|
24.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Південно-Східне управління замовника робіт Міністерства оборони України є органом військовго управління в системі МОУ, що виступає замовником будівництва (реконструкції та капітального ремонту) об'єктів військової інфраструктури для МОУ та ЗСУ, здійснює закупівлі відповідних робіт та укладає договори.
На даний час перед управлінням стоїть першочергове завдання щодо закупівлі робіт з капітального ремонту/реконструкції/будівництва різних об'єктів для МОУ та ЗСУ (госпіталі, казарми, їдальні, інші споруди та будівлі), вартість яких перевищує 1,5 млн. грн.
Адреса розташування Південно-Східного управління замовника робіт та адреса місця проведення будівельних робіт, інформація про характеристики та вид об'єкта будівництва, замовниками будівництва яких виступає наше управління (об'єкти військової інфраструктури) є інформацією, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та громадській безпеці.
З огляду на викладене прошу повідомити позицію Мінекономіки щодо можливості укладення Південно-Східним управлінням замовника робіт договорів щодо капітального ремонту/реконструкції/будівництва об'єктів військової інфраструктури без застосування відкритих торгів у відповідності до п.п.1) п. 13 ПКМУ 1178.
ПРИНАГІДНО ПРОШУ ВІДПОВІДЬ НАДАТИ У МАКСИМАЛЬНО МОЖЛИВИЙ КОРОТКИЙ ТЕРМІН.
|
|
Відповідь
|
|
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів та/або в тендерній документації, належить до інформації з обмеженим доступом або коли її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, та/або безпеці об’єктів енергетичної чи газової інфраструктури та/або об’єктів електроенергетики, та/або об’єктів розробки чи видобування вуглеводнів, за наявності відповідного обґрунтування, то замовник може здійснити закупівлю згідно з підпунктом 1 пункту 13 Особливостей без використання електронної системи закупівель шляхом укладення прямого договору про закупівлю без застосування відкритих торгів. Рішення щодо придбання товарів, робіт і послуг згідно з цим пунктом Особливостей приймається замовником самостійно, а підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими (наприклад, розпорядженням, наказом, доповідною/службовою запискою, протоколом тощо). При цьому питання щодо інформації з обмеженом доступом регулюються Законами України "Про доступ до публічної інформації" та "Про інформацію", а питання щодо загроз національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку - Законом України "Про національну безпеку України". Відповідно до частини пятої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбаченихчастиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву").
|
|
30.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може уповноважена особа, яка здала тести, працювати в трьох організацій одночасно. Якщо можно, то я правильно оформити співпрацю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника"(Щодо способів визначення уповноваженої особи) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Поряд з цим питання щодо сумісництва/суміщення регулюється трудовим законодавством, зокрема Кодексом законів про працю України.
Водночас зазначаємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання трудових правовідносин не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання трудових правовідносин.
|
|
24.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абзацу третього пункту 4 Розділу ІІІ Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275, очікувана вартість закупівлі робіт з будівництва, капітального ремонту та реконструкції визначається з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також Галузевих виробничих норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, відповідно до розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації.
На даний час ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві».
Згідно з підпунктом 1 пункту 2.5 Розділу ІІ Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України 01.11. 2021 року № 281 (далі – Настанова), вартість будівництва визначається на стадії проектування ― у складі інвесторської кошторисної документації.
Відповідно до пункту 3.1 Розділу ІІІ Настанови кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.
На даний час службами відновлення та розвитку інфраструктури в областях (далі – Служби) на виконання Порядку реалізації експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382, делеговано функції замовника робіт з будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту), у тому числі на підставі наданих облдержадміністраціями та органами місцевого самоврядування (ОМС) проектними документаціями на об’єкти будівництва. Вказані проектні документації було розроблено ОМС (на замовлення ОМС) та затверджено за результатами проведеної експертизи.
Просимо надати роз’яснення, чи можуть Служби, за умови, що проектна документація не передається на їх баланс та авторські майнові права на таку проектну документацію у них відсутні, вносити зміни щодо цін на ресурси, визначених у складі інвесторської кошторисної документації (в сторону зменшення), зазначати очікувану вартість закупівлі іншу від кошторисної вартості об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації (в сторону зменшення)?
Додатково просимо надати роз’яснення щодо механізму коригування інвесторської кошторисної документації в розробленій та затвердженій за результатами проведеної експертизи проектній документації у разі виявлення замовником завищених цін на матеріально-технічні ресурси.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель"( Щодо змін, внесених до порядку визначення предмета закупівлі ), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
05.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
ФОП Осадчук Єгор Сергійович надаю послуги українським підприємствам за КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.
У зв'язку з набранням чинності Закону №1977-IX, від 16.12.2021р. «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості», велика кількість українських підприємств, що беруть участь у публічних закупівлях, наразі мають труднощі з налагодженням свого збуту та можливістю ведення ефективної діяльності. Основною причиною є відсутність розуміння процедури підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та необхідності його підтвердження для різних категорій підприємств. Задля створення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності, прошу надати роз’яснення з наступних питань щодо Постанови КМУ № від 02 серпня 2022 р. № 861:
1. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що є офіційними та акредитованими представниками іноземного виробника і здійснюють на території Україні діяльність з реалізації його продукції та подальшої її обслуговування?
2. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що є офіційними та акредитованими представниками іноземного виробника і використовують його обладнання у виробництві систем за індивідуальним замовленням?
3. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що використовують виключно імпортне обладнання для комплектації своїх власних конструкторських розробок?
4.Чи вважаються конструкторські роботи та роботи із крупновузлової збірки систем обладнання локальною складовою?
5. Локалізації підлягає конкретний вид товару (модель, назва, серійний
номер) чи можлива легалізація групи товару під одним кодом УКТЗЕД
/наприклад 8414 – компресорне обладнання/ чи на весь модельний ряд до
50 моделей компресора?
6. При закупівлі системи, що складається з певної кількості комплектуючих, чи потрібно проходити процедуру підтвердження локалізації її складових? Яким чином?
7.Які строки підтвердження ступеня локалізації виробництва та отримання висновку?
8. На яких веб-порталах можлива подача заявок щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва?
Кейс для прикладу:
Інжинірингове підприємство є офіційним представником іноземного бренду обладнання, воно здійснює діяльність з продажу товарів цього бренду, а також самостійно розроблює технічні рішення на основі імпортного обладнання, використовую українські складові для його комутації (кабелі, труби). Після продажу обладнання та інсталяцій систем підприємство забезпечує надання сервісу та гарантійного обслуговування. Чи має право підприємство такого типу брати участь у публічних закупівлях?
Дякую за відповідь.
З повагою,
Єгор Сергійович Осадчук
|
|
Відповідь
|
|
|
|
24.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальним підприємством "Господар" 26.04.2023 р. оголошено процедуру відкритих торгів на придбання товару (автовишки) очікуваною вартістю 1800000,00 грн. Вказану закупівлю відмінено через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах.
Чи може замовник станом на сьогодні (24.05.2023р.) укласти договір про закупівлю без застосування відкритих торгів на підставі пп. 6 п. 13 Особливостей (відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом...), враховуючи зміни, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471, чи потрібно оголошувати нову процедуру закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|