|
19.05.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Документацією Замовника передбачено, що у разі, коли учасник до складу своєї пропозиції відкритих торгів включає документи підготовлені не виключно для участі в даних торгах на іноземній мові, він може подавати їх на мові оригіналу, при цьому також додатково надається переклад на українську мову. При розгляді перекладеного документу і документу оригіналу (на російській мові)виявлено, що переклад здійснено з помилками (цифрові дані табличних документів не відповідають оригіналу). Чи є це підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота) відповідно до вимог тендерної документації.
Водночас частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація.
При цьому наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 (далі – Наказ) затверджена Примірна тендерна документація, зокрема для процедури закупівлі - відкриті торги.
Відповідно до пунктів першого та дванадцятого частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій та інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції.
Разом з цим пунктом 7 розділу “Загальні положення” порядку заповнення тендерної документації Наказу передбачено, що інформація про мову (мови), якою (якими) повинно бути складено тендерні пропозиції зазначається замовником.
Отже, замовник може самостійно зазначити у тендерній документації вимогу щодо мови тендерної пропозиції, а також конкретизувати, який текст є визначальним, у випадку мовних розбіжностей.
Водночас згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Так, тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Пунктом 1 розділу “ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції” порядку заповнення тендерної документації Наказу встановлено, що замовник може передбачити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками в тендерних пропозиціях не призведе до відхилення їх пропозицій.
Таким чином, замовник, дотримуючись законодавства в цілому та принципів здійснення закупівель, встановлених статтею 3 Закону, самостійно описує та наводить приклади формальних (несуттєвих) помилок у документації конкурсних торгів, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій, а також приймає рішення про віднесення допущеної учасником помилки до формальної (несуттєвої) у відповідності до статті 11 Закону.
Водночас рішення щодо відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно.
|
|
16.05.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Другий воєнізований гірничорятувальний загін (Замовник), код ЄДРПОУ 00159367, проводить в електронній системі публічних закупівель «ProZorro» відкриті торги по закупівлі хімічного поглинача вапняного ХП-В (UA -2017-03-20-002122-b).
Для участі в аукціоні тендерні пропозиції були подані трьома учасникам, зокрема: учасником №1: ТОВ «ТПО Аріста», учасником №2: ТОВ «Югсервіс» та учасником №3: ТОВ «Донсорб», м.Черкаси, який є виробником товару, що пропонується на аукціоні. Пропозиція учасника №1 була відхилена оскільки не відповідає вимогам тендерної документації замовника.
Учасник №2: цінова пропозиція якого є найбільш економічно вигідною, уклав з Учасником №3, виробником продукції, договір про надання дилерських послуг з купівлі - продажу партії продукції, яка є предметом закупівлі. Відповідно до умов договору (дилерські послуги) учасник №2:
- здійснює рекламу продукції виробника;
- здійснює продаж купленої продукції за ціною, яка не може перевищувати ціну встановлену виробником;
- має право приймати участь в конкурсних торгах, в тому числі у державних закупівлях. Зазначений договір викладений в документах тендерної пропозиції учасника №2.
Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» пов’язана особа це особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак:
юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Згідно припису пункту 7 частини 1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник відмовляє учаснику у участі в процедурі закупівлі, у разі якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та /або членом (членами) комітету з конкурсних торгів уповноваженою особою (особами) замовника.
З огляду на вищезазначене просимо надати роз`яснення чи є учасники аукціону, які уклали між собою дилерський договір, пов’язаними особами в розумінні ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо Вас надати роз’яснення до 25.05.2017р. (кінцевий термін розгляду тендерної пропозиції учасника).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення поняття “пов’язана особа” наведено у пункті 16 частини першої статті 1 Закону.
Так, зокрема виходячи зі змісту абзацу другого пункту 16 частини першої статті 1 Закону пов’язаною особою є юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником.
При цьому під здійсненням контролю слід розуміти саме можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі в спосіб, вказаний в абзаці шостому пункту 16 частини першої статті 1 Закону.
При цьому перелік ознак, за наявності яких учасники є пов"язаними особами, указаний у статті 1 Закону, є вичерпним.
У свою чергу, метою Закону є зокрема створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, серед яких у тому числі добросовісна конкуренція серед учасників.
Поряд з цим, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадові особи зобов'язані передавати Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (стаття 22 Закону про АМКУ).
У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
|
|
23.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно зі статтею 17 Закону, переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.
Тендерною документацією Замовником (ДП МА «Бориспіль») встановлена вимога щодо надання (окрім інших) наступних документів для іноземних Учасників:
1.Довідка відповідного органу з інформацією про не притягнення службової (посадової) особи переможця, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення;
2.Довідка (документ) відповідного органу про те, що службову (посадову) особу переможця, яка підписала тендерну пропозицію не було засуджено.
Під час проведення торгів, в яких переможцем визначено іноземного Учасника, з‘ясувалося наступне: згідно з установчим документом Учасника (Нотаріальним Актом), службова (посадова) особа переможця (іноземного учасника) є громадянином України.
Звертаємось з проханням про наступну консультацію:
Уповноваженим органом якої країни повинні бути видані довідки, зазначені у вищезазначеній таблиці (в країні реєстрації Учасника чи в країні, громадянином якої є службова (посадова) особа Учасника)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Таким чином, вимоги у тендерній документації встановлюються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Ураховуючи викладене, тендерна пропозиція готується учасником процедури закупівлі відповідно до вимог, встановлених замовником у тендерній документації, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону.
При цьому, якщо учасниками процедури закупівлі є іноземні особи, такі учасники надають замовнику підтвердження відповідності встановленим у тендерній документації вимогам з урахуванням законодавства країни такого учасника.
|
|
22.03.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник підозрює учасників у факті змови (Пропозиції обох учасників містять помилково розміщені документи своїх "Конкурентів"). Всього два учасника. Підстав для відхилення пропозицій немає. Які повинні бути діїі замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою Закону є зокрема створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників.
Поряд з цим, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадові особи зобов'язані передавати Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (стаття 22 Закону про АМКУ).
У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
|
|
22.03.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, цікавить інформація щодо участь юридичних осіб нерезидентів в державних закупівлях, і в разі виграшу подальшої роботи для виконання виграного тендеру, а саме:
-чи вони приймають участь безпосередньо з країни походження,без реєстрації представництва чи довіреної особи,
-необхідна реєстрація представництва
-робота по довіреності видана резиденту Power of Attorney(але чи особою, яка працює по довіренності не повинна реєструвати таке представництво),
-через договір з юридичною особою резидентом.
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
У свою чергу, договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт п’ятий частини першої статті 1 Закону).
При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України (далі – ГКУ) з урахуванням особливостей, визначених Законом (частина перша статті 36 Закону).
Поряд з цим, визначення поняття комерційного представництва наведено в статті 243 ЦКУ. Поняття комерційного посередництва у сфері господарювання визначено главою 31 ГКУ.
Так, відповідно до статті 243 ЦКУ комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.
Згідно зі статтею 295 ГКУ комерційним посередництвом (агентською діяльністю) є підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (стаття 297 ГКУ).
Водночас, правовий статус іноземних юридичних осіб та порядок їх діяльності на території України не є предметом регулювання законодавства у сфері публічних закупівель.
Так, відповідно до статті 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (далі – Закон про ЗЕД), яким зокрема здійснюється регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.
У свою чергу, визначення понять “зовнішньоекономічна діяльність”, “іноземні суб'єкти господарської діяльності” та “суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності” наведено відповідно в абзацах дванадцятому і двадцятому статті 1 та статті 3 Закону про ЗЕД.
При цьому іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України (абзац перший частини вісімнадцятої статті 5 Закону про ЗЕД).
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону та частини першої статті 22 Закону тендерна пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота) подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації, яка повинна містити зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Разом з тим статтею 23 Закону передбачено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Варто також зазначити, що згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень внести зміни до тендерної документації.
|