пропозиції це установлений замовником у тендерній документації
строк, після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється.
Вимога п. 11 ч. 2 ст. 22 Закону щодо встановлення строку дії тендерної пропозиції
не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій передбачає, що
строк встановлений в тендерній документації буде достатнім для укладання договору у
визначений Законом термін. Водночас, враховуючи право замовника на продовження
строку розгляду тендерної пропозиції до 20 р. д., якщо для такого продовження є підстави
або можливість зупинення процедури закупівлі внаслідок надходження скарги, або
відмови переможця торгів від укладання договору термін дії тендерної пропозиції та
наданого забезпечення тендерної пропозиції, зазначений в тендерній документації, може
виявитись не достатнім в силу зазначених вище об’єктивних обставин.
Положеннями ч. 7 ст. 26 Закону замовнику надано право вимагати від учасників
процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому учасник
процедури закупівлі має право, відхилити таку вимогу, не втрачаючи наданого ним
забезпечення тендерної пропозиції або погодитися з вимогою та продовжити строк дії
поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати:
- рекомендації стосовно механізму публікації Замовником вимоги щодо
продовження строку дії тендерних пропозицій, щоб вона була доступна усім учасникам та
подальшої реалізації з боку учасника можливості продовження строку дії поданої ним
тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції;
- роз’яснення, яким чином замовник може реалізувати норму ч. 7 ст. 26 Закону,
оскільки строк дії тендерних пропозицій закінчується, враховуючи той факт, що процедура
2
закупівлі на даний момент оскаржується, а відповідно до ч.17 ст.18 Закону Замовнику
забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури
закупівлі. Отже, може виникнути ситуація, що скарга ще розглядається.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, аналогічна відповідь міститься у запиті 2455/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a80e9891-6ace-4729-9123-02a554750a1c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
04.09.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відкритих торгах останній день строку укладання договору (20 день)припадає на вихідний день (неділя),чи маємо ми право укласти договір у перший робочий день (понеділок), тобто договір укладений на 21 день. Чи буде вважатись договір нікчемним. Підтвердить таку можливість.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 250/2016 від 20.12.2016, 283/2016 від 29.12.2016, 256/2017 від 15.02.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9abd22e-5be1-40a1-b1b6-a62e48b1eae6&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=011d5df6-768e-46e9-9f66-86a71737584d&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8cb17944-aa86-4d65-8881-38417614be71&lang=uk-UA
|
|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Процедура відкриті торги. В оголощенні ТД у Додатку 1 ФОРМА "ЦІНОВА ПРОПОЗИЦІЯ" зазначено, що «Учасник не повинен відступати від даної форми». Абзац перший у Додатку 1 викладений наступним чином: «Уважно вивчивши документацію електронних закупівель, цим подаємо на участь у процедурі закупівлі: ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги. (Послуги з охорони об’єктів, (пости) щодо ведення цілодобового спостереження охорони порядку і майна: відповідний код 79713000-5)».
У документі «Форма «Цінова пропозиція», що наданий Учасником, перший абзац викладений так: «Уважно вивчивши документацію електронних закупівель, цим подаємо на участь у процедурі закупівлі: ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги (послуги з охорони об’єктів, (пости) щодо ведення цілодобового спостереження, охорони порядку і майна)», тобто відсутній текст «відповідний код 79713000-5)». Таким чином, Учасником наданий Додаток 1 з порушенням форми документу. Як повинен вчинити Замовник:
1) відхилити Учасника керуючись абзац 3 ч.1 п.1 Ст.31 (зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону);
2)відхилити Учасника керуючись абзац 1 ч.1 п.2 Ст.31 ( тендерна пропозиція учасника:
не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;)
Згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 Закону:
-У разі отримання факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Замовником в оголошені ТД зазначено:
-Тендерна пропозиція не буде відхилена у разі допущення учасником торгів формальних (несуттєвих) помилок, пов'язаних з оформленням тендерної пропозиції та які не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки у тому числі зазначення неправильної назви документа, що підготовлений безпосередньо учасником, у разі якщо зміст такого документа повністю відповідає вимогам цієї документації (наприклад: замість вимоги надати довідки в довільній формі учасник надав лист-пояснення).
Замовник вважає це допущенняv учасником торгів формальних (несуттєвих) помилок, пов'язаних з оформленням тендерної пропозиції та які не впливають на зміст пропозиції,
Як вчинити? Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-11-17-003780-a.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Разом з тим згідно з пунктом 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 затверджено перелік формальних помилок (далі – Перелік), який є вичерпним.
Отже, замовник в тендерній документації зазначає опис формальних помилок керуючись Переліком.
При цьому віднесення помилок, допущених учасниками в тендерних пропозиціях до формальних (несуттєвих), здійснюється замовником самостійно та відповідно до Переліку.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності замовників в конкретних випадках
|
|
|
13.09.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Втретє задаю питання, на яке працівники МЕРТ в розділі "консультації" не надають відповіді по суті. Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Постановою КМУ №459 від 20.08.2014 р.: "4. Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань: ...55) здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; ...57) надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель;...57-1) надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель". Таким чином саме на МЕРТ офіційно покладено обов'язок роз'яснити застосування законодавства у сфері публічних закупівель, якщо це запитання щодо загального застосування правових норм. Дане запитання саме щодо застосування законодавства, жодного посилання на конкретну закупівлю в запитанні немає. Відправлення запитувача до замовника говорить про невиконання зобов'язань, покладених на МЕРТ. Таким чином втретє прошу виконати покладені законодавством на МЕРТ обов'язки і роз'яснити законодавство з наступного питання: "Чи відповідає законодавству подача учасником документів тендерної пропозиції, які засвідчені факсиміле, якщо в тендерній документації прямої вказівки на таку можливість не було, було зазначено про "підпис учасника" або "підпис посадової особи учасника" на документах тендерної пропозиції, якщо строк на звернення до замовника вже пройшов і у замовника такого не уточнити, якщо учасник і не збирався запитувати у замовника, керується в публічних закупівлях чинним законодавством, а не думкою замовника"? Прошу навести об'єктивну, аргументовану відповідь по суті, з посиланням на регулювання даного питання чинними нормами права, а не відправляти до замовника. Питання в конкретній закупівлі буде вирішуватися із замовником, а зараз потрібна консультація з регулювання законодавством даного питання. Також повідомляю, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян»: «Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги". За невиконання даного обов'язку передбачене притягнення винної особи до відповідальності згідно ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Основні функції Мінекономіки визначено статтею 8 Закону, зокрема надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06, розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запиті 706/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=38c14633-d343-4d7d-84cd-80dc170ce9cc&lang=uk-UA
|
|
|
16.11.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Просимо надати відповідь на питання:
1) які докази повинен надати замовник, щоб довести, що інформація, яку надав учасник є недостовірною?
2) Чи має право замовник ссилатися на інформацію, яку він знайшов у інтернеті на якомусь сайті при прийняті рішення?
3) Чи може Замовник прийняти пропозицію учасника, та чи буде це законно, у разі якщо у інформаційному листі та листі від замовника на технічні характеристики відрізняються, проте Замовник, користуючись своїм правом викладеним у статті 29 частиною 15 Закону звернувся до виробника, та отримав письмову відповідь, що надана учасником інформація відповідає дійсності(тобто підтверджує інформацію, що надав учасник у своєму інформаційному листі)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
При цьому замовник самостійно визначає установу, організацію, до компетенції якої належить підтвердження інформації, наданої учасником.
Разом з тим виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
У свою чергу, відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Водночас питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|