|
|
15.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Відповідно до наказу №454
2. Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Але виникає потреба у проведенні поточного ремонту медичного обладнання. При цьому в кошторисі запланована сума на поточний ремонт медичного обладнання, що перевищує 50 000 грн. Ремонт буде проводитися у різний час та різними організаціями, так як різне медичне обладнання може бути відремонтоване зовсім різними постиачальниками послуг, які мають різні технічні можливості. Крім того, інколи неможиво передбачити час та вид облалнання,яку вийде з ладу. Як створити додаток до річного плану за вказаним предметом закупівлі. Чи можливо, кожен раз за нявності потреби, коли обладнання вихидить з ладу створювати план саме на суму очіваної вартості ремонту та кожен раз викладати звіт про укладений договір.
Відповідно до наказу №454
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Яким чином здійснювати процедуру закупівлі, якщо за третім знаком більшість лікарських засобів це "33600000-6 Фармацевтична продукція"; а реактиви та дезінфекційні засоби, що не вважаються лікарськими теж входять у групу Фармацевтична продукція (Код за ДК 021:2015 33631600-8 Антисептичні та дезінфекційні засоби та 33696000-5 Реактиви та контрастні речовини) та не мають міжнародну непатентовану назву. Крім того, за четвертим знаком реактиви визначаються, як 33690000-3 Лікарські засоби різні. Відповідно до ст.2 Закону України «Про лікарські засоби» №123/96-ВР від 04.04.1996р.
лікарський засіб - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу;
До лікарських засобів належать: АФІ, продукція "in bulk; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або пар.
Отже, виникає потреба у роз’ясненні, чи відносяться дезінфекційні та антисептичні зоби до лікарських чи ні. Існує реєстр лікарських засобів, але є сумніви чи правильно введені назва. Таке роз’яснення було б корисним для всіх установ та медичних закладів, що проводять закупівлю лікарських засобів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Щодо питання 2
Відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
14.02.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абз. 5 ч.1 ст.2 Закону №922 у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону №922. Також відповідно до абзацу 4 ч.1 ст.2 Закону №922 під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
Чи потрібно у разі оприлюднення звіту про укладені договори в системі електронних закупівель оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору відповідно до статті 10 Закону №922?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься у листі “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель” від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
13.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Сільської радою було проведено переговорну процедуру закупівлю на постачання електроенергії з ДТЕК "Донецькобленерго" в склад якого входять 7 обособлених підрозділів, 2 з яких обслуговують теріторію сільської ради. Було заключено 2 додаткові угоди на постачання електроенергії. При подані платіжних документів на реєстрацію до УДКСУ в м.Добропіллі, було відмовленно в прийняті зобов*язань, пояснюючі що закупівля проведена з порушенням, а саме: один звіт про результати проведення процедури закупівлі на суму254690,00 грн. та 2 доп.угоди на суму 242690,00 грн. та 12000,00грн. Просимо надати роз*яснення щодо подальшою дії
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
При цьому перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним.
|
|
|
10.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В грудні 2016 року було оголошено відкриті торги на закупівлю "Макарони, локшина, кускус і подібні борошняні вироби (макаронні вироби)". Ідентифікатор закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-12-08-002216-b. В тендерній документації вказано строки поставки товару – «січень – грудень 2017 року». Авторизований електронний майданчик zakupki.prom.ua не дає можливості вказати строки поставки словами, а лише датами. Тому при оприлюдненні закупівлі було визначено дати з 09.01.2017р. до 29.12.2017р., тобто, січень – грудень 2017 року. Ці дані відображаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі (п.7).
Процедура закупівлі була здійснення відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Аукціон відбувся 26.12.2016р., повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 10.01.2017р. (терміни розгляду тендерних пропозицій не порушені, були відхилення тендерних пропозицій).
За результатами закупівлі укладено договір з ТОВ «Круг А» від 23.01.2017р. №3/ТК, договір укладено не раніше, ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Головне управління Казначейської служби України у Дніпропетровській області (надалі – Казначейство) відмовляє у реєстрації договірних зобов'язань за вказаним договором, мотивуючи це тим, що у звіті про результати проведення процедури закупівлі у п.7 вказані строки поставки з 09.01.2017р., а повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 10.01.2017р., тобто, пізніше, ніж вказаний початковий термін поставки.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України і строки поставки не є істотною умовою договору та регламентуються/уточнюються в договорі при його підписанні. Так у п.10.1 договору №3/ТК вказано, що «…договір набирає чинності з дня підписання його Сторонами і діє до 31.12.2017р…» і в договорі не зазначена умова щодо поставки товару з 09.01.2017р., бо при проведенні відкритих торгів замовник не має права використовувати умови ч.3 статті 631 Цивільного кодексу України.
Неможливо при оприлюдненні оголошення на проведення закупівлі точно визначити початкову дату поставки, бо під час проведення процедури існують ситуації, які можуть відтермінувати зазначену початкову дату, в тому числі:
- Подовження терміну розгляду тендерної пропозиції до 20 робочих днів;
- Ненадання переможцем закупівлі документів, що повинен надати переможець на виконання статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- Відмова переможця підписати договір і необхідність визначення іншого переможця;
- Надання скарги до Антимонопольного комітету України.
і при цьому ні Законом України «Про публічні закупівлі», ні Цивільним або Господарським кодексами України не заборонено укладання договору після встановлення в оголошенні початкової дати поставки.
Просимо надати відповідь з наступних питань:
- Чи можливо укладати договір за результатами закупівлі пізніше, ніж початкова дата поставки, що вказана в оголошенні про проведення закупівлі та у звіті про результати проведення процедури закупівлі, якщо така процедура закупівлі проведена без порушень вимог законодавства?
- Чи має право Казначейство відмовити у реєстрації договірних зобов’язань за умови укладання договору з датою пізніше, ніж початкова дата поставки, що вказана в оголошенні про проведення закупівлі та у звіті про результати проведення процедури закупівлі, якщо така процедура закупівлі проведена без порушень вимог законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
|
|
|
10.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Абзацом тринадцятим частини третьої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено,що дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, - паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, марки акцизного податку, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення.
Зі змісту статті виникає питання, чи "бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту," у розумінні цього положення обов'язково повинні виготовлятися підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу тринадцятого частини третьої статті 2 Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, - паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, марки акцизного податку, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачена закупівля бланків документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту та виготовляються саме підприємствами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, то таку закупівлю замовник здійснює без проведення процедур закупівель на підставі абзацу тринадцятого частини третьої статті 2 Закону.
|