Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про нас Діяльність Бізнесу Громадянам
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
08.07.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
106 / 97
Товариство звертається до Мінекономіки як уповноваженого органу у сфері оборонних закупівель та просить надати роз’яснення щодо застосування законодавства при формуванні ціни державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану. Необхідність отримання офіційної позиції зумовлена наявністю різних підходів до застосування окремих положень ПКМУ від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель», ПКМУ від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» та Постанови ВРУ від 21.09.2023 № 3388-IX «Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану». На практиці однакові правовідносини отримують різне тлумачення державними замовниками та виконавцями державних контрактів, що створює ризики неоднакового застосування законодавства та порушення принципу правової визначеності. У зв’язку з наведеним просимо надати позицію Міністерства з таких питань. 1. Чи може відсутність прямого нормативного регулювання окремих видів продукції оборонного призначення, зокрема засобів радіоелектронної розвідки (РЕР), а також послуг з ремонту, відновлення та модернізації товарів оборонного призначення, розглядатися як правова підстава для застосування механізму визначення прибутку, передбаченого абзацом першим пункту 49 ПКМУ № 363 (норматив прибутку на рівні 1 відсотка витрат на придбання комплектувальних виробів та 30 відсотків інших витрат у складі виробничої собівартості продукції, робіт або послуг), під час формування ціни державних контрактів (договорів) у період дії воєнного стану? 2. Просимо надати офіційну позицію щодо правового значення Постанови ВРУ від 21.09.2023 № 3388-IX «Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану» для цілей формування ціни державних контрактів (договорів). Зокрема, чи може зазначена Постанова ВРУ розглядатися як така, що: - відновлює дію механізму формування прибутку, встановленого абзацом першим пункту 49 ПКМУ № 363; - змінює або припиняє дію положень ПКМУ № 1275 щодо формування ціни державних контрактів (договорів); - створює обов’язок для державних замовників застосовувати механізм визначення прибутку, передбачений пунктом 49 Постанови № 363. 3. Просимо надати позицію щодо співвідношення та ієрархії наведених нормативних актів під час їх практичного застосування державними замовниками, з урахуванням положень ЗУ від 22.02.2024 № 3589-IX «Про внесення змін до ЗУ "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану». Зокрема, який підхід є таким, що відповідає вимогам законодавства: застосування спеціального регулювання, встановленого на період дії воєнного стану Постановою 1275, чи застосування державними замовниками механізму визначення прибутку за принципом 1/30, передбаченого абзацом першим пункту 49 ПКМУ № 363, з посиланням на Постанову ВРУ № 3388-IX, чи застосування механізму, передбаченого ЗУ № 3589-IX? 4. З огляду на наявність різних підходів у практиці державних замовників та виконавців державних контрактів, просимо надати роз’яснення, чи є правомірним застосування різних механізмів формування прибутку до аналогічних правовідносин залежно від позиції конкретного державного замовника. У разі відсутності такої можливості просимо підтвердити необхідність застосування єдиного підходу до формування ціни державних контрактів (договорів) у сфері оборонних закупівель та зазначити, який саме підхід, на думку Міністерства економіки України, відповідає чинному законодавству. Товариство усвідомлює, що відповідь на цей запит не є нормативно-правовим актом та не має обов’язкової юридичної сили, однак вважає, що офіційна позиція Міністерства сприятиме забезпеченню правової визначеності та єдності практики застосування законодавства у сфері оборонних закупівель.
Відповідь
06.07.2026 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
158 / 172
ЗВЕРНЕННЯ З метою дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі та уникнення порушень під час внесення змін до енергосервісних (ЕСКО) договорів, просимо надати роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель під час коригування ціни Договору, з наступних питань: 1. Яким нормативно-правовим актом чи методичними рекомендаціями слід керуватися Замовнику державної установи (далі - Замовник) під час внесення змін до Енергосервісного Договору, який укладено у вересні 2022 року ? 2. Що може бути базою для коригування на момент самого коригування ціни Договору? 3. Чи можна застосовувати пункт 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла на вересень 2022 року) при коригуванні ціни Енергосервісного Договору? 4. Чи потрібно при внесення змін до Договору на підставі зазначеного пункту, виконати три обов’язкові умови: Умова 1: Наявність формульного порядку в договорі; Умова 2: Офіційне документальне підтвердження, яке саме; Умова 3: Пропорційність змін. Ціна у договорі може змінюватися лише пропорційно до зміни самого показника? 5. Чи можуть змінюватись умови договору з урахуванням індексу споживчих цін? 6. Чи вважається зміна (зростання) тарифів на енергоносії підставою для автоматичного збільшення суми виплат на користь Виконавця за договором енергосервісу? 7. Чи є правомірним, з погляду бюджетного законодавства, одночасне застосування індексу споживчих цін (або курсу валют) та зміни тарифів на енергоносії до однієї й тієї ж суми виплат, оскільки це призводить до кумулятивного (подвійного) зростання вартості договору? Заздалегідь вдячні за Вашу відповідь! З повагою, уповноважена особа управління освіти Дубенської міської ради Юлія ПАХАЛЮК Тел.0992951215
Відповідь
02.07.2026 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
399 / 446
Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України є уповноваженим органом у сфері публічних закупівель та надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. У зв'язку із набранням чинності з 01 липня 2026 року змін до законодавства щодо визначення очікуваної вартості закупівель з урахуванням податку на додану вартість виникла практична проблема застосування зазначених норм під час здійснення закупівлі робіт без використання електронної системи закупівель. У 2025 році замовником було розроблено та затверджено проектно-кошторисну документацію на об'єкт будівництва (капітального ремонту), складену відповідно до Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281. Загальна кошторисна вартість об'єкта визначена із включенням податку на додану вартість. У 2026 році здійснюється коригування проектно-кошторисної документації у зв'язку з уточненням проектних рішень та кошторисної вартості. Після завершення коригування замовник планує здійснити закупівлю робіт без використання електронної системи закупівель (пряму закупівлю), оскільки очікувана вартість робіт не перевищує вартісні межі, встановлені законодавством для проведення відкритих торгів. Очікувана вартість закупівлі визначатиметься відповідно до вимог законодавства, чинного на момент її проведення. За результатами такої закупівлі планується укладення договору про закупівлю з фізичною особою – підприємцем, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість. Разом із тим чинне законодавство не містить прямої норми, яка б визначала порядок формування договірної ціни у разі укладення договору про закупівлю робіт без використання електронної системи закупівель із підрядником, який не є платником ПДВ, якщо проектно-кошторисна документація розроблена із включенням ПДВ, а закупівля здійснюється після набрання чинності новими правилами визначення очікуваної вартості закупівель. У зв'язку з викладеним прошу надати роз'яснення з таких питань: 1. Чи поширюються вимоги щодо визначення очікуваної вартості закупівлі з урахуванням ПДВ, що застосовуються з 01 липня 2026 року, на закупівлі робіт, які здійснюються без використання електронної системи закупівель (шляхом укладення прямого договору)? 2. Чи повинен замовник при укладенні договору про закупівлю робіт із підрядником, який не є платником ПДВ, обов'язково зменшувати договірну ціну на суму ПДВ (20 відсотків), якщо проектно-кошторисна документація (з урахуванням її коригування) визначає кошторисну вартість будівництва із включенням ПДВ? 3. Якщо таке зменшення є обов'язковим, прошу зазначити конкретні норми законодавства, які прямо встановлюють такий обов'язок. 4. Якщо чинне законодавство не передбачає механічного зменшення договірної ціни на суму ПДВ, прошу роз'яснити порядок формування договірної ціни у разі укладення договору про закупівлю робіт із підрядником – неплатником ПДВ. 5. Чи повинен замовник у такому випадку вносити зміни до проектно-кошторисної документації або проходити повторну експертизу виключно через те, що виконавець робіт не є платником ПДВ? Прошу надати відповідь із посиланням на конкретні норми законодавства та нормативно-правові акти.
Відповідь
25.06.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
293 / 312
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі – Товариство) відповідно до положень пункту 13-4 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» має тимчасове право здійснення діяльності з виробництва електричної енергії до 01 січня 2027 року. Відокремлення господарської діяльності з виробництва електричної енергії відбуватиметься шляхом виділу та передачі відповідних прав та обов’язків новій юридичній особі за розподільчим балансом, в тому числі за договорами, які укладені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та в яких Товариство є Замовником в розумінні цього Закону. Відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Відповідно до статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною першою статті 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частина перша статті 631 ЦК зазначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Пунктом 2 частини першої статті 512 ЦК передбачено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) є уповноваженим органом, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень. Відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903, Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань забезпечує інформування громадськості про формування та реалізацію державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки. У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 березня 2018 року № 3304-04/12631-07 «Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб» зазначено, що правонаступник замовника може вчиняти дії щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, а також виконувати укладений такою юридичною особою договір про закупівлю за умови, що правонаступництво щодо передачі прав та обов’язків оформлено в установленому законодавством порядку. З огляду на викладене, Товариство звертається з проханням надати роз’яснення, чи може в чинному договорі, укладеному відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», здійснюватися заміна сторони Замовника та вчинятися дії з подальшого його виконання такою стороною у разі, якщо до неї в результаті здійснення виділу юридичної особи (як до правонаступника) перейшли права та обов’язки згідно з розподільчим балансом.
Відповідь
19.06.2026 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
162 / 184
ЗВЕРНЕННЯ З метою дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі та уникнення порушень під час планування, визначення вартості та проведення процедури, просимо надати роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель під час здійснення закупівель за процедорую відкриті торги з особливостями та закупівлею без використання електронної системи на «Поточний ремонт приміщень», з наступних питань: 1. Яким нормативно-правовим актом чи методичними рекомендаціями слід керуватися Замовнику державної установи (далі - Замовник) під час розрахунку та визначення ціни (очікуваної вартості) послуг з поточного ремонту приміщення? 2. Відповідно до яких критеріїв та класифікаторів Замовник повинен визначити предмет закупівлі для поточного ремонту приміщення, і чи підтверджує Міністерство, що предметом закупівлі є послуга за кожним окремим об'єктом (будівлею)? 3. Щодо застосування Постанови КМУ № 1512: Чи поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1512 «Про деякі питання визначення вартості будівництва та утримання автомобільних доріг в умовах воєнного стану» (із змінами, внесеними постановою КМУ № 526) на закупівлю послуг з поточного ремонту окремого приміщення або будівлі? Чи зобов'язаний Замовник застосовувати положення цієї постанови під час розрахунку очікуваної вартості та формування твердої/динамічної договірної ціни для поточного ремонту приміщення? 4. Чи зобов’язаний Замовник перед закупівлею здійснювати аналіз цін на матеріальні ресурси, та яким чином? 5. Щодо обов'язковості Кошторисних норм України: Чи зобов'язаний Замовник під час визначення ціни (очікуваної вартості) та складання кошторисної документації на поточний ремонт приміщення керуватися Кошторисними нормами України «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженою наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281? Чи мають ці норми обов'язковий (імперативний) характер для поточного ремонту приміщення, чи вони застосовуються виключно як рекомендаційна методологічна основа за рішенням самого Замовника? 6. Щодо визначення предмета закупівлі: Відповідно до яких критеріїв та класифікаторів Замовник повинен визначити предмет закупівлі для поточного ремонту приміщення? Чи підтверджує Міністерство, що згідно з Порядком визначення предмета закупівлі (Наказ Мінекономіки № 708), предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначається виключно за кожним окремим об'єктом (будівлею, спорудою) на підставі коду НК 021:2015? 7. Щодо складу первинної документації: Які саме документи (дефектний акт, кошторисний розрахунок, локальний кошторис тощо) є достатньою та правовою підставою для затвердження Замовником очікуваної вартості поточного ремонту в річному плані закупівель та формування вимог до тендерної документації/прямого договору? Заздалегідь вдячні за Вашу відповідь! З повагою, уповноважена особа управління освіти Дубенської міської ради Юлія ПАХАЛЮК
Відповідь
Попередня 1 2 3 4 5 6 7 ... 50 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки
та довкілля України 		01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2