Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Чи може помічник командира частини з правової роботи (як єдиний штатний юрист даної частини) бути призначеним уповноваженим з питань державних закупівель? (з огляду на відсутність прямої заборони, та з іншої сторони, необхідності візування юристом документів, в тому числі що стосуються державних закупівель, включно з власне договорами)

Відповідь

Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Варто зазначити, що відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі – державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цією статтею.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно з вимогами пункту 7 Особливостей № 1275 відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.
При цьому, Особливості № 1275 не містять окремих вимог до уповноваженої особи/іншої особи державного замовника та/або представників колегіального органу, що утворюється державним замовником для організації та проведення оборонних закупівель.
Крім цього, відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно з пунктом 33 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з Законом України “Про публічні закупівлі” на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Абзацом першим частини першої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” встановлено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.
Відповідно до абзацу першого частини п’ятої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” визначення або призначення уповноваженої особи не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Підсумовуючи, інформуємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.

17.04.2025

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

773 / 985

Шановні колеги! Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) просимо надати роз’яснення щодо можливості оголошення повторної закупівлі в ситуації, коли за результатами попередньої процедури вже укладено договір, але підрядник фактично не виконує свої зобов’язання (не надає послуги). В результаті проведення відкритих торгів із закупівлі послуг переможцем було визнано підприємство, яке фактично не може надати послуги, передбачені договором. Договір про надання послуг був укладений таким чином, що одностороннє його розірвання займає тривалий час, що ставить під загрозу виробничі процеси на підприємстві. З метою забезпечення безперебійного функціонування підприємства і недопущення економічних збитків представники виробничих відділів запропонували розглянути доцільність повторного оголошення закупівлі за тим самим предметом без очікування формального розірвання договору. Закон не містить прямої заборони на оголошення закупівлі за тим самим предметом, а обґрунтоване повідомлення про потребу в оголошенні закупівлі, направлене до відділу закупівель відділом-ініціатором після виявлення перших ознак невиконання договору підрядником, може розглядатися як підстава для організації нової закупівлі. Водночас ми не можемо ігнорувати ризики того, що органи, які здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у сфері закупівель, можуть трактувати такі дії як порушення принципів здійснення публічних закупівель, передбачених статтею 5 Закону (принципи максимальної економії, ефективності та пропорційності, недискримінації учасників і рівного ставлення до них), що може призвести до несприятливих наслідків для підприємства та уповноважених осіб замовника. Наразі нами не виявлено достатньої практики органів, що здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у сфері закупівель, а також офіційних роз’яснень уповноваженого органу для формування однозначної позиції з даного питання. У зв’язку з викладеним просимо надати аргументовану відповідь на такі питання: Чи передбачено законодавством України право замовника оголосити нову процедуру закупівлі за тим самим предметом закупівлі за відсутності формального розірвання чинного договору? Як, на Вашу думку, має діяти закупівельник у разі надходження потреби в оголошенні такої закупівлі: Який правовий механізм відмови від початку процедури закупівлі може застосувати уповноважена особа у разі, якщо організація такої закупівлі порушує законодавство України? За умови, що проведення такого роду закупівлі не заборонено, які документи повинні бути долучені до обґрунтування закупівлі (наприклад, копії листів-претензій, висновки служби безпеки підприємства, доповідні записки відділу, що забезпечують претензійно-позовну роботу, тощо)? Будемо вдячні за надану консультацію.

Відповідь

16.04.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

613 / 779

Чи встановлюється доплата за виконання функцій уповноваженої особи із закупівель заступнику директора з економічних питань?

Відповідь

07.04.2025

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

786 / 1013

Наша установа здійснила закупівлю м’яса (Філе куряче, охолоджене, ДСТУ 3143, Лопатка свинна без кістки, охолоджена, ДСТУ 4590) за процедурою закупівлі «запит ціни пропозицій», ідентифікатор закупівлі UA-2025-01-21-004767-a, за результатами якої укладено договір № 23 від 27.01.2025 з постачальником ФОП Ремішевським Олександром Олеговичем. Укладеним договором передбачено, що умови Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання Договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків визначених ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та умовами даного Договору, зокрема: …2) Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред’явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення, територіальних підрозділів Головного управління статистики або іншого органу, який має на це повноваження. Документ, що надається Постачальником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару. На сьогодні постачальник звернувся з пропозицією підвищити ціну за одиницю товару раніше, ніж через 90 днів після підписання договору. При укладенні договору ми вважали що врахування положень Особливостей не виключить дію положення закону щодо зміни ціни не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору, тому й зазначили першочергово посилання на Закон України «Про публічні закупівлі» але з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Окрім того, вимога про дотримання 90-денного терміну прямо не скасована Особливостями. Тому виникає необхідність звернутись до відповідного органу за роз’ясненнями чи можна вважати, що у нашому випадку залишається чинним обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару не частіше ніж раз на 90 днів.

Відповідь

21.03.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

467 / 621

Відповідно до пп.7 п.47 Особливостей здійснення публічних здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовник відхиляє пропозицію учасника, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Під час проведення закупівель через Прозорро маркет, можливості відхилити повʼязаних учасників немає. Хоча участь повʼязаних осіб порушує принципи здійснення закупівель передбачених ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: добросовісна конкуренція. Як діяти замовнику при виявленні факту повʼязаних осіб в закупівлях проведених через Прозорро маркет ?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що 17.09.2024 Верховна Рада України підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт № 11520 щодо прийняття нового Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - законопроєкт № 11520), доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44788, який розроблений з метою забезпечення проведення ефективних публічних закупівель в прозорий та конкурентний спосіб, а також на виконання міжнародно-правових зобов’язань України в сфері публічних закупівель. Слід зауважити, що наразі у Верховній Раді України опрацьовується зазначений законопроект, у тому числі питання, що стосуються використання електронних каталогів.
Водночас порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог.
Водночас відповідно допункту 16 Порядку адміністратор здійснює формування та супроводження електронного каталогу шляхом створення в ньому категорій та специфікацій товару, а також організовує та проводить відбір учасників до електронного каталогу шляхом їх кваліфікації (далі - кваліфікація до електронного каталогу).
Поряд з цим адміністратором електронного каталогу згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель.
Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють: для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093; для товарів широкого вжитку, у тому числі щодо продуктів харчування - ДУ “Професійні закупівлі”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р (зі змінами); для комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення - ДП “Українські спеціальні системи”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р.
Тому з питань, що виникають з приводу електронного каталогу, в залежності від предмета закупівлі, необхідно звертатися до зазначених ЦЗО.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2