|
|
16.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати пояснення щодо Інформації щодо електронних підписів яку опубліковано 04 березня 2021 року о 11:37 на офіційному веб-порталі Антимонопольного комітету України за посиланням https://amcu.gov.ua/napryami/oskarzhennya-publichnih-zakupivel/informaciya-shchodo-lektronnih-pidpisiv.
виходячи з Листа від 16.02.2021 № 1/06-3-1587 Міністерства цифрової трансформації України у учасників тендерів є можливість до 31.12.2021 використовувати удосконалені електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, з дотриманням вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» і інформація щодо електронних підписів яку опубліковано 04 березня 2021 року о 11:37 на офіційному веб-порталі Антимонопольного комітету України за посиланням https://amcu.gov.ua/napryami/oskarzhennya-publichnih-zakupivel/informaciya-shchodo-lektronnih-pidpisiv є не до кінця зрозумілою та не враховує терміни дії удосконалених електронних підписів та печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
Як можна користуватися даними роз'ясненнями, які полягають в тлумачені того, що удосконалений електронний підпис не є кваліфікованим електронним підписом, коли у Законі України "Про електронні довірчі послуги" у пункті 23 частини 1 статті 1 чітко прописано, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. З огляду на тлумачення Закону УЕП це той самий КЕП. Єдина відмінність кваліфікованого електронного підпису від удосконаленого електронного підпису — зберігання на захищеному носії — токені чи у хмарі. Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови, з 7 листопада 2020 року по 31 грудня 2021 року приватний бізнес має право використовувати Удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Згідно з існуючим законодавством з 1 січня 2022 року приватні суб'єкти господарювання зобов'язані будуть використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів. Тобто учасники публічних закупівель можуть наразі підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами, якщо інше не передбачено тендерною документацією Замовника. А виходячи з вищевикладеного тлумачення п.23 ст.1 Закону: "кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний.
Тож виходячи з вище викладеного просимо надати роз’яснення щодо участі нашої компанії у закупівлях в системі Прозоро з приводу виконання вимоги накласти КЕП / УЕП на пропозицію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах № 671/2020 і № 1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463
Водночас відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження АМКУ визначені статтею 7 Закону.
Тому з питання щодо роз'яснень, які опубліковані на офіційному веб-порталі АМКУ слід звертатися до АМКУ.
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації.
Тому, з питання щодо відмінностей між удосконаленим електронним підписом та кваліфікованим електронним підписом пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки звернулось до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2021 №3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення, за якими ознаками під час перевірки замовниками електронного підпису учасника закупівлі такий підпис може бути визнаний як такий, що відповідає вимогам стосовно накладення кваліфікованого електронного підпису. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 03-109686/-20 додається у вкладені.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
15.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради (далі – Замовник) звертається за роз’ясненням щодо наступного питання.
Замовник при проведенні закупівель керується ЗУ "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі – Закон). Відповідно до частини 3 статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Виходячи з положень Закону України "Про електронні довірчі послуги", у тендерній документації Замовника визначено, що пропозиція учасника в цілому повинна бути скріплена, шляхом накладення на неї кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої службової (посадової) особи учасника процедури закупівлі (окрім учасників-нерезидентів). Під час перевірки КЕП повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа).
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Також Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 р. № 193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" (зі змінами від 17.03.2021 № 227) установлено,що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають вимогам до удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, і до надання електронних довірчих послуг, пов’язаних з їх створенням, перевіркою, підтвердженням та зберіганням, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
Під час здійснення закупівель учасники – юридичні особи використовують удосконалені електронні підписи, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів: "Тип підпису: Удосконалений; Сертифікат: Кваліфікований".
Які дії повинен здійснити Замовник за таких обставин? Чи має він право відхилити такого учасника, якщо у протоколі створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису зазначено: "Тип підпису: Удосконалений" замість: "Тип підпису: Кваліфікований".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах № 671/2020 і №1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
12.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.3 ст.12 Закону України «Про публічні закупівлі»:
«3. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".»
Відповідно до ч.1 Ст.14 Закону України "Про електронні довірчі послуги":
«1. Електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.»
У той же час відповідно до п.24 Постанови КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 19 червня 2019 р. № 546 "Про затвердження Положення про інтегровану систему електронної ідентифікації"
"24. Підсистема верифікації відомостей щодо юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців забезпечує отримання та передачу відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"
В Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про Учасників публічних закупівель – нерезидентів.
Враховуючи вищенаведене, просимо надати відповіді на наступні запитання:
- чи Учасник- нерезидент з метою подання тендерних пропозицій документи та дані повинен створювати та подавати за допомогою «електронного підпису» відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" ?
- чи Учасник- нерезидент з метою подання тендерних пропозицій документи та дані може створювати та подавати без застосування «електронного підпису» передбаченого відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті № 1884/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fa06871-a9a5-400c-95ee-0bab487465f7&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
29.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) посадової особи.Наразі механізм щодо можливості накладання електронних підписів, виданих в інших країнах, за інформацією, одержаною в телефонному режимі від представників електронних майданчиків, практично не реалізовано. Враховуючи зазначене, просимо надати роз'яснення, чи можливо, не порушуючи принцип недискримінації, встановити винятки щодо можливості нерезидентами при внесенні інформації в електронні поля та завантаженні документів не накладати КЕП/ЕЦП?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах (частина друга статті 5 Закону).
Поряд з цим виходячи зі змісту частин першої статті 26 Закону та дев’ятої статті 14 Закону, тендерна пропозиція/пропозиція подається учасниками в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система) шляхом заповнення електронних форм з окремими полями.
При цьому відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
У свою чергу, Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі (далі − Порядок), яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через систему. Так, згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в системі здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю зокрема шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в системі. При цьому внесення такої інформації в електронні поля передбачає застосування кваліфікованого електронного підпису.
Отже, учасники беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах та подають тендерні пропозиції/пропозиції в порядку, визначеному Законом.
|
|
|
16.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
добрий день, звертаюсь з наступного питання.
Наказом №1082 від 11.06.2020 р., в п.3 передбачено накладення від учасника КЕП -- лише посадовою особою. Питання, яким чином бути в разі участі через уповноважену особу-представника за довіреністю, який накладає КЕП або в разі, якщо учасник - ФОП, який не має посадових осіб та взагалі штатних співробітників?
Чи призведе це до відхдення пропозицій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим виходячи зі змісту частин першої статті 26 Закону та дев’ятої статті 14 Закону, тендерна пропозиція/пропозиція подається учасниками в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система) шляхом заповнення електронних форм з окремими полями.
Водночас Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі (далі − Порядок), яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через систему.
Так, відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації в системі здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю зокрема шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в системі.
При цьому внесення такої інформації в електронні поля передбачає застосування кваліфікованого електронного підпису.
У свою чергу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Закону недискримінація учасників та рівне ставлення до них визначено одним з принципів здійснення публічних закупівель.
Так, учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах (частина друга статті 5 Закону).
Крім того, виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати для учасників рівний доступ до участі в закупівлях, підтвердження особи користувача за допомогою способів ідентифікації, визначених у пункті 4 цього Порядку, під час розміщення будь-якої інформації в системі.
При цьому пунктом 4 Порядку реєстрація користувача в системі здійснюється зокрема з використанням засобів електронної ідентифікації відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”.
Таким чином учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах та використовують кваліфікований електронний підпис у разі розміщення інформації в системі, зокрема під час подання пропозицій/тендерних пропозицій.
У свою чергу, переліки підстав відхилення тендерних пропозицій/пропозицій визначені відповідно частиною першою статті 31 Закону та частиною тринадцятою статті 14 Закону.
|